Рішення від 20.03.2026 по справі 129/3421/25

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/3421/25

Провадження № 2-о/131/62/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Марчук В.І.,

присяжних Гошлі М.В.,

Дзюман Л.В.,

при секретарі судових засідань Яременко Г.О.,

заявника ОСОБА_1 та його представника, адвоката Цепляєва С.В.,

та заінтересованої особи -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 в м.Іллінці Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення особи померлою, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Гайсинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 ,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2025 року ОСОБА_1 (надалі - заявник) через свого представника, адвоката Цепляєва С.В., через систему «Електронний суд» звернувся до Гайсинського районного суду Вінницької області із заявою, в якій просив оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області, Іллінецького району села Леухи, громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України, стрілець-снайпер 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі с. Синьківка Куп'янського району Харківської області, під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від російської федерації.

В обгрунтування заявлених вимог вказано, що заявник є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З початком повномасштабної агресії Російської Федерації, 13.12.2023 року ОСОБА_4 був мобілізований до лав Збройних Сил України та з 30.01.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

09.03.2024 року мати заявника, ОСОБА_3 , отримала сповіщення № 2126 від 09.03.2024р., що її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-снайпер 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України 07 березня 2024 року зник безвісті поблизу н.п. Синьківка, Харківської області.

Наказом від 08.03.2024 року за №214 по в/ч НОМЕР_1 було призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовців зокрема ОСОБА_4 .

Відповідно до Акту службового розслідування від 23.03.2024 року, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_5 , зазначено що відповідно до усного повідомлення чергового військової частини НОМЕР_1 , рапортів старшого лейтенанта ОСОБА_6 , командира 1 механізованої роти в/Ч НОМЕР_1 (від 07.03.2024 року) було встановлено, що 07.03.2024 року на північно-західних околицях н.п. Синьківка Куп'янського району Харківської області під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійських обстрілів та безпосереднього бойового зіткнення з силами збройних формувань російської федерації, зникли безвісті наступні військовослужбовці, а саме - сержант ОСОБА_4 , стрілець-снайпер 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу №223 від 24.03.2024 року Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 07.03.2024 року, вважається, що стрілець-снайпер 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 07.03.2024року в районі с. Синьківка Куп'янського району Харківської області за особливих обставин при захисті Батьківщини, під час ведення наступальних дій в ході виконання бойових завдань при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

12.03.2024 року СВ Гайсинським РУП ГУНП у Вінницькій області було розпочато кримінальне провадження №12024020090000111, за фактом зникнення безвісти ОСОБА_4 , за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру зниклих осіб за особливих обставин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу особи зниклим безвісти за особливих обставин 18.03.2024року.

На звернення заявника до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин отримано відповідь, що в розпорядженні Уповноваженого наявна інформація про факт зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте інформація про його фактичне місцезнаходження, перебування в полоні або загибель відсутня. Вказано, що факт смерті ОСОБА_4 не може бути зареєстрований в Гайсинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) так як відсутні документи, які підтверджують факт смерті, ОСОБА_4 (лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерська довідка про смерть, або рішення суду про встановлення факту смерті).

Метою оголошення померлим ОСОБА_4 є державна реєстрація смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який породжує правові наслідки для заявника, а саме отримання виплат, передбачених законодавством після загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, тобто від встановлення цього факту залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця. Оголошення його батька померлим заявнику необхідне для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджених Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 29 вересня 2025 року справу передано за підсудністю до Іллінецького районного суду Вінницької області.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2025 року відкрито провадження в даній справі в порядку окремого провадження, залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Військову частину НОМЕР_1 .

10.11.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суду» від Військової частини НОМЕР_2 надійшли пояснення на заяву. Зокрема, вказано, що Військова частина НОМЕР_2 підтверджує обставини, викладені у матеріалах службового розслідування, а саме факт зникнення військовослужбовця під час виконання службових обов'язків у зоні бойових дій та відсутність будь-яких достовірних відомостей про його подальше місцеперебування. Разом з тим, військова частина не наділена повноваженнями констатувати факт смерті військовослужбовця чи визначати дату його смерті. В даному випадку це питання належить виключно до компетенції суду в межах процедури окремого провадження, передбаченого розділом 4 Цивільного процесуального кодексу України. Військова частина НОМЕР_2 покладає розгляд заяви та вирішення питання на суд, оскільки оцінка доказів і застосування норм матеріального та процесуального права, у тому числі статті 46 Цивільного кодексу України, належить до виключної компетенції суду

22.01.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суду» від заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли пояснення на заяву, у яких вказано про передчасність звернення до суду з даним предметом щодо оголошення фізичної особи померлою.

Зокрема, вказано, що заявник свої вимоги обґрунтовує тим, що його батько ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 проходячи військову службу за мобілізацією та приймаючи безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Синьківка, Петропавлівської сільської територіальної громади Харківської області зник безвісті 07 березня 2024 року за особливих обставин, у зв'язку із чим просить суд ухвалити рішення про оголошення вказаної особи померлою

Правова позиція, яка наведена у змісті заяви про оголошення особи померлою викладена без врахування постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 р. у справі № 755/11021/22.

Так, оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку. У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю. Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність. Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру». У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге). Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні. Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.

Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України. Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою. Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України , мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

В свою чергу, у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 28 лютого 2025 р. № 376 наявний запис за № UA63080130130078227 активні бойові дії на території н.п. Синьківка, Петропавлівської сільської територіальної громади Харківської області розпочались 01 липня 2023 р. та станом на поточний момент не завершені. Отже, відлік шестимісячного строку встановлений частиною другою статті 46 ЦК України у даному випадку не розпочався та відповідно є передчасним звернення до суду першої інстанції із заявою про оголошення померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на зазначене представник Міноборони вважає, що у даному випадку у задоволені заяви про оголошення особи померлою слід відмовити.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Військову частину НОМЕР_2 .

В ході розгляду справи заявник ОСОБА_1 свої вимоги підтримав в повному обсязі. Просив оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця Збройних Сил України, стрільця-снайпера 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти під час виконання бойового завдання 07.03.2024 року в районі с. Синьківка Куп'янського району Харківської області, під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від російської федерації.

Представник заявника, адвокат Цепляєв С.В. в ході розгляду справи заявлені вимоги ОСОБА_1 підтримав з підстав, викладених у заяві.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечили відносно задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог та просили їх задовольнити. В проданих до суду заявах просили розгляд справи проводити у їх відсутності.

Представник Гайсинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вірна назва заінтересованої особи) в судове засідання не з'явився. В поданих до суду заявах вказав, що з'явитися в судові засідання не має можливості, у вирішенні заявлених вимог поклався на розсуд суду.

У судове засідання, будучи належним чином повідомленими, представники заінтересованих осіб Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 не з'явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли.

Представник Міністерства оборони України в поданих поясненнях просив ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 та розгляд справи здійснювати за відсутності представника Міноборони.

Заслухавши пояснення заявника і його представника, ознайомившись із доводами заінтересованих осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , заявник по справі, є сином ОСОБА_4 , що підтверджується даними свідоцтва про його народження, серії НОМЕР_3 , виданого 16 квітня 1992 року Леухівською сільською Радою Іллінецького району Вінницької області.

Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102- IX, на всій території держави Україна з 24.02.2022р. введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій службі) від 30.01.2024 року за №30, вважати такими, що прибули та приступили до виконання службових обов'язків до складу сил та засобів оперативного угруповування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », які залучалися та брали безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань, військовослужбовців, які прибули для подальшого проходження військової служби з військової частини НОМЕР_2 , в тому числі сержанта ОСОБА_4 , стрільця снайпера 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , з 30 січня 2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення і вважати такими, що справи та посаду прийняли.

Відповідно до довідки №45/312 за Формою 5, виданої 18.02.2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 дійсно перебував на військовій службі з 30.01.2024 року у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій службі) від 07.03.2024 року за №67, сержанта ОСОБА_4 , стрільця снайпера 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , наказано вважати таким, що не повернувся після виконання бойового завдання.

Відповідно до сповіщення сім'ї (близьких родичів) зниклого безвісти №2126 від 09.03.2024 року, адресованому начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , матері заявника та заінтересованій особі по справі, сповіщено останню про те, що її чоловік солдат ОСОБА_4 при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України 07 березня 2024 року зник безвісти поблизу н.п.Синьківка Харківської області.

З метою з'ясування причин зникнення безвісти 07.03.2024 року на північно-західних околицях н.п.Синьківка Куп'янського району Харківської області під час виконання бойового завдання, внаслідок артилерійських обстрілів та безпосереднього бойового зіткнення з силами збройних формувань російської федерації військовослужбовців, в тому числі сержанта ОСОБА_4 , стрільця снайпера 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , ступеню вини посадових осіб (за наявності) та недопущення подібних випадків в майбутньому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2024 року проведено службове розслідування.

Згідно Акту службового розслідування, проведеного за фактом зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 07.03.2024 року, який затверджений 23.03.2024 року командиром військової частини НОМЕР_1 , були встановлені наступні факти:

На підставі доповіді про подію у військовій частині НОМЕР_1 №47/986 від 08.03.2024 року, усного повідомлення чергового військової частини НОМЕР_1 , рапортів старшого лейтенанта ОСОБА_6 , командира 1 механізованої роти в/ч НОМЕР_1 (від 07.03.2024 року) було встановлено, що 07.03.2024 року на північно-західних околицях н.п. Синьківка Куп'янського району Харківської області під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійських обстрілів та безпосереднього бойового зіткнення з силами збройних формувань російської федерації, зникли безвісті військовослужбовці, в тому числі солдат ОСОБА_4 , стрілець-снайпер 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 07 березня 2024 року особовий склад військової частини проводив наступальні дії в районі АДРЕСА_1 . 07.03.2024 року під час проведення наступальних дій в районі с.Синьківка Куп'янського району Харківської області зникли безвісти військовослужбовці, в тому числі стрілець-снайпер 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_4 .

Зазначені військовослужбовці зникли безвісти при особливих обставинах.

За результатами службового розслідування запропоновано його вважати завершеним та вважати, що стрілець-снайпер 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 07.03.2024 року в районі с.Синьківка Куп'янського району Харківської області за особливих обставин при захисті Батьківщини, під час ведення наступальних дій в ході виконання бойових завдань при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по основній діяльності) №223 від 24.03.2024 року «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ОСОБА_4 07.03.2024 року», наказано: службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 вважати завершеним; вважати, що стрілець-снайпер 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 07.03.2024 року в районі с. Синьківка Куп'янського району Харківської області за особливих обставин при захисті Батьківщини, під час ведення наступальних дій в ході виконання бойових завдань при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

На виконання абзацу 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» відомості про розшук солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Леухи Іллінецького району Вінницької області, внесені Гайсинським РУП ГУНП у Вінницькій області до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (кримінальне провадження №12024020090000111 від 12.03.2024 року), що підтверджується даними Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20240319, сформованого 19.03.2024р. Міністерством внутрішніх справ України. Датою набуття ОСОБА_4 статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, є 18.03.2024 року.

На даний час у провадженні СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12024020090000111, розпочате 12.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за фактом безвісного зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на бойових позиціях поблизу н.п. Синьківка Куп'янського району Харківської області. Проведеними слідчими та розшуковими діями місцезнаходження ОСОБА_8 н не встановлено. Вказані обставини підтверджуються даними повідомлення Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області за вих.№368432-2025 від 18.12.2025 року.

Заявник звернувся до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, на який 30.07.2025 року за вих. №49006/30-2025 було отримано відповідь про те, що уповноважений інформацією про перебування в полоні ОСОБА_4 не володіє.

Згідно повідомлення Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області за вих.№42163-2026 від 19.02.2026 року, 12.03.2024 року ОСОБА_4 був оголошений у державний розшук, як особа, яка зникла безвісти під час виконання бойового завдання (ОРС «Розшук» №12/2024 від 12.03.2024).

В архіві Гайсинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актовий запис про смерть гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній, відповідно, що підтверджується даними повідомлення Гайсинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №588-22.7-35 від 24.12.2025 року.

У зв'язку із відсутністю документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р. №52/5, які є підставою для державної реєстрації смерті, у відділі ДРАЦС повідомили заявника про неможливість зареєструвати смерть батька.

На даний час заявник не має об'єктивної можливості отримати відповідний лікарський документ про смерть батька, оскільки на час розгляду справи місцезнаходження останнього не встановлено.

Оголошення ОСОБА_4 померлим необхідно заявнику - його сину для державної реєстрації смерті чоловіка, оскільки від цього залежить виникнення в неї особистих та майнових прав щодо отримання грошової допомоги.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Положеннями пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно зі ст.305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Відповідно до статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто, констатація високого ступеня ймовірності смерті. В той час як встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд па підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку.

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

Водночас частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, що рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку. Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Згідно з частиною третьою ст.4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Аналізуючи норми права, суд вважає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

На цьому також наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Суд наголошує, що обов'язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 11 грудня 2024 року по справі №755/11021/22 дійшла висновків, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Також у цій постанові ВП ВС наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 376 від 28.02.2025року.

Загальновідомий є той факт, що населений пункт Павлівка знаходиться на території Вугледарської міської територіальної громади Донецької області.

Відповідно до розділу І «Харківська область» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом № 376, 26.11.2022 року є датою завершення активних бойових дій, а 01.07.2023 року є датою завершення можливості бойових дій у с.Синьківка Петропавлівської сільської територіальної громади Харківської області (UA63080130130078227).

Отже, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, виснуваного у Постанові від 11 грудня 2024 року по справі №755/11021/22, саме з 01.07.2023 року та 07.03.2024 року має обраховуватися початок строку, зазначеного у частині другій статті 46 ЦК України, як дата закінчення активних бойових дій на території населеного пункту Синьківка Куп'янського району Харківської області, тобто від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Тож, на час постановлення судом рішення по суті сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, а саме як вказала Велика Палата в зазначеній вище постанові, від дня закінчення активних бойових дій на території населеного пункту Синьківка Куп'янського району Харківської області.

В Постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 міститься такий правовий висновок:

«Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому, оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України)».

Аналогічний за змістом правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі N 204/7924/23, в якому зазначено:

«Цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2019 року в справі № 490/342/17 (провадження № 61- 7683св18)).

За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України)».

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Враховуючи обставини зникнення безвісти ОСОБА_4 , які підтверджені наведеними вище доказами, заявник звертається до суду саме із заявою про оголошення особи померлою на підставі ст. 46 ЦК України.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України. При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість і зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально-правовий зв'язок або за відсутності такого зв'язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.

Постановою Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 зазначено що за відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завдання цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.

Також, Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 490/6057/19-ц зазначив про те, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно - наслідкового зв'язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.

Як вбачається з досліджених доказів, військовослужбовець ЗСУ, стрілець-снайпер 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 07.03.2024 року в районі с. Синьківка Куп'янського району Харківської області за особливих обставин при захисті Батьківщини, під час ведення наступальних дій в ході виконання бойових завдань при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

За таких обставин у суду є усі підстави для того, щоб зробити можливим вірогідне припущення про смерть ОСОБА_4 .

У зв'язку із відсутністю свідоцтва про смерть, заявник не має можливості скористатись цивільними і соціальними правами, пов'язаними з реєстрацією смерті ОСОБА_4 , зокрема, оформлення спадщини, отримання одноразової грошової допомоги як член сім'ї загиблого військовослужбовця відповідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, оформлення пенсії у зв'язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, встановлення статусу члена сім'ї загиблого на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII.

Оскільки, як вбачається вище, відомості про можливе місцезнаходження чи перебування у полоні військовослужбовця, стрільця-снайпера 3 механізованого відділення-бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , сержанта ОСОБА_4 , який зник безвісти 07.03.2024 року в районі населеного пункту Синьківка Куп'янського району Харківської області відсутні, то у заявника відсутня можливість отримати відповідний медичний документ про смерть ОСОБА_4 (лікарське свідоцтво про смерть).

Оголошення померлим ОСОБА_4 заявнику необхідно для проведення державної реєстрації смерті, отримання грошової допомоги за загибель чоловіка, пов'язану із захистом Батьківщини, реалізації права на державні соціальні гарантії, передбачені сім'ям загиблих військовослужбовців.

Згідно з ч.3 ст. 46 ЦК України днем смерті відсутньої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою. У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв'язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті.

Судом встановлено, що події ймовірної загибелі ОСОБА_4 мали місце 07 березня 2024 року, а отже датою вірогідної смерті ОСОБА_4 слід вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 , а місцем смерті - населений пункт Синьківка Куп'янського району Харківської області, Україна.

З врахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що від дня закінчення активних бойових дій біля населеного пункту Синьківка Куп'янського району Харківської області, яке є місцем ймовірної загибелі солдата ОСОБА_4 під час проходженням ним військової служби, та від дня настання події, за якої відбулася його загибель, яка є наслідком воєнних дій, проте сталася не під час ведення активних бойових дій на вказаній території, до дня розгляду справи минуло більше шести місяців, при цьому дані про те, що він знаходиться у полоні чи про інше місце його перебування відсутні, суд приходить до висновку про наявність, передбачених ст.46 ЦК України, підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та оголошення ОСОБА_4 померлим.

При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

На підставі викладеного і керуючись ст. 46, 47 ЦК України, ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 293, 294, 305-308, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Леухи Іллінецького району Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_4 , громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України, сержанта, стрільця - снайпера 3 механізованого відділення - бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 поблизу населеного пункту Синьківка Куп'янського району Харківської області за особливих обставин при захисті Батьківщини, під час ведення наступальних дій в ході виконання бойових завдань при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Днем смерті ОСОБА_4 вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцем смерті вважати населений пункт Синьківка Куп'янського району Харківської області, Україна.

Роз'яснити, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати копію рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану, Гайсинському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - для реєстрації смерті фізичної особи, а також до Державного нотаріального архіву Вінницької області - з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20 березня 2026 року.

Повне найменування сторін:

заявник - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

заінтересована особа - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;

заінтересована особа - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ;

заінтересована особа - Гайсинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: вул.Б.Хмельницького,21, м.Гайсин Гайсинський район Вінницька область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20088474;

заінтересована особа - Міністерство оборони України, місцезнаходження: проспект Повітряних Сил, буд.6, м.Київ, Київська область, 03168, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00034022;

заінтересована особа - військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26613869;

заінтересована особа - військова частина НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26613875.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК

Присяжні: Мирослава ГОШЛЯ

Людмила ДЗЮМАН

Попередній документ
135015825
Наступний документ
135015827
Інформація про рішення:
№ рішення: 135015826
№ справи: 129/3421/25
Дата рішення: 20.03.2026
Дата публікації: 23.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Іллінецький районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (11.05.2026)
Дата надходження: 21.04.2026
Розклад засідань:
25.11.2025 10:00 Іллінецький районний суд Вінницької області
18.12.2025 13:30 Іллінецький районний суд Вінницької області
21.01.2026 14:00 Іллінецький районний суд Вінницької області
03.02.2026 14:00 Іллінецький районний суд Вінницької області
17.02.2026 11:00 Іллінецький районний суд Вінницької області
11.03.2026 14:00 Іллінецький районний суд Вінницької області