Справа № 367/14493/25
Провадження №1-кс/367/9/2026
Іменем України
13 березня 2026 року місто Ірпінь
Слідчий суддя Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
установив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області зі скаргою на невнесення відомостей до ЄРДР та просив зобов'язати службових осіб відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській област внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою та розпочати досудове розслідування.
Скаргу обґрунтував тим, що 24.11.2025 він звернувся до відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського РУП ГУНП в Київській області із заявою про кримінальне правопорушення, в якій повідомив, що на підставі договору про надання правової допомоги від 17.07.2025 адвокатом ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_3 видане Дніпропетровською обласною КДКА 20.09.2011, обліковується у Раді адвокатів міста Києва) надавалася правова допомога ОСОБА_3 . У процесі надання правової допомоги ОСОБА_3 адвокату ОСОБА_4 надано оригінал договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлові приміщення від 24.12.2014 Є/ІІІ-1-80а-97а. Наприкінці серпня 2025 року договір про надання правової допомоги між адвокатом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. Після розірвання договору ОСОБА_3 стало відомо, що адвокат ОСОБА_4 викрав оригінал договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлові приміщення від 24.12.2014 № Є/ІІІ-1-80а-97а та відмовляється його повернути в добровільному порядку. Покликаючись на положення статей 2, 55, 214, 303 КПК України заявник просив зобов'язати уповноважених осіб Відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зобов'язати уповноважених осіб Відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області через 24 години з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення надати ОСОБА_3 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями указаний матеріал передано для розгляду слідчому судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 .
У неодноразові судові засідання скаржник ОСОБА_3 не з'явився, через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд скарги без його участі, вказав, що скаргу підтримує та просить її задовольнити. Представник ВП №2 Бучанського РУП у судове засідання не з'являвся. Згідно зі статтею 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Відповідно до положень статті 107 КПК України у разі неявки усіх учасників фіксування судового засідання не здійснювалося.
Дослідивши скаргу, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Згідно з частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Як вбачається зі скарги та доданих до неї документів, 24.11.2025 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення за назвою «Доброго дня! У вкладенні заява ОСОБА_3 до ВП №2 (м. Ірпінь) Бучанського РУП ГУНП в Київській області про вчинення адвокатом ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ст. 186 КК України».
З долученої до скарги заяви про вчинене правопорушення убачається, що ОСОБА_3 просив внести до ЄРДР відомості про вчинення ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене статтею 186 КК України, у зв'язку з тим, що останнім у процесі надання правової допомоги ОСОБА_3 отримано оригінал договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлові приміщення від 24.12.2014 № Є/ІІІ-1-80а-97а. Наприкінці серпня 2025 року договір про надання правової допомоги між адвокатом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано, однак після розірвання договору ОСОБА_3 стало відомо, що адвокат ОСОБА_4 викрав оригінал оригінал договору купівлі-продажу майнових прав.
На ухвалу слідчого судді матеріали за результатами перевірки заяви ОСОБА_3 не надано.
Відповідно до частини першої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Поряд з цим, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: "...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...".
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
На переконання слідчого судді, скарга ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Як уже зазначав слідчий суддя, частини перша статті 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає позиції ВС, що викладалась вище.
На переконання слідчого судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення.
У даному випадку, вивчивши усі надані документи, слід дійти висновку про те, що у поданій ОСОБА_3 заяві не було зазначено конкретних обставин, які би свідчили про наявність ознак кримінальних правопорушень, не наведено об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення ОСОБА_4 саме кримінальних правопорушень.
Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
До того ж, слідчий суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов'язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об'єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, є недопустимим.
З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Отже, оскільки викладене скаржником не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня бездіяльність уповноважених осіб ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , а відповідно і щодо початку досудового розслідування.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 214, 303, 304, 306, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.
Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1