Провадження № 11-сс/803/357/26 Справа № 932/7370/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 березня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ :
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
представника заявників адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника заявників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 02 лютого 2026 року про повернення клопотання про скасування обтяження (заборони) вчинювати будь-які операції з відчуження майна,-
26 грудня 2025 року, після скасування ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року постанови судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 11 вересня 2025 року, матеріали клопотання представника заявників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про скасування обтяження (заборони) вчинювати будь-які операції з відчуження майна повернуто до суду першої інстанції для прийняття рішення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК).
Оскаржуваною постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 02 лютого 2026 року клопотання повернуто заявникам, як непідсудне судді суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі представник заявників - адвокат ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції зв'язку з незаконністю та необґрунтованістю.
В обґрунтування зазначає, що постанова за своїми висновками є ідентичною постанові Шевченківського районного суду міста Дніпра у цій же справі, винесеної 11 вересня 2025 року і скасованої ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року з поверненням матеріалів її скарги до суду першої інстанції для прийняття рішення відповідно до вимог КПК.
Вказує, що ухвалюючи рішення суддя запропонувала заявникам два способи відновлення їх порушеного права власності, жоден з яких є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки колишній орган досудового слідства, тобто ГУ МВС України в Дніпропетровській області з 05.11.2015 перебуває в стані припинення, а відомості про злочин до ЄРДР за правилами КПК в ред. 2012 року не внесено і кримінальна справа №62102206 знаходиться в архіві ВП №4 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області (колишній Бабушкінський РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області).
Таким чином, представник заявників вважає, що суддя у такий спосіб створила перешкоду доступу заявникам до правосуддя і позбавила можливості відновити своє право вільно володіти та розпоряджатись належним їм майном на власний розсуд.
Водночас зазначає, що мотивуючи своє рішення про повернення клопотання суддя не звернула уваги, що нормами КПК (в ред. 1960 року) передбачалось, що арешт на майно на стадії досудового слідства накладається постановою слідчого, а не його листом/заявою чи будь-яким іншим позапроцесуальним документом, що знаходиться в інвентаризаційній справі об'єкту нерухомості в БТІ м. Дніпра.
Наголошує, що при розгляді даної справи заявники керуються тим, що вказані правовідносини виникли за дії КПК в ред.1960 року, а порядок накладання арешту на майно та скасування арешту було урегульовано у ст.ст.126,234 КПК (в ред.1960 року).
У той-же час, після набрання чинності КПК (в ред.2012 року), на час звернення до суду з клопотанням, заявники мали право захистити свої права відповідно до норм КПК, у порядку кримінального судочинства, що передбачено п.9 розділу ХІ “Перехідні положення» КПК від 2012 року.
Разом з тим, з набранням чинності КПК (в ред. 2012 року) права власника, який не є учасником кримінального провадження, якщо при проведенні дізнання чи попереднього слідства були порушені його права власника, стали більш захищеними саме заходами цього кримінального процесуального закону.
При цьому, відповідно до п.10 розділу ХІ “Перехідних положень» КПК від 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду, розслідуються згідно з положеннями цього Кодексу, що узгоджується з вимогами ч.1 ст.5 КПК.
Отже, представник вважає, що оскільки кримінальне провадження у справі №62102206, у якій слідчим прийнято рішення про заборону на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація) щодо квартири АДРЕСА_1 триває, справа не передана до суду на час набрання чинності КПК (в ред. 2012 року), тому вирішення питання щодо зняття цієї заборони чи оскарження дій чи бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК (в ред. 2012 року).
Таким чином, на переконання апелянта, висновок судді, що невнесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК, яке розслідується в межах кримінальної справи №62102206, до ЄРДР виключає розгляд клопотання про скасування арешту майна за правилами КПК (в ред.2012 року) є помилковим.
З огляду на викладене представник заявників - адвокат ОСОБА_6 просить апеляційний суд скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 02 лютого 2026 року та повернути матеріали клопотання до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника заявників - адвоката ОСОБА_6 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, яка наполягала на її задоволенні, просила скасувати ухвалу слідчого судді та повернути матеріали клопотання до суду першої інстанції для розгляду по суті, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з пунктом 3 частиною другою ст. 247 КПК (в ред. 1960 року) апеляційна скарга може бути подана на інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених цим Кодексом.
Мотивуючи своє рішення про повернення клопотання представника заявників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про скасування обтяження (заборони) вчинювати будь-які операції з відчуження майна, накладеного на підставі листа слідчого СУ ГУНП України в Дніпропетровській області від 26 листопада 2010 року за вих.№8/4434, суд першої інстанції послався на ст.ст. 126, 248 КПК України (в ред. 1960 року), п. 9, 10 Розділу ХІ “Перехідні положення» КПК України (в ред. 2012 року), та в своїй постанові зазначив, що слідчим управлінням ГУ МВД України з жовтня 2010 року здійснювалося попереднє слідство у кримінальній справі №62102206, порушеної за ознаками статті 190 ч. 2 КК України за заявою ОСОБА_9 від 29 вересня 2010 року.
Згідно листа слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_10 від 26 листопада 2010 року №8/4434, останній звернувся до Начальника КП «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації» та просив заборонити будь-які операції, пов'язані з відчуженням об'єктів нерухомості, в тому числі квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до постанови старшого слідчого з особливо важливих справ СУ ГУМСВ України в Дніпропетровській області підполковника міліції ОСОБА_11 від 03 жовтня 2011 року досудове слідство по кримінальній справі №62102206 зупинене до встановлення осіб, які вчинили злочин. Будь-які слідчі/розшукові дії в період з 03 жовтня 2011 року по теперішній час не проводились, процесуальні рішення не ухвалювались. Таким чином обтяження (арешт) на майно накладалося під час дії КПК України у редакції 1960 року і на даний час це обтяження залишається не скасованим.
На виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року судом встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, яке розслідується в межах кримінальної справи №62102206, до теперішнього часу не внесені до ЄРДР, кримінальна справа до новостворених органів Національної поліції не передана, що виключає розгляд клопотання про скасування арешту майна за правилами КПК (в ред. 2012 року).
Отже, оскільки досудове слідство у кримінальній справі №62102206, в межах якої накладене обтяження на нерухоме майно, не завершене, суд прийшов до висновку, що заявники мають право звернутись із клопотанням про скасування обтяження (арешту) майна до слідчого, а з урахуванням того, що вирішення заяви про скасування арешту майна суддею на стадії досудового слідства, не передбачалось нормами КПК України (в ред. 1960 року), тому дане клопотання підлягає повернення, як непідсудне судді суду першої інстанції.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія судів апеляційного суду виходячи з наступного.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що в поданому клопотанні заявники просили визнати незаконним та скасувати обтяження (заборону) слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_10 від 26.11.2010 року за вих. №8/4434 на ім'я начальника КП «Дніпропетровське МБТІ» ОСОБА_12 вчинювати будь-які операції, пов'язані з відчуженням об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.1-6).
Слідчим управлінням ГУ МВД України з 08 жовтня 2010 року здійснювалося попереднє слідство у кримінальній справі №62102206, порушеної за ознаками ст.190 ч.2 КК України за заявою ОСОБА_9 від 29 вересня 2010 року (а.с.9).
Згідно листа слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_10 від 26 листопада 2010 року №8/4434, останній звернувся до Начальника КП «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації» та просив заборонити будь-які операції, пов'язані з відчуженням об'єктів нерухомості, в тому числі квартири АДРЕСА_2 (а.с.12).
Відповідно до постанови старшого слідчого з особливо важливих справ СУ ГУМСВ України в Дніпропетровській області підполковника міліції ОСОБА_11 від 03 жовтня 2011 року досудове слідство по кримінальній справі №62102206 зупинене до встановлення осіб, які вчинили злочин (а.с.18).
Згідно відповіді заступника начальника - начальника слідчого відділення ВП №4 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_13 від 18.07.2025 року, наданої на адвокатський запит ОСОБА_6 , вбачається, що слідчим відділом Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області проводилося досудове розслідування кримінальної справи №62102206, порушеної 08.10.2010 року за ч.2 ст.190 КК. 03.11.2011 року кримінальна справа №62102206 була зупинена до моменту встановлення осіб, які вчинили злочин. Процесуальне керівництво здійснювалося прокуратурою Бабушкінського району м. Дніпропетровська, на теперішній час Центральна окружна прокуратура міста Дніпра. Відомості до ЄРДР СВ ВП №4 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області по кримінальній справі №62102206 від 08.10.2010 внесено не було. На теперішній час кримінальна справа зберігається в архіві слідчого відділення відділу поліції №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.97).
Згідно відповіді заступника керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_14 від 24.07.2025 №54-5236вих-25, наданої на адвокатський запит ОСОБА_6 , вбачається, що на даний час не встановлені особи, які причетні до скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК, а тому підстави для поновлення кримінальної справи №62102206 відповідно до п.3 ст.206 КПК (в ред.1960 року) відсутні. Крім того, постанови, ухвали суду про заборону вчинення будь-яких операцій, пов'язаних з відчуженням об'єкта нерухомості розташованого за адресою: м.Дніпропетровська, вул. Щепкіна, 39/118, а також документу про скасування такої заборони в матеріалах кримінальної справи №62102206 немає. Також у відповіді вказано, що для вирішення питань щодо поновлення досудового розслідування та скасування накладеного обтяження на нерухоме майно, відповідно до листа слідчого СУ ГУМВС України у Дніпропетровській області від 26.11.2010 за №8/4434, який був накладений за правилами кримінального судочинства 1960 року, підлягає розгляду у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, оскільки обтяження було накладено під час досудового слідства у кримінальній справі (а.с.94).
Таким чином, будь-які слідчі/розшукові дії в період з 03 жовтня 2011 року по теперішній час не проводились, процесуальні рішення не ухвалювались, обтяження (арешт) на майно накладалося під час дії КПК (в редакції 1960 року) і на даний час залишається не скасованим.
За правилами КПК (в ред. 1960 року) під час досудового розслідування арешт накладається постановою слідчого, а відповідно до ч.6 ст.126 цього ж Кодексу (в ред. 1960 року) накладення арешту на майно під час досудового розслідування, скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Відповідно до ст.214 КПК України (в ред. 1960 року) питання заходів забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна вирішується слідчим при закритті справи.
Згідно п. 9 розділу ХІ “Перехідних положень» КПК України (в ред. 2012 року) арешт майна, застосований під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності Кодексом (19 листопада 2012 року), продовжує свою дію до моменту його скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності Кодексом.
У відповідності до п. 10 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України (в ред. 2012 року) кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розслідуються, надсилаються до суду та розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій згідно з положеннями цього Кодексу.
Таким чином наведені обставини свідчать про те, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про повернення клопотання представника заявників - адвоката ОСОБА_6 про скасування обтяження (заборони) вчинювати будь-які операції з відчуження майна. Тому наведені в апеляційній скарзі в цій частині аргументи представника заявників, як підстави для скасування постанови суду першої інстанції є неспроможними.
Водночас апеляційний суд вважає помилковими твердження апелянта про те, що кримінальне провадження у справі № 62102206, в межах якої слідчим було прийнято рішення про заборону на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація) щодо квартири АДРЕСА_1 триває, сама справа не передана до суду на момент набрання чинності КПК в ред. 2012 року, а тому вирішення питання щодо зняття цієї заборони чи оскарження дій чи бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні повинні здійснюватися за правилами КПК (в ред. 2012 року), оскільки як вбачається з матеріалів справи провадження у кримінальній справі № 62102206 постановою старшого слідчого з особливо важливих справ СУ ГУМСВ України в Дніпропетровській області підполковника міліції ОСОБА_11 від 03 жовтня 2011 року зупинено до встановлення осіб, які вчинили злочин (а.с.18).
За таких обставин положення пунктів 9, 10 розділу XI «Перехідних положеннь» КПК України 2012 року, які регулюють порядок провадження у кримінальних справах, що перебували у провадженні органів досудового розслідування та не були направлені до суду, застосуванню не підлягають, оскільки відсутні правові підстави для поширення їх дії на кримінальну справу, провадження у якій зупинено, а тому доводи апелянта щодо необхідності застосування вказаних норм є безпідставними.
Згідно п.1 ч.2 ст.366 КПК України (в ред. 1960 року) у результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у частині другій статті 347 цього Кодексу, апеляційний суд: виносить ухвалу про залишення ухвали чи постанови без зміни, а апеляції - без задоволення; скасування ухвали чи постанови і повернення її на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, а у випадку скасування ухвали чи постанови про закриття справи і повернення її на додаткове розслідування; скасування окремої ухвали чи постанови; зміну ухвали чи постанови.
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга представника заявників - адвоката ОСОБА_6 є безпідставною та задоволенню не підлягає, а постанова Шевченківського районного суду міста Дніпра від 02 лютого 2026 року про повернення клопотання про скасування обтяження (заборони) вчинювати будь-які операції з відчуження майна, є законною та підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.2 ст.366 КПК України (в ред. 1960 року), колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника заявників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 02 лютого 2026 року про повернення клопотання про повернення клопотання про скасування обтяження (заборони) вчинювати будь-які операції з відчуження майна - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4