про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
20 березня 2026 р. Справа № 120/3291/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та стягнення пенсії.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі з огляду на наступне.
В даному ж випадку, в межах даного позову позивач, окрім іншого, просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті основної державної пенсії у відповідності до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону №230/96-ВР та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю в розмір 75% мінімальної пенсії за віком, у відповідності до ст. 50 вказаного вище закону №769 в редакції закону №230/96-ВР починаючи з 01.11.2011 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.11.2011 перерахунок та виплату пенсії без застосування обмеженого максимального розміру пенсії, а саме основної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком у відповідності до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону №230/96-ВР та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю в розмір 75% мінімальної пенсії за віком, у відповідності до ст. 50 вказаного вище закону №769 в редакції закону №230/96-ВР, застосувавши при цьому показник мінімальної пенсії за віком в розмірі мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити негайно різницю між нарахованою пенсією та фактично отриманою пенсією з 01.11.2011 по день проведення перерахунку та виплачувати основну пенсію в розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою Замостянського райсуду міста Вінниці від 07.04.2011 р. зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі здійснити перерахунок його пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 2 групи ЧАЕС. Відповідач виконував дане рішення до 01.11.2011 р. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.06.2014 р., яка змінена постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 р., зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі перерахувати та привести у відповідність розмір державної та щомісячної додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 , ч. 4 ст. 54 , 67 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла до 28.12.2007 р., починаючи з 01.01.2014 р., здійснивши виплату сум пенсій з урахуванням проведених раніше виплат, врахувавши при цьому, що розмір державної пенсії не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, становить сімдесят п'ять процентів мінімальної пенсії за віком, застосувавши при цьому показник мінімальної пенсії за віком в розмірі мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині інших позовних вимог відмовлено.
Встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №120/5636/24 вирішено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виплату додаткової пенсії на шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно зі ст. 50 ЗУ № 796-ХІІ, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Так, суд у цій справі дійшов висновку, що виплата додаткової пенсії у розмірі 379,60 грн. щомісячно відповідає положенням ст. 50 Закону № 796-ХІІ та п. 13 Порядку №1210, а тому визнав позовні вимоги в цій частині безпідставними та відмовив у їх задоволенні.
Рішення суду у справі №120/5636/24 набрало законної сили.
За приписами п. 2, 4 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі, в провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. |
Проаналізувавши підстави та предмет позову, а також склад сторін у цій справі та у справі №120/5636/24, суд констатує, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду вже перебувають справи за позовами ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з вимогами, тотожними частині вимог у даній позовній заяві, а також існує рішення суду, що набрало законної сили, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, суд акцентує увагу, що у відповідності до ч. 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Так, умовами застосування такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі є: підстави, предмет позову та сторони.
Зазначена підстава для відмови у відкритті провадження спрямована на усунення випадків паралельного вирішення судом спорів, які вже розглядаються тим чи іншим судом.
Отже, визначаючись щодо тотожності позовів в межах окреслених позовних вимог, слід звернути увагу на те коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суд не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі №809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Водночас, не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб'єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення своїх прав. При цьому, таке право не є абсолютним. Так, у випадку встановлення судом наявності у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя має правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №120/3291/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в частині позовних вимог щодо відмови у перерахунку та виплаті основної державної пенсії у відповідності до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону №230/96-ВР та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю в розмір 75% мінімальної пенсії за віком, у відповідності до ст. 50 вказаного вище закону №769 в редакції закону №230/96-ВР починаючи з 01.11.2011 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.11.2011 перерахунок та виплату пенсії без застосування обмеженого максимального розміру пенсії, а саме основної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком у відповідності до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону №230/96-ВР та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю в розмір 75% мінімальної пенсії за віком, у відповідності до ст. 50 вказаного вище закону №769 в редакції закону №230/96-ВР, застосувавши при цьому показник мінімальної пенсії за віком в розмірі мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити негайно різницю між нарахованою пенсією та фактично отриманою пенсією з 01.11.2011 по день проведення перерахунку та виплачувати основну пенсію в розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом
Суддя:
Секретар