Справа № 138/3826/25
Провадження №:2/138/614/26
19.03.2026 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з вказаним вище позовом про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, зокрема, що 20.03.2024 між відповідачем та АТ «Таскомбанк» було підписано заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування. Дану заяву-договір слід розуміти як кредитний договір № 002/24417265-СК_SB від 20.03.2024. На виконання умов даного договору відповідачу було відкрито поточний рахунок, на який встановлено ліміт кредитування в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, що складає 200000,00 гривень. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 40000,00 гривень строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 02.09.2025 становить 74032,20 гривень, з яких: 40000,00 гривень заборгованість по тілу кредиту; 34032,20 гривень заборгованість по процентах.
Враховуючи викладене вище, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у загальному розмірі 74032,20 грн. за кредитним договором №002/24417265-СК_SB від 20.03.2024.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.01.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованою адресою проживання однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази суд, приходить до такого висновку.
Встановлено, що 20.03.2024 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування в межах проекту «izibank». Ця заява-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб разом з Публічною пропозицією (офертою» АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в межах проекту «izibank» та Тарифами банку, що розміщені на сайті АТ «Таскомбанк» складають договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в мобільному застосунку izibank. Підписанням цієї заяви відповідач просив банк відкрити йому поточний рахунок у гривні, надати йому кредит на споживчі цілі у виді встановлення на поточному рахунку кредитного ліміту в загальному розмірі 0 грн. Також, погодився, що кредитний ліміт встановлено на максимально доступу суму, в межах максимально доступної суми кредитування рахунку, що складає 200000,00 грн. Строк користування кредитним лімітом становить 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк. Процентна ставка 59% річних.
Також, підтвердив, що генерацію ключової пари Удосконаленого Електронного Підпису (УЕП) з особистим ключем та відповідним відкритим ключем, що буде використовуватися ним в Мобільному застосунку izibank для вчинення правочинів (у вигляді електронного документу), розрахунково-касовому обслуговуванні та/або при отриманні банківських, платіжних та інших фінансових послуг. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису, його накладення має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Визнав, що ризики збитків, що можуть бути заподіяні підписувачам і третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта.
Того ж дня, відповідачем було підписано згоду та запевнення клієнта до договору.
Крім того, 24.01.2024 між позивачем та відповідачем було підписано заяву-договір на відкриття банківського вкладу на вимогу для фізичних осіб «zanachka» № ДВ-IZI/2668185. Шляхом підписання цієї Заяви-договору, просив банк відкрити вкладний (депозитний) рахунок згідно інформації наведеної вище у п.п.1.1.-1.4. розділу 1 даної Заяви-договору на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (надалі - «ДКБО»), в редакції, яка на день підписання цієї Заяви -договору розміщена на сайті Банку за адресою https://tascombank.ua (надалі - «Сайт Банку») та на сайті www.izibank.com.ua і беззастережно приєднався до його умов. Сума вкладу становить 0 гривень. Процентна ставка на залишок до 100 грн. - 0,01%, на залишок від 100 грн. - 10%.
Відповідно до довідки директора департаменту супроводження банківських операції АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 є власником поточного рахунку у валюті гривня, який відкритий до заяви-анкети на укладення договору про комплексне банківське обслуговування з номером кредитного договору №002/2319629-СК_SB від 20.03.2024, № картки НОМЕР_1 .
Позивачем також надано до суду копію Тарифів банку, а також Публічну пропозицію (оферта) АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в межах проєкту «izibank», яка затверджена протоколом Правління АТ «Таскомбанк» від 16.01.2024 №03-1.
Факт отримання кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору №002/23191629-CK_SB за період з 19.03.2024 по 02.09.2025.
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Отже одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частиною першою статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, згідно із статті 3 вищевказаного Закону, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При укладенні вищевказаних договорів відповідач сам надав відомості, які його ідентифікують: свої прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер телефону тощо.
З матеріалів справи слідує, що відповідач вчинив ряд дій, спрямованих на укладення вказаних договорів. В свою чергу банком було проведено ідентифікацію та верифікацію клієнта - відповідача.
Отже, судом встановлено, що вказана вище заява-договір була укладена між позивачем та відповідачем, при укладенні яких його сторонами було погоджено усі істотні умови цього договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №002/24417265-СК_SB від 20.03.2024 заборгованість відповідача, станом на 02.09.2025, становить 75374,37 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 40000,00 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 34032,20 грн.
Відповідач не надав суду докази, які б спростовували, як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов'язком боржника.
У постанові від 02 липня 2020 року в справі №753/16745/15-ц Верховним Судом підтримано позицію суду апеляційної інстанції про те, що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору, а тому є належним доказом.
З матеріалів справи слідує, що позивач у зв'язку із неналежним виконанням умов вказаних вище договорів звертався до відповідача із досудовими вимогами про погашення заборгованості. Разом з тим, позивач стверджує ту обставину, що його вимоги було залишено поза увагою.
Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини та враховуючи те, що вказані вище договори кредиту, встановлюють обов'язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цими договорами, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 74032,20 грн.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.3, 525, 526, 626, 629, 641, 644, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-268, 279 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №002/24417265-СК_SB від 20.03.2024, яка станом на 02.09.2025, становить 74032 гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судові витрати у виді судового збору в сумі 2422 гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», Код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: вул.С.Петлюри, 30, м.Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Т.Б.Київська