19 березня 2026 року м. Київ №640/18582/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі по тексту - позивач, АТ «Укртрансгаз») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №12917-р/пк-пз від 08.06.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.
Ухвалою суду справу прийнято до провадження судді Лисенко В.І. та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольний комітет України від 08.06.2021 № 12917-р/пк-пз є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Позивач зазначає, що рішення про відміну процедури закупівлі було прийняте ним правомірно на підставі пункту 2 частини першої статті 32 Закон України «Про публічні закупівлі», у зв'язку з неможливістю усунення порушень, що виникли під час проведення процедури закупівлі. Зокрема, позивач вказує, що через технічні обмеження електронної системи закупівель він був позбавлений можливості виконати обов'язок щодо надання відповіді учаснику процедури закупівлі у строк, визначений законом. З метою з'ясування причин такої неможливості позивач звертався до оператора електронного майданчика, який підтвердив відсутність технічної можливості вчинення відповідних дій. На думку позивача, у такій ситуації єдиним правомірним рішенням було відмінити процедуру закупівлі з метою дотримання принципів здійснення публічних закупівель. Водночас Колегія АМКУ, приймаючи оскаржуване рішення, не врахувала зазначені обставини, не надала належної оцінки доказам позивача та фактично не навела мотивів свого рішення, обмежившись формальним висновком про порушення законодавства. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування обставин справи, що є підставою для його скасування.
Відповідач у відзиві зазначив про те, що оскаржуване рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 08.06.2021 №12917-р/пк-пз є законним та обґрунтованим, прийнятим у межах наданих повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, Відповідач вказує, що Замовник (АТ «Укртрансгаз») не довів та документально не підтвердив наявність підстав для відміни процедури закупівлі відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону. На думку Відповідача, наведені Замовником обставини щодо технічної неможливості надати відповідь учаснику не свідчать про існування порушення, яке неможливо усунути, та не можуть бути підставою для відміни торгів. Також Відповідач зазначає, що рішення про відміну процедури закупівлі було прийняте без належного обґрунтування, у зв'язку з чим Колегія правомірно встановила порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зобов'язала Замовника скасувати відповідне рішення. Додатково наголошено, що оскаржуване рішення було виконано, а процедура закупівлі завершена укладенням договору, що також свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Позивач у відповіді на відзив зазначив про те, що не погоджується з доводами Відповідача, оскільки оскаржуване рішення не містить належного правового обґрунтування, мотивів та підстав його прийняття, як того вимагає законодавство.
Позивач стверджує, що рішення про відміну процедури закупівлі було прийняте правомірно та відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки Замовник об'єктивно не мав можливості усунути порушення - надати відповідь учаснику у встановлений строк через технічні обмеження електронної системи закупівель. При цьому Позивач наголошує, що вжив усіх залежних від нього заходів для виконання вимог Закону, у тому числі звертався до оператора електронного майданчика для з'ясування причин технічної неможливості. Оскільки усунути такі обставини було неможливо, відміна торгів була єдиним правомірним рішенням. Крім того, Позивач вказує, що Колегія АМКУ не надала належної оцінки поданим доказам, не дослідила обставини технічної неспроможності електронної системи та фактично обмежилась формальним викладенням обставин без належної мотивувальної частини. Таким чином, на думку Позивача, рішення Колегії АМКУ є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
Відповідач надіслав клопотання про залучення до участю у справі як третю особу ТОВ «Явір-2000», однак суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про її залучення як третьої особи, оскільки рішення у даній справі не впливає безпосередньо на права чи обов'язки зазначеного підприємства, а предмет спору стосується виключно правомірності рішення Антимонопольного комітету України.
Також, відповідач надіслав клопотання про здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
Розглянувши клопотання відповідача, суд зазначає таке.
За приписами частин першої - третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно частин першою - третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відтак, справи за позовами юридичних осіб до контролюючих органів щодо оскарження індивідуальних актів, таких як рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, не належать до тієї категорії справ, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача не навів обґрунтованих мотивів, які б вказували про доцільність розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.
Суд звертає увагу, що в ухвалі про відкриття провадження у справі сторонам у справі роз'яснено порядок викладення вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмета спору у заявах по суті справи. Встановленим порядком відповідач не обмежений у можливості доводити перед судом переконливість своїх доводів та надавати докази. При цьому суд зауважує, що пояснення сторін у судовому засіданні не є доказами у справі.
Так само твердження представника відповідача у клопотанні про те, що справа має важливе значення для контролюючого органу та становить значний суспільний інтерес, є суб'єктивною думкою представника, що також не є підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 05 квітня 2021 року у справі №420/8512/20 зазначив, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Однак у цій справі спір стосується захисту прав конкретної юридичної особи та пов'язаний із оскарженням рішень відповідача як актів індивідуальної дії. Тому відсутні підстави для висновків про значний суспільний інтерес у зв'язку із розглядом такої справи.
Суд також враховує, що учасники справи не подали інших заяв по суті справи (відповідь на відзив та заперечення).
На думку суду, категорія та складність справи, обсяг та характер доказів у ній, значення справи для сторін та обраний позивачем спосіб захисту дають можливість та підстави суду розглянути справу саме за правилами спрощеного позовного провадження, у зв'язку із чим в задоволенні клопотання про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження належить відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Акціонерним товариством «Укртрансгаз» 17.03.2021 було оголошено процедуру відкритих торгів із публікацією англійською мовою щодо закупівлі охоронних послуг (ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-17-003197-b).
Участь у процедурі закупівлі взяли три учасники: ДП « 38 відділ інженерно-технічних частин», ПП «Явір-2000» та Управління поліції охорони в Полтавській області.
11.05.2021 замовником було допущено всі тендерні пропозиції до участі в аукціоні, який відбувся 18.05.2021.
Разом з тим, 14.05.2021 одним із учасників процедури закупівлі було подано звернення через електронну систему закупівель, на яке замовник був зобов'язаний надати відповідь у строк, визначений законодавством.
Судом встановлено, що позивач не мав технічної можливості надати відповідь у встановлений строк, що підтверджується листуванням із оператором електронного майданчика.
У зв'язку з цим 20.05.2021 позивачем було прийнято рішення про відміну процедури закупівлі з підстав неможливості усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель.
Не погодившись із таким рішенням, ПП «Явір-2000» подало скаргу до органу оскарження, за результатами розгляду якої Антимонопольний комітет України прийнято рішення від 08.06.2021 № 12917-р/пк-пз, яким скаргу частково задоволено та зобов'язано позивача скасувати рішення про відміну процедури закупівлі.
Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі Закон №922-VIII).
Згідно з преамбулою Закону №922-VIII його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Частиною третьою статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Постійно діюча адміністративна колегія (колегії) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вищу освіту.
Член постійно діючої адміністративної колегії (колегій), який є пов'язаною особою із суб'єктом оскарження або замовником, не може брати участі в розгляді та прийнятті рішень щодо такої скарги і повинен бути замінений на час розгляду і прийняття рішення щодо такої скарги іншим державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, що визначається Головою Антимонопольного комітету України.
Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії (колегій) встановлюється відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України», якщо інше не встановлено цим Законом.
Абзацом першим частини першої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам, обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням непорушності даних про учасників і їхніх пропозицій під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про публічні закупівлі» відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Згідно з частинами першою, другою, абзацом 1 частини третьої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.
Тендерна документація повинна містити:
1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним;
3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля;
4) кількість товару та місце його поставки;
5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
7) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота);
9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ);
10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій;
11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;
12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);
16) прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Частиною 1 статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.
У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 30 Закону «України про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі:
1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Рішення тендерного комітету чи уповноваженої особи, якщо вона проводить тендер, щодо відміни тендера або визнання його таким, що не відбувся, має бути документально обґрунтоване та підтверджене, адже учасники мають право його оскаржити.
Відповідно до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, причина відміни - неможливість усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель.
Замовником оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу протокол засідання тендерного комітету від 20.05.2021 №21/104-в. в якому зазначено про те, що відповідно до норми частини 3 статті З1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), а саме: "У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель".
Учасником процедури закупівлі Управління поліції охорони в Полтавській області 14.05.2021 10 год. 37хв. було подано вимогу щодо скасування протоколу розгляду з метою не допущення до участі в аукціоні учасника ПП "Явір-2000" (процедура перебувала на стадії "1.2. Пре-кваліфікація).
Отже, у відповідності до норм Закону останній день надання роз'яснення за даною вимогою спливає 19.05.2021. Станом на 18:29 17.05.2021 Замовник був не в змозі оприлюднити відповідь на вимогу з технічних причин (процедура перебувала на стадії "2. Аукціон"), які не залежать від АТ "Укртрансгаз", що в свою чергу позбавляє можливості Товариство виконати норму Закону, яка викладена вище.
Замовником було направлено лист №1001ВИХ-21-3768 віл 18.05.2021 до авторизованого майданчика ТОВ "Смарттендер", яким користується Товариство під час здійснення закупівель, з метою отримання роз'яснення щодо ситуації, яка склалась.
Від ТОВ "Смарттендер" за №1001ВХ-21-6686 від 20.05.2021 надійшов лист, яким підтверджена відсутність можливості у Замовника надати відповідь на вимогу, подану Управлінням поліції охорони в Полтавській області Обумовлено цс тим, то алгоритм створення, внесення інформації, проведення та завершення процедур передбачений технічним завданням ДІЇ "ПРОЗОРРО" та реалізований на майданчику відповідно. Отже, у Замовника технічно відсутня можливість відповіді на вимогу на інших стадіях проведення закупівлі ніж "1.2. Пре-кваліфікація (Stand-still"), що суперечить вимогам Закону "Про публічні закупівлі".
Підсумовуючи вищевикладене, у зв'язку з неможливістю надати відповідь на вимогу Управління поліції охорони в Полтавській області та з метою не допущення порушень законодавства з питань закупівель, запропонував по предмету закупівлі "Охоронні послуги (Реагування на тривожну сигналізацію на об'єктах БМФ "Укргазпромбуд AT "Укртрансгаз")" (номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель UA-2021-03- 17-003197-b): прийняти рішення про відміну тендеру на підставі пункту 2 частини 1 статті 32 (неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути) Закону України "Про публічні закупівлі"; доручити департаменту організації та супроводу закупівель оприлюднити протокол відміни тендеру в установленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем як підставу для відміни процедури закупівлі зазначено неможливість усунення порушень, що виникли у зв'язку з технічною неможливістю надати відповідь на звернення учасника у строки, визначені законом.
Разом з тим, суд погоджується з доводами Відповідача про те, що зазначені обставини самі по собі не свідчать про наявність порушень законодавства у сфері публічних закупівель, які неможливо усунути, у розумінні пункту 2 частини першої статті 32 Закону.
Наведені позивачем обставини щодо технічних особливостей функціонування електронної системи закупівель не є достатнім та належним обґрунтуванням для відміни процедури закупівлі, оскільки не підтверджують існування такого порушення законодавства, яке унеможливлює подальше проведення процедури закупівлі та не може бути усунуте у встановленому законом порядку.
Крім того, суд зазначає, що рішення про відміну процедури закупівлі має бути належним чином вмотивованим та документально підтвердженим, із чітким зазначенням конкретних порушень та причин неможливості їх усунення. Однак, як вірно встановлено відповідачем, позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття такого рішення.
Посилання позивача на відсутність технічної можливості виконати вимоги Закону не спростовують висновків органу оскарження, оскільки не доводять, що відміна процедури закупівлі була єдиним можливим та правомірним способом реагування на зазначені обставини.
Також суд враховує, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем у межах наданих повноважень, з дотриманням процедури розгляду скарги та на підставі інформації, отриманої в межах електронної системи закупівель.
Доводи позивача щодо відсутності належної мотивувальної частини рішення Колегії не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки зміст оскаржуваного рішення дає можливість встановити підстави його прийняття та мотиви, з яких орган оскарження дійшов відповідних висновків.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Антимонопольного комітету України є правомірним, обґрунтованим та таким, що прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, а підстави для його скасування відсутні.
Ураховуючи наведене, адміністративний позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задоволенню не підлягає.
Додатково суд враховує, що на момент розгляду даної справи спірна процедура закупівлі є завершеною: визначено переможця - ПП «Явір-2000», між сторонами укладено відповідний договір, який виконано, що також підтверджується оприлюдненими в електронній системі закупівель звітами про його виконання. Вказане додатково свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову та підтверджує безпідставність вимог позивача.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Питання розподілу судових витрат, відповідно до норм статті 139 КАС України, судом не вирішується з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.