Справа № 367/2740/26
Провадження №1-кс/367/340/2026
Іменем України
26 лютого 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 24.02.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111040000189, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка Донецької області, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
26 лютого 2026 року слідчий СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Згідно з клопотанням, слідчим відділенням ВП № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111040000189 від 24.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що сержант ОСОБА_5 перебуває на посаді головного сержанта-командира 1 розвідувального відділення розвідувального взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 проходить військову службу під час мобілізації, на особливий період. ОСОБА_5 , всупереч встановленим законодавством України суспільних відносин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров?я населення України, у невстановлені досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше 24.02.2026, у невстановленої особи, через оператора «Нова Пошта», незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РУР, загальною масою 6,84 г, у подальшому, 24.02.2026 приблизно о 19 год 18 хв (точний час не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля будинку № 92 по вул. Тургеневській в м. Ірпінь Бучанського р-ну Київської обл., діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, незаконно, не маючи на те спеціального дозволу, з метою подальшого збуту зберігав посилку у полімерному упакуванні № 59001585033967 ТОВ «Нова Пошта», у якій знаходився 1 поліетиленовий зіп-пакетик, всередині якого знаходилась у розфасованому вигляді особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 6,84 г., що становить великий розмір. Згодом, 24.02.2026 у період часу з 20:00 год 20:10 год. в ході огляду місця події на відкритій ділянці місцевості біля будинку, що за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Тургенівська, 92, ОСОБА_5 , добровільно видав працівникам поліції вказану речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 6,84 г, яку він незаконно зберігав з метою збуту у нижній правій кишені куртки, в яку був одягнений.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, у великих розмірах, з метою збуту.
25.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, у великих розмірах, з метою збуту.
Слідчий зазначає, що підозрюваний ОСОБА_5 у випадку не застосування відносно нього запобіжного заходу може не виконувати покладені на нього обов'язки, переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, спотворити чи сховати будь - яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, слідчий стверджує, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та виконання покладених на підозрюваного обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання, вказуючи на необгрунтованість підозри та на недоведення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов'язання.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника, просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Пояснив, що у день затримання він мав відправитися до медичного закладу для лікування від наркотичної залежності, також зазначив, що придбав психотропні речовини для власного вживання, які він вживає в зв'язку з участю в бойових діях.
У судовому засіданні за клопотанням сторони захисту у якості свідка допитано матір підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , яка показала суду, що її син є військовослужбовцем вже довгий час, має багато нагород, був неодноразово поранений, під час нечастих відпусток приїздить до неї. Також вказала, що їй відомо, про те що її син вживає наркотики, які необхідні йому для виконання бойових завдань, а також у зв'язку з неодноразовими пораненнями.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, суд приходить до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Відділу поліції №2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111040000189 від 24.02.2026 за ч. 2 ст. 307 КК України.
24.02.2026 о 20 год 00 хв (час фактичного затримання) за підозрою у вчиненні вказаного злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 .
25.02.2026 ОСОБА_5 слідчим СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме - у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, у великих розмірах, з метою збуту.
Вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Стаття 178 КПК України визначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі визначені ст. 178 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Зокрема, слідчим суддею досліджено такі докази, що підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України: протоком огляду місця події від 24.02.2025, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.02.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.02.2026, згідно якого, 24.02.2026 о 20 год 00 хв (час фактичного затримання) за підозрою у вчиненні вказаного злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 ; протоколом допиту підозрюваного від 24.02.2026; копією висновку експерта від 25.02.2026 № СЕ-19/111-26/9468-НЗПРАП.
Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
Зокрема, поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
У світлі конкретних обставин даного клопотання, досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, якщо вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
При цьому слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Проаналізувавши наявність зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення та особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, яке може бути призначене підозрюваному у разі визнання його винним, а усвідомлення обвинуваченим цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступного ризику, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне провадження.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_5 , який відповідно до матеріалів клопотання зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
У рішенні у справі Харченко проти України від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (§ 80). У рішенні у справі Хайредінов проти України від 14 жовтня 2010 року вказаний суд, зокрема, дійшов висновку, що національні суди порушили статті 5 Конвенції, оскільки при ухваленні рішень не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою (§ 29, § 31).
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги наявність ризиків передбачених п.п. 1, 5, ч.1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_5 можливо застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 24.02.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111040000189, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування до 24.04.2026 включно.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі судового засідання негайно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 :
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання або проходження служби;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за викликом;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- пройти курс лікування від наркотичної залежності.
Строк дії ухвали до 24.04.2026 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Підозрюваному ОСОБА_5 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, що тримається під вартою, - протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя: ОСОБА_1