Суддя Попова В. О.
Справа № 644/7750/25
Провадження № 2/644/1203/26
26.02.2026
26 лютого 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді Попової В.О.,
за участю секретаря Плаксій К.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пшиннік О.В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з актового запису реєстраційний номер G 66/2024 від 10 липня 2024 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зробленого відділом, реєстрації актів цивільного стану Кемптен, Баварія.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 записані батьками дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв'язку із апостілюванням даного свідоцтва про народження воно вважається легалізованим на території України відповідно до Гаазької конвенції 05 жовтня 1961 року. Актовий запис про народження дитини в реєстрах Міністерства юстиції України відсутній. У період зачаття дитини позивач з відповідачкою не проживав, спільне проживання вони припинили у середині січня 2023 року, ОСОБА_3 з того моменту живе особистим життям. Відповідно до свідоцтво про народження реєстраційний № НОМЕР_2 дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вказує на те, що зачата вона була десь у кінці лютого - початку березня 2023 року, коли подружжя вже припинили спільне життя та побут. Батьківство дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач не визнає. Позивач не спілкується з відповідачем з часу фактичного припинення шлюбних відносин, про народження дитини та і саму вагітність ОСОБА_3 дізнався в ході розгляду справи про розірвання шлюбу (справа №642/1260/24).
Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 10 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 09 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі.
09.10.2025 через підсистему «Електронний суд» відповідачка ОСОБА_3 надала заяву, в якій зазначила, що у зв'язку з визнанням нею позову, просить позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства задовольнити, виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису реєстраційний номер G 66/2024 від 10 липня 2024 року пронародження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зробленого відділом реєстрації актів цивільного стану Кемптен, Баварія, ( а.с.30).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Пшиннік О.В. позов підтримали повністю та наполягали на його задоволенні, мотивуючи свої доводи аналогічно викладеному в позові.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник - адвокат Воробйов В.В. в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Відповідачка та її представник мають зареєстрований кабінет у системі «Електронний суд», матеріали справи містять довідки про доставку викликів до суду та процесуальних документів у справі.
Через підсистему «Електронний суд» представник відповідача - адвокат Воробйов В.В. надав заяву про розгляд справи у його відсутність, ( а.с.30).
Суд, заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
З наявних в Єдиному державному деєстрі судових рішень вбачається, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.03.2025 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволено. Вказаним рішенням шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, (справа 644/113/25; провадження №2/644/1598/25).
08.04.2025 відповідачка ОСОБА_3 , в особі представника - адвоката Воробйова В.В. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, (справа 644/113/25; провадження №2п/644/14/25).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 27.06.2025 заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.03.2025 (справа № 644/113/25; провадження №/п 2/644/1598/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу скасовано, (справа №644/113/2025, провадження №2п/644/14/25).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 13.10.2025 задоволено заяву представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката Воробйова В.В. та призначено подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 строк для примирення чотири місяці (справа № 644/113/2025, провадження №2/644/3575/25). Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 06.02.2026 провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу поновлено. Справу призначено до розгляду на 14.04.2026.
Відтак судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 до ОСОБА_3 перебувають в шлюбі, який зареєстровано 18 серпня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис № 1226.
Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які є громадянами України та перебувають у шлюбі, записані батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (свідоцтво про народження реєстраційний №G 66/2024, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Кемптен, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
У зв'язку із апостілюванням даного свідоцтва про народження воно вважається легалізованим на території України відповідно до Гаазької конвенції 05 жовтня 1961 року.
Відповідно до статті 65 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження.
На підставі частини 1 статті 7 ЗУ ?Про громадянство України? народжена відповідачкою ОСОБА_3 дитина - донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , набула громадянства України.
Позивач ОСОБА_1 не визнає батьківство дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з положеннями ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
У п.п. 11,12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст.136 СК - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст.138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
В судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (ст.ст. 122, 124 СК України), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір'ю дитини (статті 126, 127 СК). Слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 Сімейного кодексу України (2947-14) оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 Сімейного кодексу України (2947-14), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 Сімейного кодексу України), звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорюваних відомостей з актового запису про народження дитини.
При вирішенні спору про оспорювання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
ЄСПЛ вказував у своїй практиці, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку на підтвердження або спростування батьківства.
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у спірних подібних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду: від 16 травня 2018 року в справі № 399/1029/15-ц, від 25 серпня 2020 року в справі № 478/690/18, від 15 квітня 2021 року в справі № 645/1098/18 та ряді інших. Для з'ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
В підготовчому судовому засіданні 09.10.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пшиннік О.В. клопотання про призначення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи просив залишити без розгляду у зв'язку з визнанням позову відповідачкою, про що нею надано відповідну заяву.
Проте, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (частина перша статті 82 ЦПК України).
Через підсистему «Електронний суд» відповідачкою надано заяву, (а.с.23), в якій зазначено, що вона не заперечує проти обставин позову в тій частині, що позивач не є біологічним батьком народженої нею дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обставини, стверджуванні однією стороною і визнані іншою, набувають характеру доказаних у разі, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Оцінюючи надану відповідачкою заяву про визнання нею позову в частині того, що позивач не є біологічним батьком народженої нею дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у суду наявні сумніви щодо достовірності визнання відповідачкою зазначеної обставини, оскільки в провадженні Індустріального районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та утримання дружини, (справа № 644/5274/25, провадження № 2/644/3415/25).
Крім того, в позові зазначено, що актовий запис про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в реєстрах Міністерства юстиції України відсутній.
Проте відповідно до п.1.3. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5 з наступними змінами, відсутність зазначених актових записів цивільного стану має бути підтверджена документально. Жодних клопотань про витребування відомостей щодо актового запису про народження дитини в судовому засіданні стороною позивача не заявлено.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторона, яка оспорює батьківство, має надати всі необхідні докази, оскільки тягар доказування лежить саме на цій особі.
Отже, позивач (особа, яка оспорює батьківство) має надати докази, що він не є батьком дитини, а також, що в момент реєстрації себе батьком дитини він не знав, що не є її батьком.
Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов до висновку, що позивачем належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог не надано. Позовні вимоги ґрунтуються лише на поясненнях позивача та його припущеннях, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 03.03.2026.
Суддя В.О. Попова