Справа № 939/1357/24
Іменем України
18 березня 2026 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 , дистанційно в режимі відеоконференцзв'язку,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка, 3 кримінальне провадження № 62023100130000597 від 29 квітня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за таких обставин.
Обвинувачений - солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді снайпера 2-ї категорії 2-го відділення спеціального призначення 3-го взводу спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 16 лютого 2023 року, о 09-й годині, не з'явився вчасно на службу після стаціонарного лікування в Інституті травматології та ортопедії НАМН України до військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалась у АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд до 29 вересня 2023 року, коли добровільно прибув до ТУ ДБР у місті Києві за адресою: АДРЕСА_3 .
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 обвинувачений - солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини, правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним нез'явлення вчасно на службу до військової частини і його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.
Водночас обвинувачений - солдат ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради у період з 22 жовтня 2023 року по 24 жовтня 2023 року та на стаціонарному лікуванні у КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради у період з 24 жовтня 2023 року по 07 листопада 2023 року, що є поважною причиною відсутності на військовій службі солдата ОСОБА_4
15 січня 2026 року до Бородянського районного суду Київської області від прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 надійшло клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 15 січня 2026 року було надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу до Бородянського районного суду Київської області для участі у розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також було оголошено його розшук та судове провадження на час розшуку обвинуваченого ОСОБА_4 було зупинено. Організацію виконання ухвали було доручено старшому слідчому СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 та прокурору Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .
Відповідно до повідомлення Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 05 лютого 2026 року за № 20935-2026, обвинуваченого ОСОБА_4 було оголошено у державний розшук на підставі ухвали Бородянського районного суду Київської області від 15 січня 2026 року та заведено ОРС "Розшук" № 0311003 від 29 січня 2026 року.
З копії протоколу затримання вбачається, що 18 березня 2026 року, о 08-й годині 53 хвилини, на підставі ухвали Бородянського районного суду Київської області від 15 січня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюстроком на два місяці. Клопотання обґрунтовувала тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, а тому, знаючи про тяжкість покарання, обвинувачений може переховуватися від суду і про наявність цього ризику свідчить і те, що обвинувачений ОСОБА_4 залишив місце свого проживання та на виклики в судові засідання не з'являвся; також, перебуваючи не під вартою, обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування на свідків. Тому, на думку прокурора, менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечувала щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і вважала, що клопотання є недостатньо обґрунтованим. Також зазначила, що обвинувачений має постійне місце проживання та міцні родинні зв'язки, проживає з матір'ю та сестрою; просила обрати обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема, цілодобовий або нічний домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив застосувати до нього домашній арешт, а після лікування бажає продовжити військову службу.
Вислухавши думки учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
27 травня 2024 року до Бородянського районного суду з Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшли матеріали кримінального провадження № 62023100130000597 від 29 квітня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово не з'являвся за викликами в судові засідання, переховувався від суду та, відповідно до поштових повідомлень, був відсутній за місцем свого проживання.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 17 лютого 2025 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 і на час розшуку судове провадження було зупинено.
13 березня 2025 року за ухвалою судді Бородянського районного суду Київської області кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 було відновлено, у зв'язку з встановленням місця перебування обвинуваченого ОСОБА_4 , але за викликами до суду обвинувачений знову неодноразово не з'являвся, відповідно до поштових повідомлень відсутній за вказаною ним новою адресою - АДРЕСА_4 .
В подальшому, за ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 26 червня 2025 року було повторно оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 і на час розшуку судове провадження було зупинено.
За ухвалою судді Бородянського районного суду Київської області від 30 липня 2025 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 було відновлено у зв'язку з встановленням місця перебування обвинуваченого ОСОБА_4 , але за викликами до суду обвинувачений знову не з'являвся, відповідно до поштових повідомлень, був відсутній за вказаною ним адресою - АДРЕСА_4 .
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Оцінюючи викладене, суд вважає, що тяжкість і обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який неодноразово за викликами до суду не з'являвся, тривалий час ухилявся від суду та двічі був оголошений у розшук, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду і застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 407 Кримінального кодексу України.
Задовольняючи клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати обвинуваченому розмір застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, під час дії воєнного стану.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 197, 199, 315 КПК України, суд
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 17 травня 2026 року.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копії ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.
Головуючий - суддяОСОБА_7