Справа № 932/2007/26
Провадження № 3/932/459/26
19 березня 2026 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Юдіна Н.М., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 569323 від 18.01.2026, 17.01.2026 близько о 23 год 00 хв за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 27, водій ОСОБА_1 керував т.з. Audi Q7 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotester Drager 6810, результат тестування - 2,10 ‰. Так ОСОБА_1 інкриміноване порушення вимог п. 2.9.а. ПДР та, як наслідок, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №569306 від 18.01.2026, 17.01.2026 близько о 23 год 00 хв за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 27, біля електроопори 152, водій ОСОБА_1 керуючи т.з. Audi Q7 д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки та не був уважним, у результаті чого не впорався з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду - металеву огорожу. У результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Так ОСОБА_1 інкриміноване порушення вимог п. 12.1. ПДР України та, як наслідок, адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У провадження судді Шевченківського районного суду міста Дніпра одночасно надійшли дві справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 статті 36 КУпАП визначено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Виходячи з вказаної правової норми, суд вважає, що зазначені справи про адміністративні правопорушення повинні бути об'єднанні в одне провадження для спільного розгляду по суті, оскільки протоколи про вчинення адміністративного правопорушення складено щодо однієї особи та за результатами їх розгляду повинно бути прийняте одне рішення.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справ був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справ від останнього на адресу суду не надходило.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява №8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику ОСОБА_1 у судове засідання, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При прийнятті остаточного рішення у справі суд досліджує докази, які знаходяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення та долучені до:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 569323 від 18.01.2026, а саме: відео з бодікамер патрульної поліції; роздруківку за результатами проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, результат - 2,10‰; акт огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за результатами огляду ОСОБА_1 ; рапорт співробітника патрульної поліції від 17.01.2026;
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 569306 від 18.01.2026, а саме: схему місця ДТП від 17.01.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 ; відео з бодікамер патрульної поліції, долучені до протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як встановлено судом, відеозапис з бодікамер патрульної поліції починається з моменту, коли співробітник патрульної поліції підходить до ОСОБА_1 та запитує у нього чи вживав він щось, враховуючи дорожньо-транспортну пригоду, яку скоїв ОСОБА_1 . Водій відповідає, що не вживав, після чого поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спец. приладу Alcotest Drager, не повідомляючи при цьому водієві ознаки алкогольного сп'яніння та, тим самим, не висуваючи підозру щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння (23:08 згідно з відеозапису).
Далі, ОСОБА_1 погоджується на проходження огляду за допомогою спец. приладу та у проміжках спроб продути спец. прилад просить співробітника поліції дати йому трохи часу для спілкування по телефону для консультації з приводу ситуації, у яку він потрапив, оскільки ОСОБА_1 юридично не обізнаний та не усвідомлює обставини, що проходять за його участі з правової точки зору (23:12 згідно з відеозапису). Під час спілкування ОСОБА_1 співробітник поліції просить водія швидше пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки спливає час, та протягом спілкування ОСОБА_1 по телефону починає озвучувати останньому ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені у водія.
Тобто досліджуючи описаний відрізок відеозапису, у суду відсутні підстави вважати, чи ОСОБА_1 усвідомлював та розумів на підставі чого співробітник поліції пропонує йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Після проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння співробітник поліції виходить зі службового автомобіля, у якому було здійснено огляд на стан сп'яніння водія, та пізніше повідомляє водієві, що на нього буде складено протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП (23:37 згідно з відеозапису).
Виходячи з переглянутого відеозапису судом встановлено, що після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спец. приладу Alcotest Drager ОСОБА_1 , співробітник поліції, який проводив огляд, не повідомляє ОСОБА_1 результати огляду, не друкує роздруківку за результатами такого огляду для видачі копії ОСОБА_1 та його ознайомлення, не фіксує на бодікамеру результати проведеного огляду, не з'ясовує чи згоден останній із результатами такого огляду та не пропонує йому альтернативний варіант проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я у лікаря, а лише запитує чи були раніше у водія протоколи за ст. 130 КУпАП та констатує факт водієві, що на нього будуть складені два протоколи за порушення ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП (23:23 згідно з відеозапису), що є грубим порушенням наступного законодавства.
Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду (далі - Інструкція)
Згідно з п. 2 Глави І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння ознаками якого є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Як вбачається з п. 6, 7 та 8 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Як вбачається зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши відеозапис, судом було встановлено, що в порушення вимог вищезазначеного законодавства ОСОБА_1 не було ознайомлено із результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спец. приладу, не було з'ясовано чи погоджується він із такими результатами огляду, та не було роз'яснено його право пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у відповідного лікаря у закладі охорони здоров'я, у разі якщо ОСОБА_1 не згоден із результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння після продуття спец. приладу.
Окремо суд звертає увагу, що на відеозаписі ОСОБА_1 неодноразово посилається на те, що внаслідок ДТП у нього травмоване обличчя, зокрема, розбита губа, що у розумінні п. 8 Глави І Інструкції є підставою для обов'язкового доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Така норма є імперативною вказівкою до виконання співробітниками поліції, не містить у собі іншого трактування або тлумачення, тобто встановлює єдиний правильний та законний процесуальний порядок дій, який не може бути порушений.
Так, на переконання суду співробітником поліції, який проводив огляд на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , були неодноразово порушені норми вищезазначеного законодавства, що робить результати огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 недійсними та такими, що не можуть бути враховані під час прийняття остаточного рішення у справі.
Кріт того під час спілкування співробітника поліції з ОСОБА_1 , останньому було роз'яснено, що за складеними на нього протоколами будуть накладені такі адміністративні стягнення: за ст. 124 КУпАП - штраф 850 гривень; за ч. 1 ст. 130 КУпАП за рішенням суду може бути накладено штраф 17 000 гривень або позбавлення права керування транспортними засобами, або штраф та позбавлення права керування транспортними засобами (23:39 згідно з відеозапису).
Тобто співробітник поліції допускає завідомо хибну можливість, що у разі визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом буде накладено на водія або штраф, передбачений санкцією статті, або позбавлення права керування транспортними засобами, або й те й інше, що на переконання суду є свідомим введенням в оману водія, оскільки санкція частини 1 статті 130 прямо та безальтернативно передбачає у разі визнання винуватості накладення на винну особу штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) відповідно до статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, зберігаючи безсторонність позбавлений можливості самостійно збирати докази на користь будь-якої із сторін провадження.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статті 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
З огляду на описані вище істотні порушення процесуального порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія згідно норм чинного законодавства з боку співробітників поліції, складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 не доведено.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутності в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,
- тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Встановлені судом обставини виявленого правопорушення свідчать про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а його дії слід кваліфікувати як порушення учасником дорожнього руху, передбачених п. 12.1. Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та металевої огорожі.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) відповідно до статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказані вище докази за ст. 124 КУпАП суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення судом усіх обставин, що підлягають з'ясуванню.
Суду не надано доказів та не наведено доводів, які б викликали сумніви або вказували на суперечності в обставинах встановлених судом.
Оскільки провадження про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю, норми ст. 36 КУпАП під час накладення адміністративного стягнення не застосовуються.
При обранні виду та міри адміністративного стягнення суд виходить із санкції статті, загальних засад адміністративної відповідальності, ступеню суспільної небезпеки скоєного, особи ОСОБА_1 , відсутність обставин, які обтяжують або пом'якшують накладення адміністративного стягнення.
Крім того, у відповідності до статті 40-1 КУпАП, частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому винесено постанову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 24, 27, 33, 36, 38, 124, 130, 283, 284 КУпАП, суд
Матеріали справи про адміністративне правопорушення № 932/2007/26, провадження №3/932/459/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та матеріали справи про адміністративне правопорушення № 932/2008/25, провадження №3/932/460/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП об'єднати в одне провадження.
Присвоїти об'єднаній справі про адміністративне правопорушення єдиний унікальний номер справи № 932/2007/26, єдиний номер провадження № 3/932/459/26.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп. (номер рахунку (IBAN) UA758999980313020149000004001, отримувач ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп . (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) номер рахунку UA908999980313111256000026001).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутності в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.
Суддя Н.М. Юдіна