про відмову в задоволенні відводу судді
19 березня 2026 року м. Київ № 320/28423/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати Постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зняття з військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 поновити на військовий облік військовозобов?язаного ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року ухвалено витребувати у Акціонерного товариства «ФАРМАК» (код ЄДРПОУ 00481198, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, 63): Розпорядження № В003/11729 від 23.11.2024, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 17 грудня 2024 року (вх. № 626 від 04.12.2024).
17.03.2026 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява від ОСОБА_1 про відвід судді Вісьтак М.Я.
Із поданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 заявив відвід судді Вісьтак М. Я. у зв'язку з наявністю у ньому сумнівів щодо її неупередженості та порушення судом розумних строків щодо розгляду справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року суддя Вісьтак М. Я. визнала необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід, передавши справу до відділу документального забезпечення та архіву для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 заява про відвід розподілена судді Лисенко В.І.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
З огляду на викладене, розгляд заяви про відвід судді належить здійснювати в порядку письмового провадження.
Надаючи оцінку підставам для відводу судді, що наведені позивачем у заяві, слід врахувати таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
За приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Щодо оціночних підстав, то до таких належать наступні підстави :
1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 37 цього Кодексу та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у розглядуваній ним справі. Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Загальна декларація з прав людини (статті 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Натомість, як уже було зазначено вище, частина 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частиною 19 ст. 31 КАС України передбачено, що особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Вища рада правосуддя рішенням від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, п.п. 82.2 п. 82 якої передбачено, що передача судової справи (провадження) раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться без застосування автоматизованого розподілу щодо судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи.
Також рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 затверджене Положення про автоматизовану систему документообігу суду (із змінами та доповненнями), пунктом 2.3.43 якого визначено, що судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи, (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вісьтак М. Я., проаналізувавши наведені позивачем аргументи, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки вмотивованих доводів та доказів упередженості судді Вісьтак М. Я. в подальшому розгляді справи, позивач не навів та не надав.
Твердження позивача, викладені у заяві про відвід, базуються виключно на безпідставних припущеннях позивача щодо формального розгляду справи головуючим суддею Вісьтак М. Я.
При цьому суд уважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу. Суд звертає увагу на те, що в цьому випадку незгода з процесуальними діями головуючого судді у цій справі є волевиявленням самого позивача.
Водночас будь-яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення головуючим дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, позивачем не зазначено.
Отже, суд резюмує, що не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або необ'єктивності, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Оскільки представником позивача не надано жодних належних та допустимих доказів щодо обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Вісьтак М. Я., а доводи, які зазначені у поданій заяві про відвід судді, базуються лише на припущеннях, що в силу імперативної норми частини четвертої статті 36 КАС не може бути підставою для відводу, а тому у задоволенні заяви позивача про відвід судді Вісьтак М. Я. належить відмовити.
Керуючись статями 36, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Вісьтак М. Я. в адміністративній справі № 320/28423/25.
Копію ухвали суду надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Лисенко В.І.