Справа № 128/1143/26
20 березня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 , подану та підписану представником згідно з ордером Мерженко Тетяною Петрівною, до Якушинецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Нідзельська Ірина Євгенівна, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності у порядку спадкування,
18.03.2026 до Вінницького районного суду Вінницької області подано вищевказану позовну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі оглядом матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 установлено, що вона не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Установлено, що у позовній заяві не зазначено ціну позову; не вказано про докази, що підтверджують грошову оцінку земельної ділянки станом на момент звернення до суду; не зазначено про наявність / відсутність будь-яких арештів / заборон на спірну земельну ділянку.
У прохальній частині позовної заяви позивач ОСОБА_1 просить «встановити факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки однією сім?єю без реєстрації шлюбу». Водночас позивачем у прохальній частині позовної заяви не конкретизовано, за який саме період слід встановити такий факт проживання.
Крім того, позивач просить «встановити факт прийняття ОСОБА_2 за ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) спадщини у вигляді права власності на земельну ділянку №0520684200:01:001:0119 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Некрасівської сільської ради Вінницького району Вінницької області».
Таке формулювання позовної вимоги позбавляє суд можливості визначити, що саме просить позивач: встановити певний факт, чи визнати право власності ОСОБА_2 на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 .
Позивач у позовній заяві також просить «визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку №0520684200:01:001:0119 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Некрасівської сільської ради Вінницького району Вінницької області в порядку спадкування».
У статті 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Однак у даній позовній заяві не конкретизовано вид спадкування майна: за законом чи за заповітом.
У випадку, якщо здійснюється спадкування за законом, - не зазначено про докази, які підтверджують факт прийняття спадщини за законом; якщо за заповітом - не вказано про заповіт та до позовної заяви не долучено його копію.
Оформлення спадщини через визнання права власності судом допускається тільки за умови, якщо це право не можна захистити у нотаріальному порядку.
Відповідну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 22.09.2021 (справа № 227/3750/19).
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат», на майно, що переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, видається свідоцтво про право на спадщину.
Згідно зі ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови у письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Стороною позивача у позовній заяві не зазначено про наявність мотивованої письмової постанови нотаріуса про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом чи за заповітом на спірну земельну ділянку.
До позовної заяви лише долучено ксерокопію постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з якої убачається, що нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку ОСОБА_4 . Водночас позивач не обгрунтовує, яке відношення вказана особа має до даної справи.
У частині четвертій статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
У статті 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Закон України «Про судовий збір» визначає, крім іншого, ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн); за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Зі змісту позовних вимог на даний час убачається, що позивачем можливо заявлено дві вимоги немайнового характеру (встановлення фактів) та одну вимогу майнового характеру (визнання права власності), або одну вимогу немайнового характеру(встановлення факту) та дві вимоги майнового характеру (визнання права власності за двома особами).
Вимога немайнового характеру є об'єктом справлення судового збору у розмірі 1 331,20 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У частині другій статті 176 ЦПК України встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову, а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
Оскільки ОСОБА_1 при подачі позову не зазначено грошову оцінку земельної ділянки станом на момент звернення до судута на момент пред'явлення позову встановити точну ціну позову неможливо, суд попередньо визначає позивачу розмір судового збору за вимогою майнового характеру, який позивачу необхідно сплатити, у сумі 2 000,00 грн.
Позивачем ОСОБА_1 до позову на підтвердження сплати судового збору за пред'явленим позовом долучено квитанцію №5699-12-064/К від 12.03.2026 на суму 1 331,00 грн. Отже, частина вимог за даною позовною заявою не оплачена судовим збором.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу термін усунути недоліки заяви, а саме: позивачу необхідно погодити свою позовну заяву відповідно до вимог чинного законодавства, надавши примірник позовної заяви, у якій викласти її зміст у послідовному порядку з посиланням на докази обґрунтування своїх позовних вимог, врахувавши зауваження, викладені у даній ухвалі, та уточнивши свої позовні вимоги, та надати копію такої позовної заяви відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, а також доплатити судовий збір у сумі 3 331 (три тисячі триста тридцять одна) грн 20 коп. (якщо заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру: 1 331,20 грн + 2 000,00 грн), або у сумі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. (якщо заявлено одну вимогу немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру: 2 000,00 грн + 2 000,00 грн) на рахунок Вінницького районного суду Вінницької області (реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Він.обл./Вінницьк.р-н/22030101, Код ЄДРПОУ: 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Рахунок: UA688999980313131206000002071, Код класифікації доходів бюджету: 22030101), надати суду докази на підтвердження сплати судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас суд не вимагає від позивача надання відповідних доказів у справі, оскільки питання надання суду доказів врегульовано статтями 83, 84 ЦПК України, а лише роз'яснює необхідність зазначення у позовній заяві про те, які саме докази підтверджують зазначені позивачем обставини.
Керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану та підписану представником згідно з ордером Мерженко Тетяною Петрівною, до Якушинецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Нідзельська Ірина Євгенівна, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності у порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 3 (трьох) днів з дня отримання ним даної ухвали, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.