Провадження № 11-сс/821/113/26 Справа № 711/1281/26 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
18 березня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі прокурора підозрюваного (відеоконференція) захисника (відеоконференція) ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2026 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, який не є особою з інвалідністю, розлучений, не працює, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
Заступник начальника ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , поданим в рамках кримінального провадження №12025250000000687 від 09.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 К.К України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 06.11.2025 в домоволодінні, що за адресою: АДРЕСА_3 виготовили психотропну речовину, яку за вказаною адресою зберігали, з метою подальшого збуту.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2026 року клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 14 квітня 2026 року включно, без можливості внесення застави.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про триманням під вартою. В разі, якщо суд дійде висновку про ймовірність причетності ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, визначити розмір застави. Також захисник просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді.
В апеляційній скарзі зазначається, що слідчий суддя не дослідив зміст протоколів НСРД на предмет виготовлення ОСОБА_7 саме заборонених до обігу речовин, також проігноровано істотні розбіжності в масі відібраної та наданої на експертизу речовини, що покладено в основу врученої ОСОБА_7 підозри, яка є необґрунтованою та не вмотивованою.
При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не врахував пункти 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Сторона обвинувачення не довела жодного ризику щодо можливої поведінки підозрюваного.
Захисник вважає, що тримання під вартою є невмотивовано жорстоким видом запобіжного заходу щодо її підзахисного.
Заслухавши доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.
Щодо строку на оскарження ухвали слідчого судді від 16.02.2026, який захисник просить поновити, колегія суддів вважає наступне.
Встановлено, що 16.02.2026 слідчий суддя проголосила вступну та резолютивну частину ухвали, в судовому засіданні брав участь захисник ОСОБА_11 . Повний текст ухвали слідчого судді надійшов до електронного кабінету адвоката ОСОБА_8 25.02.2026, яка і оскаржує вказану ухвалу слідчого судді. Апеляційну скаргу захисник подала 28.02.2026.
Отже, враховуючи, що адвокат ОСОБА_8 не приймала участі в судовому засіданні, копію ухвали слідчого судді отримала 25.02.2026, апеляційну скаргу подала 28.02.2026, тому є підстави для поновлення такого строку, оскільки скаржник діяла сумлінно, подавши апеляційну скаргу протягом п'яти днів з моменту отримання повного тексту судової ухвали.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що органом досудового розслідування здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні №12025250000000687 від 09.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 К.К України.
Згідно з клопотанням, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 06.11.2025 в домоволодінні, що за адресою: АДРЕСА_3 виготовили психотропну речовину, яку за вказаною адресою зберігали, з метою подальшого збуту.
07.11.2025, в період часу з 16 год. 40 хв. по 16 год. 45 хв., працівниками УБН ГУНП в Черкаській області, в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 , а саме з металевого контейнеру, який знаходився на шафі в кімнаті даного домоволодіння відібрані зразки порошкоподібної речовини, яка згідно з висновком експерта містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого 21,396 г, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, є особливо великими розмірами. Вкакзану речовину ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 , зберігали в домоволодінні, за вказаною вище адресою з метою збуту.
Продовжуючи свій злочинний умисел, він же, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 12.12.2025 в домоволодінні, що за адресою: АДРЕСА_3 виготовили психотропну речовину, яку за вказаною адресою зберігали, з метою подальшого збуту.
13.12.2025, в період часу з 22 год. 55 хв. по 23 год. 02 хв., працівниками УБН ГУНП в Черкаській області, в домоволодінні, що за адресою: АДРЕСА_3 , а саме з металевого контейнеру та двох тарілок, які розташовані в кімнаті на картонних коробках даного домоволодіння відібрані зразки порошкоподібної речовини, яка згідно з висновком експерта містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого 19,670 г, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, є особливо великими розмірами. Це ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 , також зберігали в домоволодінні, що за вказаною вище адресою з метою збуту.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме у незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні з метою збуту, психотропної речовини, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
Санкцією вказаної вище статті КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя виснував, що наразі підозра у вчиненні злочинів, які інкриміновані ОСОБА_7 , є обґрунтованою, та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому досягнення мети, визначеної у ст. 177 КПК України, наразі можливе виключно шляхом взяття підозрюваного ОСОБА_7 під варту, з чим погоджується апеляційний суд.
Як видно з наданих матеріалів, слідчим суддею належним чином і в повній мірі досліджені у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри і дають підстави зробити об'єктивний висновок, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Що стосується доводів захисника про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та відсутність підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яка відносяться до категорій особливо тяжкого злочину і за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів та покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому злочини, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
На наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, може безпосередньо чи опосередковано чинити тиск на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою ухилення від притягнення до відповідальності.
Доводи захисника з приводу необґрунтованості пред'явлення підозри суд відхиляє, та вважає, що обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину. Адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, обґрунтовується зібраними доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.
Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Слід звернути увагу, що кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки вчинене з посяганням на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, та за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
З огляду на викладене зазначені в апеляційній скарзі доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Отже апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання ОСОБА_7 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу апеляційний суд не вбачає .
Крім того, ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання старшого слідчого, слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи скарги захисника не заслуговують на увагу.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Слідчий суддя, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, вирішив доцільним не визначати розмір застави. З цим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги захисника, апеляційним переглядом не встановлено.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Поновити адвокату ОСОБА_8 строк на оскарження ухвали слідчого судді.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2026 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: