Справа № 991/2512/26
Провадження 1-кс/991/2530/26
18 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання від 17.03.2026 прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42026000000000221 від 21.02.2026 за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Черче Камінь-Каширського району Волинської області, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
18.03.2026 на розгляд слідчого судді надійшло клопотання від 17.03.2026 прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42026000000000221 від 21.02.2026 за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Черче Камінь-Каширського району Волинської області, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
З поданого клопотання вбачається, що Слідчими Головного слідчого управління ДБР України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026000000000221 від 21.02.2026, у межах якого, за твердженням слідства, виникла необхідність у застосуванні в цьому провадженні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зокрема, у клопотанні прокурор просив:
Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Визначити ОСОБА_5 заставу у сумі 7790,6 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25 000 000 грн.
У разі внесення застави, зобов'язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, прокурора та слідчого, а також виконувати наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні та співробітниками ГУ СБУ у м. Києві та Київської області та УСБУ в Рівненській області, свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю.
Клопотання подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді ВАКС.
У судовому засіданні прокурори подане клопотання підтримали та просили його задовольнити, надали додаткові докази та пояснення на обгрунтування клопотання. Додатково конкретизували перелік інших підозрюваних та свідків, з якими просили заборонити спілкуватися підозрюваному.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення поданого клопотання заперечували, надали суду усні пояснення та письмові заперечення на доведення своєї позиції, навела аргументи, які на її думку, свідчать про непричетність підозрюваного до події злочину, необгрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , та на недопустимість наданих стороною обвинувачення доказів. Додатково сторона захисту стверджувала, що запобіжний захід, про застосування якого просить прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, є необгрунтованим. Зокрема, тримання під вартою (про що просить прокурор у клопотанні), не обумовлене обставинами провадження, а розмір застави, про який просить прокурор (як альтернативного запобіжного заходу), є непомірним для підозрюваного. Також стороною захисту, надано документи щодо позитивної характеристики особи підозрюваного. Окремо сторона захисту звернула увагу, що в протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 17.03.2026 відсутній підпис свідка у графі про його попередження про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.
Слідчий суддя дійшов висновку про наявність належних процесуальних підстав для розгляду клопотання по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Дослідивши матеріали провадження та заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя встановив:
Слідчими Головного слідчого управління ДБР України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000221 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2026 за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди службовими особами СБУ за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування слідство вважає встановленим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом Голови Служби безпеки України 1020-ос/дск від 17.08.2023 призначений на посаду заступника начальника Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (далі- ГУ СБУ у м. Києві та Київській області).
Зокрема, слідством викладено наступні обставини та версія подій:
Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 1 Закону України про «Про Службу безпеки України» (надалі - Закону) визначено, що Служба безпеки України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
Згідно зі ст. 2 Закону на Службу безпеки України (далі - СБ України) покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Статтею 3 Закону визначено, що діяльність СБ України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України.
Відповідно до ст. 20 Закону, умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями СБ України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.
Статтею 24 Закону визначено, що на СБ України покладено обов'язок виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції СБ України; здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення припинення та розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України; забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об'єднань; здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу, Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території України, енергетики, транспорту, зв'язку, а також важливих об'єктів інших галузей господарства; брати участь у розробці і здійсненні відповідно до Закону України «Про державну таємницю» та інших актів законодавства заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та здійснення контролю за додержанням порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, сприяти у порядку, передбаченому законодавством, підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України; сприяти забезпеченню режиму воєнного та надзвичайного стану в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій.
Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за контрактом.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548- XIV (зі змінами), ст. ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є посадові та службові особи СБ України.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Відповідно до ч. 1 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів віднесені органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Згідно з витягу з посадової інструкції заступника начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, ОСОБА_5 , обіймає посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_5 має владні повноваження і відповідно до ч. З ст. 18 КК України та ч. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.
Разом з цим, відповідно до примітки ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу.
В свою чергу, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, у тому числі у сфері запобігання корупційним проявам, та всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, діючи умисно, за пособництва громадянина України ОСОБА_8 , отримав неправомірну вигоду для себе та третіх осіб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно на початку 2025 року, але не пізніше 21.01.2025, у заступника начальника ТУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, з використанням наданого йому службового становища, від власників суб'єктів господарської діяльності, що спеціалізуються на видобутку бурштину, а саме у посадових осіб групи компаній «Амбер Гальбін», та у подальшому отримання неправомірної вигоди від них за не створення штучних перешкод у здійсненні господарської діяльності.
З метою створення обставин для вчинення тиску на посадових осіб групи компаній «Амбер Гальбін», внаслідок яких виникнуть умови для отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 , як заступник начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, забезпечив здійснення слідчими слідчого управління ГУ СБУ в м. Києві та Київській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025110000000024 від 21.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201 КК України, стосовно суб'єктів господарської діяльності, що спеціалізуються на видобуванні бурштину, та контролював його хід.
Предметом досудового розслідування вказаного кримінального провадження є діяльність групи компаній «Амбер Гальбін», а саме ТОВ «Бізнес Еліт Груп ЛТД» та ТОВ «Західземресурс», за фактом можливої контрабанди бурштину.
З метою реалізації свого злочинного умислу та створення умов для тиску на суб'єктів господарської діяльності, ОСОБА_5 у жовтні 2025 року організовано проведення у кримінальному провадженні №42025110000000024 від 21.01.2025 слідчими СУ ГУ СБ України в у м. Києві та Київській області із залученням співробітників ГУ «І» ДЗНД СБ України оглядів земельних ділянок, на яких групою компаній «Амбер Гальбін», зокрема ТОВ «Бізнес Еліт Груп ЛТД» та ТОВ «Західземресурс» здійснюється господарська діяльність по видобутку бурштину, за результатами яких забезпечено нарахування значної суми збитків державі від нібито незаконної діяльності вказаних товариств під час видобутку корисних копалин.
Для реалізації вказаного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 04.02.2026, ОСОБА_5 , з метою конспірування своїх дій, направлених на отримання неправомірної вигоди, залучив в якості пособника громадянина України ОСОБА_8 , якому відвів роль посередника у спілкуванні із посадовими особами групи компаній «Амбер Гальбін», а також отримання від них неправомірної вигоди для себе та третіх осіб.
04.02.2026, ОСОБА_8 , перебуваючи в офісному приміщенні групи компаній «Амбер Гальбін» за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 94, сприяючи ОСОБА_5 в реалізації його злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від власників групи компаній «Амбер Гальбін», під час розмови з представником ТОВ «Богомол» ОСОБА_9 , яке надає послуги з охорони групі компаній «Амбер Гальбін», та співвласником групи компаній «Амбер Гальбін» ОСОБА_7 , в ході обговорення питання щодо вирішення судових спорів стосовно користування земельними ділянками повідомив, що знає про відкрите кримінальне провадження відносно групи компаній «Амбер Гальбін» та стан досудового розслідування у ньому, а також зазначив, що особисто спілкується з керівництвом ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, яким здійснюється організація досудового розслідування слідчими СУ ГУ у м. Києві та Київській області вказаного кримінального провадження. Після чого, ОСОБА_8 висунув вимогу щодо необхідності передачі йому для ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб неправомірної вигоди у розмірі 700 тис. доларів США, за не притягнення фігурантів кримінального провадження до кримінальної відповідальності, яку у подальшому зменшено до 600 тис. доларів США.
В подальшому, 19.02.2026, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_5 злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від власників групи компаній «Амбер Гальбін», ОСОБА_8 під час зустрічі з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повторно повідомив останнім про наявність кримінального провадження стосовно групи компаній «Амбер Гальбін», та що з метою уникнення проблем під час здійснення господарської діяльності по видобуванню бурштину останнім необхідно надати неправомірну вигоду для подальшої передачі співробітникам ГУСБУ у м. Києві та Київській області за не притягнення фігурантів кримінального провадження до кримінальної відповідальності, а група компаній «Амбер Гальбін» лише сплатить штраф до 1 000 000 грн.
У період з 01.03.2026 по 03.03.2026, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_5 злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від власників групи компаній «Амбер Гальбін», повторно організував зустрічі з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , на яких схиляв останніх до передачі неправомірної вигоди, за не притягнення фігурантів кримінального провадження до кримінальної відповідальності.
05.03.2026, ОСОБА_8 , перебуваючи у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_5 злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від власників групи компаній «Амбер Гальбін», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно організував зустріч з ОСОБА_7 , під час якої ОСОБА_8 із застосуванням месенджера «У/ЬаїзАрр» здійснив три телефонні дзвінки заступнику ГУ СБ України в у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , в ході яких ОСОБА_5 повідомивпро необхідність передачі неправомірної вигоди, а також механізму уникнення кримінальної відповідальності директорами групи компаній «Амбер Гальбін» шляхом притягнення до відповідальності інших (підставних) осіб. Також ОСОБА_5 в ході розмови повідомив, що 06.03.2026 ОСОБА_7 повинен передати частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США як підтвердження намірів, направлених на згоду щодо вирішення питання у кримінальному провадженні про не притягнення представників групи компаній «Амбер Гальбін» до кримінальної відповідальності, після чого їх представнику буде надана «дорожня карта» усіх подальших дій та їх строків виконання.
06.03.2026 у період з 18.00 години по 18.35 години за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44 біля пабу «Бестія» ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди встановленої у розмірі 50 тис. доларів СІЛА (згідно з курсом НБУ складала 2 190 345 грн) та останній повідомив, що іншу частину грошових коштів у розмірі 250 тис. доларів США необхідно передати до кінця наступного тижня.
12.03.2026 ОСОБА_8 , перебуваючи в офісному приміщенні групи компаній «Амбер Гальбін» за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 94, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_5 злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від власників групи компаній «Амбер Гальбін», під час зустрічі з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_5 , який повідомив про необхідність передачі другої частини грошових коштів у розмірі 250 тис. доларів США, та узгодив дату передачі - 16.03.2026.
13.03.2026 ОСОБА_8 , перебуваючи у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_5 злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, проведено зустріч з ОСОБА_7 , під час якої ОСОБА_8 із застосуванням месенджера «WatsАрр» здійснив телефонний дзвінок заступнику ГУ СБ України в у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 та в ході розмови ОСОБА_8 та ОСОБА_5 повторно обговорили питання стосовно уникнення кримінальної відповідальності посадовими особами групи компаній «Амбер Гальбін» та можливості подальшого здійснення господарської діяльності.
16.03.2026 у період з 12.00 години по 12.35 години на території ресторанного комплексу «Трипільське сонце» за адресою: вул. Боровкова, 81, с. Підгірці, Київська область, ОСОБА_8 одержав від ОСОБА_7 для себе та ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди встановленої у розмірі 250 тис. доларів США (згідно з курсом НБУ складала 11 034 525 гри), про що відразу в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_5 , який підтвердив попередні домовленості щодо не притягнення представників групи компаній «Амбер Гальбін» до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_5 , являючись службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, будучи наділеним організаційно-розпорядчими обов'язками та адміністративно-господарськими функціями, перебуваючи на посаді заступника начальника ТУ СБУ у м. Києві та Київській області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення та за пособництва ОСОБА_8 вимагав 600 тис. доларів США, та у період з 06.03.2026 по 16.03.2026 від представника групи компаній «Амбер Гальбін» ОСОБА_7 одержав частину неправомірної вигоди у розмірі 300 тис. доларів США (згідно з курсом НБУ складала 13 224 870 грн), за не притягнення фігурантів кримінального провадження до кримінальної відповідальності та перекваліфікацію кримінального правопорушення.
Таким чином, за версією слідства, ОСОБА_5 підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
16.03.2026 року о 13 год.12 хвилин ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
17.03.2026 в межах кримінального провадження № 42026000000000221 ОСОБА_5 було оголошено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КПК України внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2026.
Обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_5 , підтверджуються, зокрема, наступними матеріалами кримінального провадження:
- угодою № 5166 про умови користування надрами від 16.04.2021;
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 06.03.2026, 07.03.2026, 14.03.2026;
- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 06.03.2026;
- протоколом за результатами контролю за вчиненням злочину від 07.03.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17.03.2026.
Про можливу безпосередню причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення злочину на цей час, зокрема, свідчать відомості, викладені в протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 17.03.2026, які в цій частині узгоджуються зі змістом протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 06.03.2026 (щодо змісту розмови, зафіксованої під час зустрічі від 05.03.2026 між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а саме, починаючи з 23 хвилини зафіксованого часу цієї зустрічі).
З огляду на вказану узгодженість змісту зазначених документів, відсутність в протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 17.03.2026 підпису свідка у графі про його попередження про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань (на що вказала сторона захисту), на цей час не спростовує висновку про обгрутованість можливої причетності підозрюваного до вчинення злочину.
Вимога розумної підозри, передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваної з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
За оцінкою слідчого судді, вказані докази є вагомими та дають підстави вважати, що відбулися події описаного стороною обвинувачення злочину, та підстави для обгрунтованої підозри в причетності підозрюваного до вчинення цього злочину.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя не оцінює докази з огляду на їх належність та допустимість, а лише надає оцінку їх вагомості за стандартом «достатніх підстав». Сторона обвинувачення такі підстави в клопотанні навела у достатньому обсязі, сторона захисту своїми запереченнями та наданими доказами цих підстав не спростувала.
Таким чином, надані стороною обвинувачення докази в достатній мірі підтверджують що відбулася сама подія злочину, та в достатній мірі вказують на можливу безпосереднью причетність до вказаної події ОСОБА_5 .
Отже, наявні всі передбачені законом умови для розгляду питання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 42026000000000221.
У своєму клопотанні сторона обвинувачення стверджує про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби:
1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Оцінюючи наведені ризики, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування таких ризиків, з огляду на обставини цього провадження.
За оцінкою слідчого судді, в цьому провадженні існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Невідворотність покарання за вказані злочини вже сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
При цьому, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м'якого, ніж перебачено законом (ст. ст. 69, 75 КК України) у випадку вчинення корупційного злочину є неможливим, окрім як у випадку укладання угоди у кримінальному провадженні.
Підозрюваний має високий статус у системі органів СБУ, який, зокрема, знає процедури перетину державного кордону, механізми видачі документів прикриття, можливості виїзду під виглядом службових відряджень або оперативних заходів, а також має міжнародні контакти (включаючи агентурну мережу за кордоном), які дозволяють швидко організувати переховування.
Також, за оцінкою слідчого судді, в цьому провадженні доведено існування ризику знищення, схову або спотворення речей чи документів, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Підозрюваний, ОСОБА_5 обіймаючи посаду заступника начальника Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, згідно посадових обов'язків, досконало знає порядок проведення досудового розслідування, негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД), технічні засоби фіксації, строки зберігання матеріалів та механізми їх знищення.
В силу займаної посади, він має доступ до закритих баз даних СБУ, матеріалів оперативно-розшукових справ, агентурної мережі (включаючи інформаторів у правоохоронних органах), а також до заходів, які проводяться негласно без реєстрації кримінального провадження, що може дозволити йому або через підлеглих та залежних осіб видаляти аудіо-, відеофіксації (включаючи ті, що фіксували його викриття та розмови з посередником, заявником), електронні переписки, журнали реєстрації, протоколи НСРД або спотворювати докази.
Реальність існування ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних або інших осіб, також у повній мірі обумовлюється посадою підозрюваного, та його професійними навичками, якими охоплюється його вміння здійснювати відповідний вплив (як співробітника СБУ, і як заступника керівника крупного структурного підрозділу СБУ).
Професійні навички та займана посада підозрюваного також, вочевидь, обумовлюють реальне існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення.
За твердженням прокурора, на даний час також досліджуються обставини можливої причетності до вказаного злочину інших працівників ГУ СБУ у м. Києві та Київської області, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими причетними особами, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови).
Враховуючи викладене, зокрема, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, слідчий суддя вважає обгрутованим застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу в цьому кримінальному провадженні.
Надаючи оцінку вагомості наданих обвинуваченням доказів (якими обґрунтовуються обставини вчинення злочину та безпосередня можлива причетність підозрюваного до його вчинення), слідчий суддя вважає, що застосування на цей час щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою було б надмірно обтяжливим, а більш доречним у цьому випадку буде застосування щодо підозрюваного.
Водночас, слідчий суддя вважає, що було б надмірно обтяжливим застосування щодо підозрюваного застави в тому розмірі, про який просить прокурор у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Водночас, прокурор не довів необхідність призначення в цьому випадку застави в розмірі, який перевищував би встановлений законом граничний розмір, пославшись лише на суму неправомірної вигоди.
Отже, вирішуючи питання щодо виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що обставини досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який зазначає в клопотанні прокурор, а достатнім буде визначення підозрюваному застави в іншому розмірі.
Тому слідчий суддя вважає, що запропонований прокурором розмір застави у сумі 7790,6 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25 000 000 грн., буде надмірним для підозрюваного, та вважає справедливим визначити підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у сумі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн., з покладенням на підозрюваного обов'язків, запропонованих у клопотанні прокурора.
Визначений ступінь втручання у права і свободи підозрюваного є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження, визначений розмір застави та покладені обов'язки, за оцінкою слідчого судді, не є надмірно обтяжливими для підозрюваного, та не призводять до суттєвого обмеження його прав у повсякденному житті.
Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам (ураховуючи наявність обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення, специфіку вчинення корупційного кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, соціальний статус та значимість займаної ним посади, його майновий стан, а також позитивні характеристики, наявність нагород, учать у заходах по зміцненню обороноздатності країни) необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21.02.2026 у вигляді застави в сумі 998 400 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тому подане клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 182, 183, 184, 186, 194, 199, 201, 331, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання від 17.03.2026 прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42026000000000221 від 21.02.2026 за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Черче Камінь-Каширського району Волинської області, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Черче Камінь-Каширського району Волинської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді застави у сумі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) грн.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, прокурора та слідчого;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ОСОБА_11 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
В решті клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих Головного слідчого управління ДБР України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21.02.2026, та прокурорів першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21.02.2026.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п'яти днів з її оголошення.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1