465/659/26
1-кп/465/849/26
Іменем України
17.03.2026 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12025141370000843 від 06.11.2025 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Миколаївка Харцизького району Донецької області, розлученого, із середньою освітою, інваліда 2-ї групи, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 05.11.2025 року о 19 год. 16 хв., керуючи технічно-справним автомобілем «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним у лівому ряді по вул. Героїв УПА поблизу будинку №73 в напрямку до вул. Кульпарківської у м. Львові, всупереч ст.14 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, грубо порушив вимоги чинних правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями, а саме: Р. 1 п. 1.5; Р. 2 п. 2.3 б), д); Р.18 п. 18.4 чинних ПДР України. Як стверджується в обвинувальному акті, вказані порушення виявились в тому, що, ОСОБА_4 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість, не відреагував на те, що в правій попутній смузі зупинився автомобіль, щоб надати дорогу пішоходу, який переходив пішохідний перехід справа на ліво відносно руху автомобіля, яким керував ОСОБА_4 , останній продовжив рух та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 . За змістом обвинувачення внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху України потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження: забійну рану, садно голови, забійні садна лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, що відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, закритий перелом середньо-верхньої третини лівої малогомілкової кістки, що відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалого розладу здоров'я.
Таким чином, згідно обвинувального акту, що є предметом судового розгляду, ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та закриття кримінального провадження.
При цьому, потерпілий ОСОБА_5 і його представник - адвокат ОСОБА_6 підтвердили, що моральна шкода, завдана кримінальним правопорушенням, компенсована обвинуваченим в повному обсязі, останній вибачився за скоєне, потерпілий його пробачив, на закритті кримінального провадження наполягають.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у суді визнав, вказав, що щиро шкодує про те, що сталося, та повністю підтримав заявлене ним клопотання про закриття кримінального провадження стосовно нього за ч.1 ст.286 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілим ОСОБА_5 . Прокурор щодо задоволення клопотання обвинуваченого не заперечив, оскільки таке відповідає вимогам закону.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності слід задоволити з наступних підстав.
За змістом п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
За змістом п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.8 ст.284 КПК України закриття провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 даної статті, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Так, ОСОБА_4 , обвинувачений за ч.1 ст.286 КК України, в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження щодо нього та звільнення його від кримінальної відповідальності, йому роз'яснено право наполягати на загальному порядку розгляду справи з метою доведення своєї невинуватості, проти чого він категорично заперечив, наполягаючи на закритті кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Аналогічно потерпілий ОСОБА_5 та його представник - адвокат ОСОБА_6 просили суд закрити кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на примирення з останнім, його прощення та відшкодування обвинуваченим на користь потерпілого заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Тобто, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину вперше, факт примирення з потерпілим та відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
При цьому, обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Як вбачається з обвинувального акту, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , було скоєно 05.11.2025 року, до цього ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягався.
Обвинувачений негативних характеристик не має, згідно ст.89 КК України раніше не судимий, інкриміноване йому кримінальне правопорушення згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, обвинувачений самостійно заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України та дав згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, вказуючи на розуміння наслідків такого закриття. Відповідно до вимог ч.2 ст. 288 КПК України судом було з'ясовано думку потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6 , які вважають за необхідне задовольнити заявлене обвинуваченим клопотання, крім цього, підтвердили, що обвинувачений відшкодував моральну шкоду в повному обсязі, визначеному потерпілим. Останній підтримав клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 у зв'язку з примиренням, претензій морального та матеріального характеру до останнього не має, у зв'язку з чим суд перешкод для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України не вбачає.
З урахуванням того, що моральна шкода потерпілому ОСОБА_5 обвинуваченим ОСОБА_4 відшкодована повністю у розмірі, погодженому сторонами, про що як обвинувачений, так і потерпілий та його представник особисто підтвердили в судовому засіданні, наявні підстави для задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», за наявності передбачених у ст.46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності, є обов'язковим.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
При вирішенні питання процесуальних витрат суд враховує, що в межах кримінального провадження №12025141370000843 від 06.11.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, проводилась судова інженерно-транспортна експертиза, результати якої оформлено висновком судового експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/114-25/30191-ІТ від 19.12.2025 року. Згідно наявної у матеріалах справи довідки вартість виконання вказаної експертизи із залученням судових експертів складає 4457,00 грн. Вказані процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
При цьому, суд приймає до уваги те, що відповідно до п.3 ч.1 ст.118 КПК України до складу процесуальних витрат входять, в тому числі, витрати, пов'язані із залученням експертів.
Водночас положеннями ч.1 ст.126 КПК України передбачено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Таким чином, законодавчих обмежень для вирішення судом питання стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат у справі судовим рішенням у формі ухвали немає, більш того, можливість такого прямо передбачена положеннями ч.1 ст.126 КПК України.
Крім цього, у постанові від 17.06.2020 року у справі № 598/1781/17 (провадження № 13-47кс20) Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат; суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Також у своїй постанові від 29.09.2021 року Верховний Суд у справі №342/1560/20 (провадження № 51-2331км21) констатував, що процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження. Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Аналогічно таку ж позицію, в ідентичній справі до даної, яка розглядається, де особу звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, підтримав Верховний Суд у постанові від 01.02.2024 року в справі № 930/497/23 (провадження № 51-4798км23), вказавши, що закриття кримінального провадження стосовно особи на нереабілітуючих підставах і застосування до неї більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє таку особу від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
За таких обставин, за наведеного правого регулювання питання стягнення судових витрат у кримінальному провадженні та за наявності відповідних висновків Верховного Суду, які є обов'язковими для врахування судом першої інстанції, у справі наявні усі підстави для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальних витрат, понесених у справі на проведення судової експертизи, на користь держави. Підстав для звільнення обвинуваченого від сплати таких витрат немає.
Долю речових доказів у справі слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
У кримінальному провадженні наявні підстави для застосування правових приписів ст.174 КПК України в частині арешту, накладеного під час проведення досудового розслідування на автомобіль марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
З наведених міркувань та керуючись ст.ст.44, 46 КК України, ст.ст.284, 285, 286, 288, 314 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження, відомості про яке 06.11.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141370000843, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, - закрити.
Стягнути із ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь держави процесуальні витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи в сумі 4457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень 00 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 12.11.2025 року на автомобіль марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Речовий доказ - автомобіль марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено для зберігання на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7, - повернути власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1