Справа № 367/3761/26
Провадження №2-з/367/43/2026
Іменем України
про забезпечення позову
20 березня 2026 року м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
В березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з останнього заборгованість за договором позики від 14 грудня 2024 року у розмірі 8 000 дол. США.
Разом з позовом позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на будь -яких банківських рахунках ОСОБА_2 грошові кошти, які належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_2 , і знаходяться у інших осіб, а також на грошові кошти, які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову, у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 8 000 дол. США а також накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 та встановити заборону вчиняти дії щодо продажу, дарування, обміну або іншим чином розпоряджатися цим майном, у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог в розмірі 8000 дол. США. В обґрунтування заяви позивач вказує, що є всі підстави вважати, що ОСОБА_2 свідомо та умисно ухиляється від виконання зобов'язань за умовами договору позики від 14.12.2024 року на суму 8 000 дол. США. Розмір заявлених позовних вимог є досить істотним для фізичної особи та у випадку задоволення позову виникнуть об'єктивні підстави для звернення стягнення не лише на грошові кошти, але й на майно ОСОБА_2 . Відтак, існують підстави вважати, що відповідач може вжити ( або вже навіть вживає) заходів для приховування свого майна, грошових коштів тощо, з метою уникнення відповідальності за потенційним рішенням суду про стягнення з нього боргу або вчиняє дії, які в подальшому зроблять неможливим виконання потенційного рішення суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд прийшов до наступного.
Відповідно до приписів ч. 1 ст.153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали позовної заяви, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 6-8 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
За правилами ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни №9від 22.12.2006«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.
Між тим, підстав для задоволення вказаної заяви не вбачаю з огляду на те, що заявник просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.
Заявник в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову з цих підстав, в всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на відчуження майна, твердження заявника про намір відповідача відчужити майно, є його припущенням, а саме лише посилання в заяві на наявність у відповідача зазначеного наміру, без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою накладення арешту та становитиме, на думку суду, надмірне втручання у право власності відповідача, оскільки останній в результаті застосування зазначених заходів забезпечення позову буде позбавлений правомочностей власника.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає дану заяву безпідставною та необґрунтованою та приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.149,153 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя М.П. Одарюк