Справа № 932/19680/25
Провадження № 2-а/932/294/25
10 лютого 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Стадченко О.В., при секретарі Маховій А.М., за участю представника позивача Антоненка І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Антоненко Ігор Миколайович, до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
09.12.2025 адвокат Антоненко І.М., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА №6181872 від 19.11.2025, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680,00 гривень за порушення ч.2 ст.121 КУпАП.
В обґрунтування позову вказав, що інспектором ВБДР УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Поповим Антоном Андрійовичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за порушення ним п.п.31.1 а ПДР України, за яке передбачено відповідальність за ч.2 ст.121 КУпАП. Вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6181872 від 19.11.2025 винесена незаконно та підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні поліцейським було допущено істотні порушення вимог закону, зокрема ст.ст.245,251,268,280 КУпАП. У постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6181872 від 19.11.2025 інспектор ВБДР УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Попов А.А. зазначив, що: 19.11.2025 11:21:01 М.ХАРКІВ, ПРОСПЕКТ АЕРОКОСМІЧНИЙ 22 водій керував ТЗ, який використовується для перевезення пасажирів за маршрутом Харків-Краматорськ, був переобладнаний з порушенням вимог чинного законодавства, а саме кількість місць для сидіння складає 11, а в свідоцтві про реєстрацію ТЗ зазначено 9 разом із місцем водія, та на вітровому склі наявні тріщини в зоні роботи склоочисників, чим порушив п.п.31.3 а ПДР України, п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010/чим порушив п.31.1 ПДР - керування водієм ТЗ, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені ч.1 цієї статті, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 121 КУпАП.
Диспозиція зазначеної норми передбачає наявність спеціального суб'єкта, а саме водія, який керує транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів. Таким чином відсутність (не доведення) спеціального суб'єкта правопорушення виключає склад адміністративного правопорушення за ч.2 ст.121 КУпАП. ОСОБА_1 ніхто не зупиняв, він лише мав забрати деякі речі з транспортного засобу RENAULT TRAFIC д.н.з. НОМЕР_1 , коли до нього звернулись працівники поліції з твердженням про те, що він нібито надає послуги з перевезення пасажирів, а транспортний засіб має технічні недоліки та ознаки переобладнання. Після того, як він передав документи, які вимагали працівники поліції без будь- яких підстав, без пояснення причин та без пред'явлення будь -яких доказів його правопорушення, з порушенням вимог чинного законодавства, інспектором поліції було винесено зазначену постанову. ОСОБА_1 не є фізичною особою - підприємцем, не займається господарською діяльністю, пов'язаною з наданням послуг перевезення пасажирів, не є посадовою особою іншого суб'єкта господарської діяльності, гроші від попутчиків він не отримував. Будь - яких доказів щодо вчиненого ОСОБА_1 правопорушення надано не було. Під час складання протоколу здійснювалась фотофіксація розгляду адміністративної справи.
ОСОБА_1 не керував транспортним засобом RENAULT TRAFIC д.н.з. НОМЕР_1 у момент звернення до нього працівників поліції. Матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував факт керування транспортним засобом. Крім того, транспортний засіб не мав жодних дефектів на вітровому склі у зоні, що знаходиться у зоні дії склоочисників, та не мав переобладнання. Матеріали справи також не містять доказів наявності будь -яких сколів або тріщин на вітровому склі та доказів наявності переобладнання транспортного засобу. Таким чином, позивач, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП, оскільки жодних належних і допустимих доказів того, що останній надавав послуги з перевезення пасажирів, керував останнім з тріщиною та вітровому склі та мав на це умисел, або діяв з необережності інспектором поліції не надано.
У судовому засіданні представник позивача Антоненко І.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, оскільки ОСОБА_1 правопорушення не вчиняв, транспортним засобом не керував. Доказів наявності тріщин на вітровому склі та переобладнання транспортного засобу відповідачем не надано а в оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази щодо скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.
Відповідач - Департамент патрульної поліції участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.
Проте, 19.01.2026 від представника відповідача Пилипенко О.С. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого сторона відповідача повністю заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав. Вважає постанову серії ЕНА №6181872 від 19.11.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, законною та обґрунтованою. В пункті 1.9 ПДР зазначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, відповідно до пункту 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Згідно з підпунктом 31.3.а ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху. В пункті 5.1 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» (далі - ДСТУ 3649:2010) зазначено, що технічний стан колісного транспортного засобу повинен відповідати вимогам законодавства, чинних нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху й охорони навколишнього середовища та вимогам підприємства-виробника. Згідно з пунктом 5.2 ДСТУ 3649:2010 не дозволено вносити зміни у конструкцію колісного транспортного засобу, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком. Згідно з пунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі колісного транспортного засобу не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Частиною другою статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Так, 19.11.2025 приблизно об 11 год. 21 хв. поблизу будинку 22 по проспекту Аерокосмічному у місті Харкові, а саме на автовокзалі (автостанція № 1 «Центральна») працівниками управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції було виявлено транспортний засіб RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом Харків-Краматорськ, технічний стан якого не відповідає вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме на вітровому склі наявні тріщини в зоні роботи склоочисників, що є порушенням вимог пункту 31.1 ПДР та пункту 6.8.5 ДСТУ3649:2010 та об'єктивно вказувало на ознаки вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КУпАП. Крім цього, інспектором відділу безпеки дорожнього руху УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Поповим Антоном Андрійовичем було виявлено, що транспортний засіб RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом Харків-Краматорськ, переобладнаний з порушенням вимог чинного законодавства, а саме кількість місць для сидіння складає 11 (одинадцять), а свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу зазначено 9 (дев'ять) разом із місцем водія, що є порушенням пункту 31.3.а ПДР та також вказувало на ознаки вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КУпАП. Тому інспектор повідомив водію транспортного засобу RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким виявився Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про початок розгляду адміністративної справи. Позивачу в повному обсязі були роз'ясненні його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, що підтверджується відео з портативного відеореєстратора інспектора, яке додається до відзиву на позовну заяву (Додаток 3 - Відео (475980)). Жодних клопотань під час розгляду справи позивач не заявляв та не заперечував щодо обставин вчинення свого правопорушення.
Повно, всебічно та безпосередньо дослідивши наявні докази у справі, з'ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, вислухавши думку представника позивача, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За визначенням статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові та відзиві на позов аргументів та з'ясованих в судовому засіданні обставин.
Судом встановлено, що 19.11.2025 інспектором ВБДР УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Поповим Антоном Андрійовичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6181872, згідно якої 19.11.2025 11:21:01 м. Харків, пр. Аерокосмічний, 22, ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який використовується для перевезення пасажирів за маршрутом Харків-Краматорськ, був переобладнаний з порушенням вимог чинного законодавства, а саме кількість місць для сидіння складає 11, а в свідоцтві про реєстрацію ТЗ зазначено 9 разом із місцем водія, та на вітровому склі наявні тріщини в зоні роботи склоочисників, чим порушив п.п.31.3 а ПДР України, п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010/чим порушив п.31.1 ПДР. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень.
За частиною 2 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Таким чином, під час розгляду справи в суді вимагається доведення того, що ОСОБА_1 по - перше керував транспортним засобом та по -друге транспортний засіб мав несправності передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем на підтвердження заперечень проти позовних вимог, викладених у відзиві, було надано до суду відеозапис та фотозображення.
На вказаному відеозаписі зафіксовано спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , при цьому транспортний засіб знаходився у статичному стані. Тобто на наданому відповідачем відеозаписі не зафіксовано, що 19 листопада 2025 року об 11:21 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а навпаки вбачається, що транспортний засіб стоїть без руху, не працює.
Будь-яких інших доказів, які підтверджували б факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять та про наявність таких відповідачем не зазначено.
Крім того, в провину ОСОБА_1 інкримінується порушення п.п.31.3а ПДР України, п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 - керування транспортним засобом, який був переобладнаний з порушенням вимог чинного законодавства, а саме кількість місць для сидіння складає 11, а в свідоцтві про реєстрацію ТЗ зазначено 9 разом із місцем водія, та на вітровому склі наявні тріщини в зоні роботи склоочисників.
В свою чергу, з наданих відповідачем відеозапису та фотозображення не можливо достеменно встановити наявність дефектів на вітровому склі транспортного засобу у вигляді тріщини в зоні роботи склоочисників, з огляду на віддзеркалення об'єктів, розташованих навколо транспортного засобу. Факт же переобладнання транспортного засобу, у вигляді встановлення не передбаченої кількості місць для сидінь, взагалі не зафіксований та не задокументований інспектором поліції.
Тобто, фактично наданим відеозаписом зафіксовано лише винесення поліцейським постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №216/5226/16-а в постанові від 18.07.2019 вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
З врахуванням наведеного, суд доходить висновку, що відповідачем не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем п. 31.1 ПДР України.
Інших доказів порушень ПДР з боку ОСОБА_1 відповідачем не надано.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову і не надав доказів правомірності винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову в тому числі про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, гарантованого ч. 3 ст. 62 Конституції України, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Досліджені під час судового розгляду докази у їх сукупності, викликають сумніви щодо факту самого правопорушення.
Натомість, рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають до задоволенню.
Керуючись ст. ст. 71, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171-2 КАС України ст. ст. 251, 268, 276, 280, 287, 288 КУпАП, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Антоненко Ігор Миколайович, до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серія ЕНА№6181872 від 19.11.2025 інспектора ВБДР УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Попова Антона Андрійовича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.121 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.В.Стадченко