Справа № 279/7851/25
Провадження № 2/279/643/26
20 березня 2026 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Гончаровою Ю.Ю., за участю позивача ОСОБА_1 , предстаника позивача ОСОБА_2 розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу №279/7851/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Немировська О.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства. В обгрунтування своїх вимог зазначила, що з 2006 року вона проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 до 2021 року. Від шлюбу народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Вони не змогли подати спільну заяву про визнання ОСОБА_3 батьком дитини до органу РАЦС, оскільки він вже декілька років проживає за межами України. Виїхав на заробітки ще 2021 році і з того часу не повертався. Крім того, 25.07.2012 вона та відповідач придбали частину житлового будинку та земельну ділянку на якій розташований будинок. У вказаному будинку проживали, підтримували один одного, вели разом господарство, виховували і ростили їхнього спільного сина, забезпечували його всім необхідним для повноцінного розвитку. ОСОБА_3 завжди був чуйним та уважним батьком. Відтак просить суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести зміни до актового запису про народження дитини складеного 10.01.2010 міським відділом реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції за №18 вказавши батьком ОСОБА_3 ..
Позивач та її представник в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, в якій вказав, що він з ОСОБА_1 дійсно перебувають у сімейних стосунках як чоловік та дружина. У 2007 році у їх народився спільний син ОСОБА_4 , але він не мав тоді можливості піти разом з дружиною до РАСЦУ щоб зареєструвати його народження. Тому позивач записала його як батька зі слів. Також зазначив, що вони придбали у власність частину житлового будинку та земельну ділянку на якій розташований будинок, разом вели господарств, виховували сина. Щоб забезпечити сім'ю всім необхідним, він часто їздив за кордон на заробітки. Просив вархувати його пояснення.
Від третьої особи ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, в якій вказав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є його батьками та разом проживаємо.
Представник третьої особи Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Коростенському районі Житомирської областіХмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надав суд письмові пояснення в яких заначив про розгляд справу без участі їх представника.
В судовому засідання свідок ОСОБА_5 показала, що вона з позивачкою знайома з дитячих років, разом працювали, вказує на те, що ОСОБА_1 проживала у не зареєстрованому шлюбі разом з ОСОБА_3 з 2006 року, в 2007 році у них народився син ОСОБА_6 . З часу їх проживання вони придбали будинок в якому проживали, вели спільне господарство, в 2021 року разом поїхали до Фінляндії на заробітки, пізніше повернулись, ОСОБА_7 залишилась, ОСОБА_8 повернувся назад з тих пір не повернувся. ОСОБА_3 брав участь у вихованні ОСОБА_4 так як є його батьком.
В судовому засідання свідок ОСОБА_9 показала, що давно знайома з позивачкою, колись поряд проживали, зазначає, що з 2006 року ОСОБА_1 проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , в 2007 році у них народився син, придбали будинок, виїзджали на заробітки, ОСОБА_1 звідки повернулась, а ОСОБА_3 там залишився. ОСОБА_3 завжди до ОСОБА_10 відносився як до сина, бо він і є його сином.
Вислушавши пояснення позивача та його представника, свідків, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2006 року по 2021 рік перебували у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про народження №18 від 10.01.2008 року батьками дитини вказані: батько - ОСОБА_11 , мати - ОСОБА_1 .
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостецй про батька вбачається, що відомості про батька записано відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Тобто, відомості про батька дитини внесені на підставі ст.135 СК України, тобто зі слів матері.
Частиною 3 ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
На підтвердження батьківства позивачкою надано наступні докази, а саме:
- договір купівлі продажу від 25.07.2012 року з якого вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках придбано житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 в якому проживали.
- договір купівлі продажу від 25.07.2012 року яким також підтверджено, що ОСОБА_12 та ОСОБА_1 прийняли в рівних частинах у приватну власність земельну ділянку, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
- копії фотокарток зі спільним зображенням сторін та дитини.
- актом підписаним сусідами від 02.11.2025, які засвідчують те, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 з 2006 року до 2021 року. У 2007 році народився у них син ОСОБА_4 , засідчують, що ОСОБА_3 є чуйним батьком для свого сина, завжди бере участь у його вихованні та утриманні, вони всі разом зареєстровані у спільному будинку за адресою АДРЕСА_2 та фактично проживали разом у ньому до 2021 року.
Однак, вказані докази є недостатніми для визнання батьківства, оскільки в межах спору про визнання батьківства позивач повинен надати суду докази, які б беззаперечно свідчили про наявність біологічного споріднення між батьком та дитиною.
Сторони правом щодо призначення та проведення судової молекулярно-генетичної експертизи з метою підтвердження прямої біологічної спорідненості не скористалась.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року зазначив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Верховний Суд у постановах від 18.04.2024 у справі № 641/8921/21 та від 24.01.2024 у справі № 367/4662/22 наголосив, що визнання відповідачем позову не є безумовною підставою для його задоволення. Суд зобов'язаний перевірити доведеність обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. За відсутності доказів біологічного споріднення суд не може задовольнити позов, навіть якщо відповідач визнає його.
Згідно з ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Окрім цього, відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19).
Не приймає суд до уваги й твердження учасників справи про неможливість подачі сторонами спільної заяви про визнання батьківства у зв'язку з тим, що віповідач проживає за межами України, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 126 СК України, п. 2.5 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 (в редакції на час розгляду справи), якщо заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін до актового запису про народження після державної реєстрації народження, не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови засвідчення справжності підпису нотаріально. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.
Отже, суд роз'яснює сторонам право урегулювання вказаних відносин в поза судовому порядку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача у зв'язку з відмовою в позові.
За встановлених обставин, суд вважає вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та недоведеними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 206, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця проживання/реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа - Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса місця знаходження: м.Коростень вул. Грушевського, 25, ЄДРПОУ 41934687.
Третя особа - ОСОБА_11 , адреса місця проживання/реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом