про повернення позовної заяви
19 березня 2026 року справа №320/8343/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати 14 днів не використаної відпустки як учасник бойових дій за 2023 рік, щорічна основна відпустка за 2023 рік у кількості 20 діб, щорічна основна відпустка за 2024 рік - 30 діб, щорічна основна відпустка за 2025 рік - 30 діб, щомісячне грошове забезпечення у розмірі 100 000 грн. під час усього періоду лікування, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку учаснику бойових дій у кількості 14 днів за 2023 рік, одноразової грошової допомоги у зв?язку зі звільненням з військової служби в розмірі 4 % відсотків місячного грошового забезпечення (з 01.03.2023 по 13.11.2025) із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 вчинити такі дії по відношенню до ОСОБА_1 нарахувати та виплатити відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) грошову компенсацію 14 днів не використаної відпустки як учасник бойових дій за 2023 рік, щорічна основна відпустка за 2023 рік у кількості 20 діб, щорічна основна відпустка за 2024 рік - 30 діб, щорічна основна відпустка за 2025 рік - 30 діб, щомісячне грошове забезпечення у розмірі 100 000 грн. під час усього періоду лікування, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку учаснику бойових дій у кількості 14 днів за 2023 рік, одноразової грошової допомоги у зв?язку зі звільненням з військової служби в розмірі 4 % відсотків місячного грошового забезпечення (з 01.03.2023 по 13.11.2025) із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 14 днів не використаної відпустки як учасник бойових дій за 2023 рік, щорічна основна відпустка за 2023 рік у кількості 20 діб, щорічна основна відпустка за 2024 рік - 30 діб, щорічна основна відпустка за 2025 рік - 30 діб, щомісячне грошове забезпечення у розмірі 100 000 грн. під час усього періоду лікування, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку учаснику бойових дій у кількості 14 днів за 2023 рік, одноразової грошової допомоги у зв?язку зі звільненням з військової служби в розмірі 4 % відсотків місячного грошового забезпечення (з 01.03.2023 по 13.11.2025) із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) грошову компенсацію 14 днів не використаної відпустки як учасник бойових дій за 2023 рік, щорічна основна відпустка за 2023 рік у кількості 20 діб, щорічна основна відпустка за 2024 рік - 30 діб, щорічна основна відпустка за 2025 рік - 30 діб, щомісячне грошове забезпечення у розмірі 100 000 грн. під час усього періоду лікування, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку учаснику бойових дій у кількості 14 днів за 2023 рік, одноразової грошової допомоги у зв?язку зі звільненням з військової служби в розмірі 4 % відсотків місячного грошового забезпечення (з 01.03.2023 по 13.11.2025) із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) згідно середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, зокрема, якщо відсутні підстави для її повернення.
Вивчивши зміст адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку про те, що цей адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві, виходячи з наступного.
За змістом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
За правилами частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно із частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (далі по тексту також - Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема, 12.3. Посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.9. Дату видачі ордера.
Тобто ордер видається лише на підставі укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги.
Згідно з підпунктом 12.14 пункту 12 Положення реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Типова форма ордера на надання правничої (правової) допомоги, наведена у додатку 1 до Положення, також містить реквізити «дата договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги» та «дата видачі ордеру».
Отже, обов'язковими реквізитами ордеру на надання правничої (правової) допомоги є такий реквізит як «дата договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги» та «дата видачі ордеру».
Як встановлено судом, позовну заяву підписано та подано адвокатом Щебановою Світланою Вячеславівною.
На підтвердження повноважень до позовної заяви адвокатом додано ордер на надання правничої допомоги серії АІ №2135091.
Зі змісту ордеру слідує, що він виданий на підставі договору про надання правничої допомоги №2620-01 від 07 грудня 2026 року.
Датою видачі цього ордеру є 23 лютого 2026 року.
Отже, зазначені у вказаному ордері «дата договору про надання правової допомоги» (07.12.2026) та «дата видачі ордеру» (23.02.2026) свідчать про те, що ордер виданий раніше, ніж укладений договір про надання правової допомоги між сторонами.
Слід зазначити, що договір про надання правової допомоги це перший документ, який адвокат укладає з клієнтом, та який передує виданню ордеру.
З огляду на викладене, вказаний ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката Щебанової Світлани Вячеславівни на надання правової допомоги ОСОБА_1 в Київському окружному адміністративному суді.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі №914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі №914/2771/16).
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.
При цьому, суд повідомляє, що відповідно до вимог статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Кушнова А.О.