18 березня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/6388/25
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/792/26
Чернігівський апеляційний суд у складі судді Скрипки А.А., розглянувши в порядку статті 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 вересня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк »ПриватБанк » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Не погоджуючись із рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.09.2025 року, ОСОБА_1 20.01.2026 року подала на нього апеляційну скаргу безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду .
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 20.02.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.09.2025 року у даній справі № 750/6388/25, було залишено без руху, із наданням апелянту десятиденного строку, з дня вручення копії даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання апеляційному суду заяви про поновлення строку, в якій необхідно вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 23.09.2025 року.
На виконання вимог ухвали Чернігівського апеляційного суду від 20.02.2025 року, стороною апелянта було направлено до Чернігівського апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.09.2025 року в справі № 750/6388/25.
У поданій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.09.2025 року у даній цивільній справі, ОСОБА_1 вказує наступні підстави пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.09.2025 року: - Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року »Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введено правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час; - відповідно до статті 14-1 Закону України »Про торгово-промислові палати в Україні», запровадження воєнного стану та пов'язані з цим обставини визнаються форс-мажорними обставинами; - у період дії воєнного стану в Україні здійснюється посилена мобілізація та активне проведення мобілізаційних заходів, що значно збільшує навантаження на медичні установи та медичних працівників; - ОСОБА_1 з 20.09.2022 року працює на посаді лікаря-невропатолога ДУ »Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігігвській області», та з 01.08.2025 року входить до складу медичної (військово-лікарської) комісії, яка здійснює медичні огляди громадян, з метою визначення їх придатності до військової служби в умовах проведення мобілізаційних заходів; - ОСОБА_1 фактично працює в режимі підвищеної інтенсивності та часто без чітко визначеного робочого графіку. Апелянт вважає, що наведені вище обставини унеможливили своєчасне підготовлення та подання апеляційної скарги у строки, передбачені Законодаством України.
Апеляційний суд з даного приводу вважає за необхідне зазначити наступне.
Дотримання строків на апеляційне оскарження закладено у принцип юридичної визначеності, який є фундаментальним аспектом верховенства права, про який неодноразово було наголошено Європейським Судом з прав людини, в тому числі, і у рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі »Пономарьов проти України».
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що ''право на суд'', одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись із легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (''Volovik v. Ukraine'', № 15123/03, § 53, 55, від 06 грудня 2007 року).
Європейський Суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати наданих процесуальним законом заходів для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі ''Alimentaria Sanders S.A. v. Spain'' (''Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії'' № 11681/85).
При цьому, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов'язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.
Згідно із ч.1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Тобто, поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є правом суду, яке він реалізує, лише встановивши об'єктивну неможливість дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі № 576/2488/21, провадження № 61-2078св23.
Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом встановленого Законом строку. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 05.09.2022 року у справі № 697/2360/21, від 14.09.2022 року у справі № 200/21749/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22 зазначила, що: »... запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду... Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.»
За даних обставин, сам лише факт запровадження воєнного стану в Україні не може вважатися беззаперечною підставою для відкриття апеляційного провадження.
ОСОБА_1 до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.09.2025 року, додано ксерокопію довідки Державної установи ''Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» №33/45-22 від 11.03.2026 року. Зі змісту поданої стороною апелянта ксерокопії довідки вбачається, що ОСОБА_1 з 20.09.2022 року прийнята на посаду лікаря- невропатолога вказаної Державної установи ''Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області». Зі змісту вказаної ксерокопії довідки вбачається, що з 01.08.2025 року ОСОБА_1 прийнята за внутрішнім сумісництвом на посаду лікаря-невропатолога медичної (військово-лікарської) комісії ДУ ''Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» (наказ №245-к/тр від 31.07.2025 року), у подальшому, з 01.03.2026 року ОСОБА_1 переведена на посаду лікаря-невролога медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи ''Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» за внутрішнім сумісництвом (наказ №57-к/тр від 27.02.2026 року).
Виходячи зі змісту статті 354 ЦПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому, поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов'язує право суду відносити пропущений процесуальний строк лише із певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Приймаючи до уваги наведене вище, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вищезазначені стороною апелянта причини пропуску строку ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 23.09.2025 року, не можуть бути визнані поважними, тобто, такими, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані із дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Зі змісту ксерокопії наданої стороною апелянта довідки Державної установи ''Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» №33/45-22 від 11.03.2026 року, яка містить в собі хронологічні періоди роботи ОСОБА_1 у даній установі, не вбачається наявності режиму підвищеної інтенсивності роботи апелянта, без чітко визначеного робочого графіку, як про це вказує ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку на апеляціне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.09.2025 року у даній цивільній справі.
Приписи статті 81 ЦПК України регламентують обов'язок доказування і подання доказів.
Згідно ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищезазначене, необхідно констатувати, що вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.09.2025 року у даній цивільній справі, не можуть бути визнані поважними. Апелянтом не надано суду доказів на підтвердження існування обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Приймаючи до уваги наведене вище, апелянту ОСОБА_1 необхідно продовжити строк на виконання ухвали Чернігівського апеляційного суду від 20.02.2026 року у даній цивільній справі № 750/6388/25, та відповідно, запропонувати у десятиденний строк, з дня вручення копії даної ухвали апеляційного суду, надати суду інші документально підтверджені поважні причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.09.2025 року у даній цивільній справі.
Керуючись статтями: 127, 185, 357 ЦПК України, суд
Продовжити ОСОБА_1 строк на виконання ухвали Чернігівського апеляційного суду від 20 лютого 2026 року у даній цивільній справі № 750/6388/25 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк »ПриватБанк » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Надати ОСОБА_1 десятиденний строк, з дня вручення копії даної ухвали апеляційного суду, для усунення вказаних вище недоліків.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог ухвали від 20.02.2026 року щодо надання суду доказів про наявність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 вересня 2025 року, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 вересня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк »ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя А. А. Скрипка