18.03.26
Провадження 1кп-932/375/25
Справа 932/2896/25
Іменем України
16 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра
у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62023050010001924, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернігова, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України, -
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України.
Прокурором заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з тих підстав, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем та обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до десяти років, а тому з врахуванням обставин скоєння кримінального правопорушення та статусу обвинуваченого, який є мешканцем іншої області, його процесуальної поведінки під час проведення досудового розслідування, а саме ухилення від явки до слідчого, існують ризики, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та може вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м'яких запобіжних заходів вважав недоцільним, та вважав необхідним продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки обвинувачений порушив умови запобіжного заходу у вигляді застави та оголошувався у розшук під час досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора та просив змінити йому запобіжний захід на інший альтернативний на вибір суду з тих підстав, що клопотання прокурора не обґрунтоване та останнім не надано доказів в обґрунтування існування зазначених ним ризиків, не надано доказів неналежної поведінки підозрюваного, оскільки він не ухилявся від явки до слідчого, а не з'являвся по причині не отримання викликів повісток у визначений законом спосіб. Прокурором не обґрунтована неможливість застосування інших запобіжних заходів. Він не має намірів ухилятися від суду і готовий поселитися у м.Дніпро і з'являтися у судові засідання.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят днів, а у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на інший більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою відмовити, виходячи з наступного.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Дніпра від 28.01.2026 було продовжено застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28.03.2026. Судовий розгляд справи розпочатий спочатку за клопотанням обвинуваченого, письмові докази не досліджені, свідки обвинувачення не допитані.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, проти встановленого порядку несення військової служби, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до десяти років, він є військовослужбовцем військової служби, є мешканцем іншої області України, відповідно до матеріалів справи під час досудового розслідування перебуваючи під заставою ухилявся від явки до слідчого у зв'язку з чим був оголошений у розшук, з врахуванням обставин скоєння кримінального правопорушення, а також з урахуванням стадії процесу, коли судом не досліджені докази, свідки обвинувачення не допитані, а матеріали кримінального провадження у тому числі протоколи допиту зазначених осіб відкриті стороні захисту, реально існують обґрунтовані ризики, що він буде переховуватися від суду, може незаконно впливати на свідків, які проходять військову службу з останнім в одній військовій частині, може вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Суд вважає, що ризики, які враховувалися судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого останньому обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправного діяння, в якому він обвинувачується, його особистість, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.
У відповідності до ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 404-405,407,408,429 КК України застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Окрім того, відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Виконується ухвала про застосування зазначеного запобіжного заходу органами Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого. З огляду на викладене та виходячи з того, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем за призовом, застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не можливо.
На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. У задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на інший не пов'язаний з триманням під вартою суд вважає необхідним відмовити.
З урахуванням положень ст.ст. 182, 183 КПК України, тяжкості та обставин вчинення злочину, процесуальної поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування, щодо якого обирався запобіжний захід у вигляді застави та був порушений ним, суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331,350, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 28 березня 2026 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя
Шевченківського районного суду
міста Дніпра ОСОБА_1