про повернення позовної заяви
м. Вінниця
19 березня 2026 р. Справа № 120/3406/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що наявні підстави для її повернення з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.
Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" у разі притягнення особи, яка завдала шкоду, до кримінальної відповідальності відшкодування шкоди здійснюється шляхом пред'явлення військовою частиною, установою, організацією, закладом цивільного позову в кримінальному провадженні в порядку, встановленому законом.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Статтею 13 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", якою визначено порядок стягнення сум завданої шкоди, в частині першій встановлено, що стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення.
Відповідно до наявних у справі матеріалах, судом встановлено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.05.2021 № 108 відповідача зараховано до списків особового складу військової частини з 13.05.2021 та поставлено на всі види забезпечення, у тому числі грошове.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 07.09.2022 № 250 ОСОБА_1 вважається таким, що вибув на лікування поза розташуванням військової частини з 07.09.2022.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.08.2025 № 240 ОСОБА_1 вважається таким, що перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 з 25.08.2025.
Службовим розслідуванням встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 здійснив самовільне залишення частини з 11.10.2022, тому враховуючи даний факт та на підставі довідки-розрахунку №0989/10/6151 від 20.12.2025, наданою фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 було встановлено, що молодшому сержанту ОСОБА_1 було здійснено наступні нарахування, а саме:
За жовтень 2022 року: грошове забезпечення у розмірі 12085,51 грн., індексанцію у розмірі 868,32 грн. та додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн.;
За листопад 2022 року: грошове забезпечення у розмірі 14640,40 грн., індексанцію у розмірі 1 424,80 грн. та додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн.;
За грудень 2022 року: грошове забезпечення у розмірі 14640,40 грн., індексанцію у розмірі 1 470,83 грн. та додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн.
Таким чином, за результатами проведеного службового розвідування встановлено, що сума надмірно виплаченого розміру грошового забезпечення за період перебування на стаціонарному лікуванні молодшому сержанту ОСОБА_1 становить 135130,26 грн.
З метою добровільного відшкодування заподіяної шкоди відповідачу письмово листом від 27.01.2026 за вих. №0989/3/50 повідомлено реквізити для перерахування коштів, визначено конкретну суму та надано пояснення щодо підстав її повернення.
Як вказує представник позивача у позовній заяві, ОСОБА_1 залишив ці повідомлення без відповіді, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що військовослужбовець має намір добровільно повернути грошові кошти на письмову вимогу військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, станом на даний час відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який самовільно залишив місце служби, наказ про його звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу не видавався, а сума збитків, заподіяних вказаною особою у розмірі становить 135130,26 грн.
Статтею 12 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", на яку в позові посилається представник позивача, визначена можливість відшкодування завданої шкоди в судовому порядку в двох випадках: у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби. При цьому, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.
Судом з'ясовано, що позивачем до позовної заяви долучено звернення до відповідача для досудового врегулювання спору від 27.01.2026 за вих. №0989/3/50. Утім не надано доказів звільнення відповідача з військової служби, так і доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору шляхом надсилання вимоги про добровільне відшкодування завданих збитків, а також доказів відмови відповідача відшкодувати завдану шкоду.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" у разі притягнення особи, яка завдала шкоду, до кримінальної відповідальності відшкодування шкоди здійснюється шляхом пред'явлення військовою частиною, установою, організацією, закладом цивільного позову в кримінальному провадженні в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.
Таким чином, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви на підставі п. 4 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що в силу положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
За правилами, передбаченими частинами п'ятою та шостою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна