Справа №463/2464/26
Провадження №1-кс/463/2803/26
16 березня 2026 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , що погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026141360000277 від 28 лютого 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
слідчий звернувся з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання мотивує тим, що органом досудового розслідування здійснюється розслідування кримінального провадження № 12026141360000277 від 28 лютого 2026 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вважає, що підставою застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Слідство вважає, що є підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за інкриміноване діяння, а також існування умов для життя ОСОБА_5 в умовах розшуку, можливості його переховування як на території України, так і за межами України (в тому числі на непідконтрольній території). Крім цього, характеризуючі дані на підозрюваного свідчать про те, що він не має стійких соціальних зв'язків, постійного місця проживання у місті Львові, що підтверджує існування наведеного ризику і в даному випадку.
Ризик впливу на потерпілу та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілої та дослідження їх судом.
Також підозрюваний може перешкоджати слідству іншим чином, зокрема, знищити предмети, які містять сліди кримінального правопорушення, чи інші речі, які мають значення для кримінального провадження.
Підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може також вчинити інше кримінальне правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний немає постійного місця проживання, ніде не працює та не навчається, а отже немає постійного джерела доходу та засобів для існування. Окрім того, 23.10.2025 року стосовно підозрюваного ОСОБА_5 скеровано обвинувальний акт до суду, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Також 10.03.2026 слідчим ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримала. Пояснила, що на її думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Підозрюваний проти підозри не заперечив. Зазначив, що не хоче під варту, обіцяє більше так не вчиняти.
Захисник у вирішенні клопотання поклався на розсуд суду, проте просить врахувати пом'якшуючі обставини та обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
З матеріалів подання вбачається, що в провадженні Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12026141360000277 від 28 лютого 2026 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме що він 27 лютого 2026 року, близько 13 год. 17 хв., перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_1 , виявивши, що вхідні двері до квартири АДРЕСА_2 були не зачинені на замок, маючи умисел на викрадення чужого майна (крадіжку), діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, усвідомлюючи протиправний, та суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, який введено на території України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-1Х «Про затвердження Указу Президента України «Про введення в Україні воєнного стану» з 05:30 год. 24 лютого 2022 року, який продовжено до 04 травня 2026 року, незаконно проник у квартиру АДРЕСА_3 та, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав із вказаної квартири майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме: годинник марки «Casio G-Shock Original GA-100-1A1ER» вартістю 5000 гривень, годинник «Apple Watch» 3 серії дисплей розміром 38 мм. вартістю 5000 гривень, ноутбук марки «Lenovo IdeaPad Gaming 3-15» вартістю 25000 гривень, ноутбук марки «Lenovo Legion 5 15ACH6» вартістю 25000 гривень та рюкзак «Xiaomi 90FUN Lecturer casual backpack White/Blue», який не несе матеріальної цінності для потерпілого.
Після цього ОСОБА_5 , закрив вхідні двері зсередини та за допомогою вікна покинув місце події з викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 60 000 гривень.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 1 94 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно положень ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до п. с ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої підозрюваному.
Так, обґрунтованість підозри висунутої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 27.02.2026 року, протоколом огляду місця події від 28.02.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28.02.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.03.2026 року, протоколом огляду предмету від 11.03.2026 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 11.03.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11.03.2026 року, повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 16.03.2026 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Окрім цього, сам підозрюваний не заперечує підозру та підтвердив обставини подій у судовому засіданні, що зазначені слідством. А тому слідчий суддя погоджується з тим, що перелічені вище докази вказують на те, що підозрюваний міг вчините інкриміноване правопорушення, а отже підозра на даному етапі слідства є достатнього обґрунтованою.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється слідчими органами у вчиненні тяжкого злочину та до нього може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
При вирішенні питання обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Зокрема, обґрунтованими є доводи слідчого про те, що підозрюваний зможе переховуватись від досудового слідства і суду, оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється належить до тяжких, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Слідчий суддя погоджується із доводами, що підозрюваний усвідомлюючи те, що у випадку доведеності винуватості у скоєному, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін. Вказане саме по собі свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що підозрюваний зареєстрованого місця проживання у місті Львові не має, що також дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду як на території України та за її межами.
Також, підставними є ризики того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що відносно нього 23.10.2025 до Галицького районного суду м. Львова скеровано обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України, та якому 10.03.2026 слідчим ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованим є також ризик того, що перебування на волі підозрюваного не виключає можливість впливати на потерпілого та свідків, спонукаючи до зміни показів, чи схиляння їх до дачі завідомо неправдивих показань.
А тому є всі підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку затриманого та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Окрім цього, відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до положень ч.ч.4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що у даному випадку необхідно визначити розмір застави, який передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання слідчого задоволити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з часу проголошення ухвали - 17 год. 00 хв. 16 березня 2026 року
Строк дії ухвали становить шістдесят днів, а саме до 14 травня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 грн (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят гривень).
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
2) не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
5) утриматися від спілкування з потерпілим та свідком у кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 20 березня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_12