м. Вінниця
20 березня 2026 р. Справа № 120/14313/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора сектору протидії домашньому насильству Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області лейтенанта поліції Гуменного Владилена Руслановича, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , а також в своїх особистих про визнання протиправними та скасування рішень,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) до Інспектора сектору протидії домашньому насильству Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області лейтенанта поліції Гуменного Владилена Руслановича, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю термінового заборонного припису серії ЕТ №100155 від 01.10.2025 та термінового заборонного припису серії ЕТ №100156 від 01.10.2025, відповідно до яких зазначено, що позивач вчинила домашнє насильство відносно свого неповнолітнього онука ОСОБА_3 та невістки ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 20.10.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем недоліки позовної заяви усунуті, у зв'язку із чим ухвалою суду від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Цією ж ухвалою залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , а також в своїх особистих. Також, даною ухвалою встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позову, зазначаючи, що вказане адміністративне правопорушення підтверджується винесеним терміновим заборонним приписом, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, зібраними матеріалами під час виїзду працівників поліції на виклик по спецлінії «102» та матеріалами відеозапису здійсненого на портативну бодікамеру поліцейського, використання якої регламентує Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, під час винесення припису. Також представник зазначає, що закон наділяє посадову особу уповноваженого органу на власний розсуд вирішувати питання про необхідність винесення термінового заборонного припису.
За таких обставин, вважає, що інспектор сектору протидії домашньому насильству Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції Владилен Гуменний правомірно виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника, а тому відсутні підстави для його скасування.
Третьою особою ОСОБА_4 подано письмові пояснення, відповідно до доводів яких вважає, що інспектор сектору протидії домашньому насильству Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_5 обгрунтовано, законно та правомірно виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 , а тому підстави для його скасування відсутні. Зазначає, що вказані заборонні приписи були винесені задля припинення насильства зі сторони ОСОБА_1 та недопущення його продовження та повторного вчинення, оскільки, зважаючи на її агресивну поведінку в сторону ОСОБА_4 та її неповнолітнього сина, не було достеменно зрозуміло, чи не повториться така ситуація знову. ОСОБА_2 вказує, що 03.10.2025 року вона звернулася до ВП№1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області з заявою, в якій просила прийняти міри до ОСОБА_1 , яка 01.10.2025 року в приміщенні КЗ "ВП№11" штовхала та шарпала її за одяг, чим нанесла тілесні ушкодження.
Позивачкою та її представником подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2025 року в справі №127/31825/25, якою адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрито в зв"язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також постанови Вінницького апеляційного суду від 08.01.2026 року у справі № 127/31823/25, якою постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд, з'ясувавши доводи сторін та третьої особи, викладені в поданих заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно з довідкою від 15.10.2025 року про результати звернення гр. ОСОБА_4 встановлено, що 01.10.2025 до відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення по спецлініі 102 від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру її свекрухою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області. Отримане звернення було зареєстровано в ІКС "ІПНП" за № 23246 від 01.10.2025. На місце виклику було направлено черговий екіпаж по протидії домашньому насильству "Ліра - 109" Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області для з'ясування обставин події. По прибуттю на місце виклику було виявлено заявницю ОСОБА_4 , яка звернулася до працівників поліції з письмовою заявою та поясненнями, в якій просила прийняти міри адміністративного характеру до її свекрухи ОСОБА_1 , яка вчинила відносно неї домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме в приміщенні Вінницького ліцею №11 ображала нецензурною лайкою, шарпала за руки та штовхала. В подальшому відносно ОСОБА_6 було складено адміністративний протокол серії ВАД 669246 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та направлено до Вінницького міського суду для прийняття рішення згідно чинного законодавства ( а.с. 48 ).
Крім того, згідно з довідкою про результати перевірки звернення гр. ОСОБА_7 по факту домашнього насильства від 13.10.2025 року, встановлено, що 01.10.2025 до чергової частини Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення домашнього насильства її свекрухою в присутності малолітнього сина. Отримане повідомлення черговий Відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області зареєстрував в ІКС «ПНІ за № 23246 від 01.10.2025 року. На місце виклику було направлено черговий екіпаж мобільної групи реагування сектору протидії домашнього насильства, для з'ясування обставин події. По прибуттю на місце виклику було виявлено заявницю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка звернулася до працівників поліції із письмовою заявою та поясненням про те, що її свекруха ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, вчинила відносно неї домашнє насильство психологічного характеру та фізичного характеру в присутності її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме ображала нецензурною лайкою, шарпала за руки та штовхала чим принижувала честь і гідність заявниці, моральних страждань малолітньому ОСОБА_8 та завдала шкоду фізичному здоров'ю. В подальшому при з'ясуванні всіх обставин ОСОБА_9 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173 - 2 КУПАП «Вчинення домашнього насильства відносно малолітнього», а саме складено адміністративний протокол серії ВАД 669284 та винесено ТЗПсК серії ЕТ 100156, де ОСОБА_10 було заборонено у будь який спосіб контактувати з постраждалою особою терміном на 10 діб ( а.с. 54 ).
Як вбачається з термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ №100155 від 01.10.2025, винесеного інспектором сектору протидії домашньому насильству Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_1 було заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_4 терміном на 10 діб ( з 01.10.2025 18:00 до 11.10.2025 18:00 ). При цьому зазначено, що такий винесено у зв"язку з вчиненням домашнього насильства, а саме: 01.10.2025 близько 12:30 год. ОСОБА_1 , 1970 р.н., вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї невістки ОСОБА_4 , 1977 р. н., ображала нецензурною лайкою, шарпала за руки та штовхала, чим заподіяла шкоду фізичному та психологічному здоров"ю потерпілої ( а.с. 13 ).
Крім того, відповідно до термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ №100156 від 01.10.2025, винесеного інспектором сектору протидії домашньому насильству Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_1 було заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_3 , 2017 р.н., терміном на 10 діб ( з 01.10.2025 18:00 до 11.10.2025 18:00 ). При цьому зазначено, що такий винесено у зв"язку з вчиненням домашнього насильства, а саме: 01.10.2025 близько 12:30 год. ОСОБА_1 , 1970 р.н., вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого малолітнього онука ОСОБА_3 , 2017 р.н. ( а.с. 14 ).
Позивач вважає вказані приписи протиправними та такими, що порушують її права та свободи, оскільки жодного насильства ні щодо невістки, ні тим паче щодо онука вона не вчиняла, у зв'язку з чим просить скасувати термінові заборонні приписи.
Крім того, судом встановлено, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2025 року в справі №127/31825/25, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрито в зв"язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
А постановою Вінницького апеляційного суду від 08.01.2026 року у справі №127/31823/25, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено, постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України Про запобігання та протидію домашньому насильству №2229-VIII від 07 грудня 2017 року (надалі - Закон №2229-VIII).
Пунктом 3 статті 1 Закону №2229-VIII визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Водночас, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (пункт 14 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII).
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII).
При цьому, запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII).
Відповідно до ст. 3 Закону №2229-VIII предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Статтею 6 Закону визначено суб'єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед яких, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.
За приписами частини 1 статті 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов'язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; відкликання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; взаємодія з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Отже, законодавець передбачив, що формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи є психологічне насильство, а також фізичне насильство, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. При цьому, саме на уповноважені підрозділи органів Національної поліції України покладено функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Відповідно до пункту 16 статті 1 Закону №2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Статтею 25 Закону №2229 передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов'язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства протягом однієї доби з моменту винесення термінового заборонного припису у спосіб, передбачений законодавством.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Оскарження термінового заборонного припису не зупиняє його дію.
При цьому визначено, що терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
На реалізацію частини 11 статті 25 Закону №2229 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (надалі - Порядок №654).
Пунктом 1 Порядку №654 визначено, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків (пункт 2 Порядку №654).
При цьому, при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності) (пункт 5 Порядку №654).
Водночас, процедура проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства визначена Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року №369/180 (надалі Порядок №369/180).
Пунктом 4 розділу I Порядку №369/180 визначено, що оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.
Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством (пункт 5 розділу I Порядку №369/180).
Процедура оцінки ризиків вчинення домашнього насильства передбачена розділом II Порядку №369/180, відповідно до якого оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
У разі виявлення будь-яких інших чинників/обставин за результатами оцінки ситуації, які можуть вплинути на рівень небезпеки (ризику) вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції у позиції «Зауваження поліцейського уповноваженого підрозділу поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують/знижують рівень загрози життю та здоров'ю постраждалої особи» форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства робить запис про наявність таких чинників/обставин, їхні можливі наслідки та надає інші зауваження щодо них.
У зв'язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов'язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки.
Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Дві відповіді «Так» на запитання з № 1-6 та на будь-яку кількість запитань з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки. Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки. Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з № 7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки. Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді / Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа потребує медичної, соціальної, психологічної, правової або іншої допомоги, він інформує у встановленому законодавством порядку про це відповідний уповноважений орган (установу) у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
У разі наявності декількох постраждалих осіб форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства заповнюється щодо кожної постраждалої особи окремо.
Після проведення оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції долучає форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства до матеріалів, зібраних за фактом такого насильства.
Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності). При цьому, терміновий заборонний припис виноситься за результатами оцінки ризиків, які враховуються поліцейським уповноваженого підрозділу поліції під час винесення такого припису.
Відтак, у разі звернення постраждалої особи із заявою щодо вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції повинен здійснити перевірку інформації, що зазначена у відповідній заяві, встановити форму домашнього насильства, а також пересвідчитися у тому, що таке дійсно створило безпосередню загрозу життю чи здоров'ю постраждалої особи.
В ході судового розгляду встановлено, що підставою для винесення термінових заборонних приписів стосовно ОСОБА_1 серії ЕТ №100155 від 01.10.2025 та серії ЕТ №100156 від 01.10.2025 слугувало повідомлення ОСОБА_4 про вчинення 01.10.2025 року ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно неї, в присутності її малолітнього сина ОСОБА_3 .
Так, на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень відповідачем надано складений працівниками поліції протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №669246 від 01.10.2025 та серії ВАД №669284 від 01.10.2025, а також надано в якості доказів протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_2 від 01.10.2025, її письмові пояснення від 01.10.2025, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 01.10.2025.
Дослідивши форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 01.10.2025 року ( постраждала особа - ОСОБА_2 , вік 48 років; кривдник - ОСОБА_1 , вік 54 роки), судом встановлено, що на питання " У яких стосунках перебуває кривдник з постраждалою особою " інспектором поліції поставлено відмітку в пункті 16 " інші родичі, інші особи, які пов"язані спільним побутом, мають взаємні права та обов"язки, за умови спільного проживання згідно зі статтею 3 Закону України " Про запобігання та протидію домашньому насильству ".
В свою чергу, на запитання №1- 6 не міститься жодної відповіді " Так". На запитання №7-27 надано дві відповіді "Так", а саме на запитання №13 " Поведінка кривдника вплинула на безпеку постраждалої особи та дітей" та на запитання №27 " Щось ще змушує постраждалу особу турбуватися про безпеку", при цьому уточнено, що саме турбує постраждалу особу, - " Не бажає, щоб їй телефонували близькі її чоловіка, а саме ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ". Поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як низький. ( а.с. 52 ).
Надаючи оцінку таким відомостям форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, суд зауважує, що результати заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства не дають підстав для висновку про наявність будь - якого рівня небезпеки для ОСОБА_4 з боку ОСОБА_1 , а поліцейським уповноваженого підрозділу поліції неправильно визначено рівень небезпеки, в зв"язку з чим необгрунтовано прийнято рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису.
Крім того, суд констатує, що форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо постраждалої особи ОСОБА_3 взагалі не складалась, хоча Порядком №369/180 визначено, що у разі наявності декількох постраждалих осіб форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства заповнюється щодо кожної постраждалої особи окремо.
Більш того, суд зазначає, що навіть в терміновому заборонному приписі стосовно кривдника серії ЕТ №100156 від 01.10.2025, не вказано, в чому ж полягало домашнє насильство психологічного характеру, яке, як вважає відповідач, ОСОБА_1 вчинила відносно свого малолітнього онука ОСОБА_3 ( а.с. 14 ).
Суд зауважує, що встановлені обставини справи свідчать, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є родичами, а саме ОСОБА_1 є матір"ю чоловіка ОСОБА_13 , проте, вони не пов"язані спільним побутом та спільно не проживають ( відповідно до наявних доказів ОСОБА_4 мешкає у м. Вінниці, тоді як ОСОБА_1 мешкає у м. Кривий Ріг ).
Обставини, викладені в оскаржуваних приписах, фактично грунтуються на заяві ОСОБА_4 , яка має неприязні відносини з матір"ю свого чоловіка ( з яким вона перебуває з процесі розірвання шлюбу) - ОСОБА_1 , з якою вона не бажає спілкуватися.
В свою чергу судом встановлено, що відповідні події мали місце 01.10.2025 року в приміщенні школи № 11 м. Вінниці, де навчається малолітній син ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , 2017 року народження, який є онуком ОСОБА_1 .
Суд враховує, що оцінка вказаним подіям надана в постанові Вінницького міського суду Вінницької області від 28.11.2025 у справі № 127/31825/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , якою адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрито, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Як зазначено у вказаній постанові, в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, пояснила, що 01.10.2025 вона разом з чоловіком приїхали до м. Вінниці, щоб побачитись з онуком, оскільки невістка не дозволяє їм бачитись, а вони сумують за ним. В школі відбувався ярмарок, вони підійшли до класу онука, він був радий їх бачити, провів до класу, однак потім почався урок тому вони залишились на коридорі та очікували його завершення. В школу приїхала ОСОБА_2 , вони підійшли до неї почали розмовляти, а коли онук вийшов з класу і побачив її, то не знав, що йому робити. Невістка загородила його, не давала більше їм спілкуватися, онук плакав. Потім між ними відбулась розмова на підвищених тонах, в зв'язку з чим вчителька запросила їх до класу, де ОСОБА_2 виражалась до неї нецензурною лайкою та відштовхнула її, коли вона хотіла зробити фото з онуком. Після чого, вони вийшли з приміщення школи, побачили працівників поліції з якими почали спілкуватися. Також, зазначила, що протягом року онук проживав разом з ними в м. Кривий Ріг, поки невістка була у м. Вінниці, однак у них не було наміру його забирати, вони лише хотіли з ним побачитись.
В постанові Вінницького міського суду Вінницької області від 28.11.2025 у справі №127/31825/25 констатовано, що будь-яких належних та допустимих доказів, як це визначено нормами чинного законодавства, на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 дійсно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено. Натомість, надано ряд доказів, які повністю спростовують обставини викладені в протоколі та доводять те, що ОСОБА_1 не вчиняла адміністративного правопорушення.
Також вирішуючи цю справу суд враховує, що постановою Вінницького апеляційного суду від 08.01.2026 року у справі №127/31823/25, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено, постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, належними та допустимими доказами підтверджується відсутність факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_3 .
Відтак, за відсутності достовірних доказів щодо вчинення позивачем домашнього насильства щодо ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_3 та враховуючи, що відомості форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства не дають підстав для висновку про наявність будь - якого рівня небезпеки для ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах відсутні правові підстави для винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ №100155 від 01.10.2025 та термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ №100156 від 01.10.2025, відтак такі слід визнати необґрунтованими та протиправними.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість тверджень та доводів позивача щодо безпідставності винесення термінових заборонних приписів стосовно неї і що такі приписи порушують її права та свободи.
Відтак, терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ №100155 від 01.10.2025 та терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ №100156 від 01.10.2025, що складені Інспектором сектору протидії домашньому насильству Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області лейтенантом поліції Гуменним Владиленом Руслановичем, визнаються судом протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до положень статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, долучені позивачем в обґрунтування позову, суд доходить висновку про задоволення даного адміністративного позову.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області понесені нею судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ №100155 та терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ №100156, що складені 01.10.2025 року Інспектором сектору протидії домашньому насильству Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області лейтенантом поліції Гуменним Владиленом Руслановичем, стосовно ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Інспектор сектору протидії домашньому насильству Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області лейтенантом поліції Гуменний Владилен Русланович (вул. Пирогова, 4а, м. Вінниця), Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40108672)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , а також в своїх особистих ( АДРЕСА_2 ).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна