Справа №295/17404/25
Категорія 38
2/295/5905/25
20.03.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді Зосименко О.М.,
секретаря с/з - Хінцинської В.Б.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № TDB.2021.0010.3961 від 18.02.2021 в розмірі 36 466,18 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 11 200,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надав своєчасно як первісному кредитору так і позивачу, до якого перейшли права вимоги за договорами факторингу, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тобто не виконав зобов'язання належним чином.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача направив клопотання в якому просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. Відповідач у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за згодою представника позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи згідно статей 280-282 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 18.02.2021 року відповідач звернувся до АТ "Мегабанк" та підписав Заяву-договір (індивідуальна частина) № TDB.2021.0010.3961 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.
Своїм підписом відповідач підтвердив: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції АТ "Мегабанк" на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ "Мегабанк"; згоду з умовами Договору, а також положення усіх Додатків до нього.
У вказаній заяві відповідач просить відкрити на його ім'я поточні рахунки у гривні, доларах США, у Євро та надати платіжну картку міжнародної платіжної системи, встановити на поточний рахунок у гривнях ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн. на умовах згідно з Тарифами Банку та паспортом споживчого кредиту.
Також, 18.02.2021 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту відповідно до якого процентна ставка, відсотків річних 56% річних, тип процентної ставки фіксована, реальна річна процентна ставка, відсотків річних 87,30%.
03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.
27.12.2024 між ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" та ТОВ "ФК "Єврокредит" було укладено Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" відступило ТОВ "ФК "Єврокредит", а ТОВ "ФК "Єврокредит" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № TDB.2021.0010.3961 від 18.02.2021.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "ФК "Єврокредит" є правонаступником у зобов'язанні, що виникло за кредитним договором № TDB.2021.0010.3961 від 18.02.2021, укладеним між АТ "Мегабанк" та відповідача, в обсязі набутих прав.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 03.09.2024 у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0010.3961 від 18.02.2021 у розмірі 36 466,18 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом у розмірі 10 400,18 грн та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 26 066,00 грн.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Встановлено, що відповідач активно користувався рахунком, періодично здійснював платежі на повернення кредитних коштів, але належним чином не виконував своїх зобов'язань за цим кредитним договором, несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував платежі передбачені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з рахунку, які долучені до позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими зобов'язаннями згідно з умовами договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокредит" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача в повному розмірі.
Що стосується витрат на правничу допомогу, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону тане є складною, тому враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, доходить до висновку, що у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, у розмірі 2 000,00 грн.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача з повернення боргів» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282ЦПК України, ст.ст.509, 525-526, 530, 611-612, 623, 1054 ЦК України, суд
установив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокредит" заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0010.3961 від 18.02.2021 в розмірі 36 466,18 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокредит" судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422, 40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокредит" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокредит", місцезнаходження: пл. Ушинського, буд. 1, офіс 105, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 40932411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя О.М. Зосименко