18.11.2025
Справа № 331/6650/25
Провадження № 2/331/3792/2025
про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., в стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про народження дитини та припинення стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Олександрівського районного суду міста Запоріжжяз позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про народження дитини та припинення стягнення аліментів.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до довідки секретаря судового засідання Микити Волотка, квитанції № 48 від 01.07.2025року, № 32 від 28.07.2025 року про сплату судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. кожна від платника ОСОБА_1 за подання до суду позовної заяви про оспорювання батьківства та припинення стягнення аліментівбули приєднані до справи № 331/3891/25 (провадження 2/331/2568/2025).
Зазначене вище свідчить про те, що квитанції про сплату № 48 від 01.07.2025року, № 32 від 28.07.2025 року були прикріплені та наразі обліковуються в іншій цивільній справі № 331/3891/25 (провадження 2/331/2568/2025).
Необхідно зауважити, що у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу на те, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22 травня 2015 року, це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.
Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним судовий збір, відповідно до квитанцій про сплату № 48 від 01.07.2025року, № 32 від 28.07.2025 року. Однак, такі квитанції про сплату судового збору не можуть бути врахована як належні докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Отже, вищезазначене свідчить про те, що позовну заяву подано до суду без дотримання вимог частин 3 та 4 статті 177 ЦПК України, положеннями якої передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць в розмірі, зокрема, з 01 січня - 3028,00 грн.
Отже, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
За правилами статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Разом з тим, із змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги позивача складаються із декількох вимог, а саме: оспорювання батьківства та припинення стягнення аліментів.
Із вищезазначеного вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Отже, при зверненні до суду з позовною заявою позивач повинен був сплатити судовий збір урозмірі 1211,20 грн. за кожну позовну вимогу немайнового характеру, а разом 2422,40 грн.
Також, слід зазначити, що позивач не скористався правом звернення до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати у порядку, передбаченому ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, позовну заяву подано до суду без дотримання вимог пунктів 4), 5) частини 3 статті 175 ЦПК України, згідно з якими позовна заява повинна містити:зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року, до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про народження дитини та припинення стягнення аліментів, зазначивши при цьому, що шлюб між сторонами було укладено 18 вересня 2012 року. На підтвердження реєстрації шлюбу позивач надав суду копію актового запису про шлюб № 953, який було сформовану на його запит у застосунку «Дія». В той же час, позивач не надав суду оригінал або ж копію свідоцтва про шлюб, засвідчену належним чином.
Суд звертає увагу, що у випадку відсутності у позивача оригіналу свідоцтва про шлюб, він не позбавлений можливості звернутися до відповідного органу із заявою про отримання повторно свідоцтва про шлюб.
Порядок повторної видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану регулюється Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 року за № 719/4940.
Отже, зважаючи на вищевикладене, позивач має право звернутися до відділу ДРАЦС та отримати повторно свідоцтво про укладення шлюбу.
Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про народження дитини та припинення стягнення аліментів, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання нею вимог, викладених в ухвалі, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Яцун