Справа №465/297/23
6/295/131/26
19.03.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
Головуючої судді Воробйової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання Ходоровської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Сікорської Ольги Анатоліївни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 у справі
за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Приватний виконавець Сікорська О.А. звернулась до суду з поданнямпро тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , яке обґрунтоване тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження ВП №77560247 (АСВП) від 19.03.2025 з примусового виконання виконавчого листа №465/297/23, виданого 22.08.2024 Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» заборгованості по договору №526200100972001/980 про надання овердрафту («Кредитка») від 21.06.2019 в розмірі 55 457,81 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 35 134,59 грн; заборгованість по процентах 20 323,22 грн; та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.26.01.2026 на адресу приватного виконавця надійшла заява від АТ АКБ «Львів», у якій стягувач просить звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням. Постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження була надіслана рекомендованим листом боржнику. Окрім цього, з метою забезпечення реального виконання рішення суду 31.07.2025, 08.08.2025, 13.08.2025, 26.08.2025, винесені постанови про арешт коштів.27.01.2026 та 09.02.2026 приватним виконавцем на адреси боржника були направлені рекомендованими листами вимоги, відповідно до яких зобов'язано боржника надати до 24.02.2026 виконавцю декларацію про доходи. Вимога щодо надання декларації, яка мала бути подана протягом 5 днів після отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, так і не була виконана. Окрім того боржнику 27.01.2026 та 09.02.2026 надсилалися вимоги з'явитися до офісу та подати декларацію про доходи до 24.02.2026 та з'явитися до офісу для дачі письмових пояснень та пропозицій щодо повернення боргу стягувачу. Але останнім було вкотре проігноровано дані вимоги.Також боржник був повідомлений про те, що відносно нього відкриті виконавчі провадження, шляхом сповіщення у застосунку «Дія» та мобільних застосунках банків, у яких у боржника відкриті рахунки, але останній не бажав вчиняти будь-яких дій для виконання рішення суду.Коштів на рахунках боржника у банківських установах в розмірі, достатньому для задоволення вимог стягувана, не виявлено. Боржник офіційно ніде не працює, пенсію не отримує. Боржник ігнорує законні вимоги приватного виконавця та ухиляється від виконання рішення суду. Викликами приватного виконавця боржника повідомлено, що у разі неявки у вказану дату та час, у відповідності до вимог чинного законодавства, буде підготовлене та подане до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Приватний виконавець зазначає, що з дати набрання законної сили рішення суду та станом на день звернення до суду з даним поданням, боржник суму боргу на користь стягувача не сплатив, жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання не вчинив, що вказує на ухилення від виконання рішення суду.Про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) або про інші підстави, внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження» та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем проведення виконавчих дій, боржник не повідомив та з письмовими заявами до виконавця не звертався. За наявною інформацією, боржник ОСОБА_1 має оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , орган видачі 1819, дата видачі 23.07.2020, термін дії 23.07.2030, що підтверджується відповіддю на запит від Управління Державної міграційної служби України Житомирської області України вих. 801.2-2827/18.1-25 від 20.06.2025. Враховуючи повноту вчинення виконавчих дій, наявність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання судового рішення, з метою повного, своєчасного виконання рішення суду, приватний виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до погашення заборгованості за виконавчим документом у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Приватний виконавець у судове засідання не з'явилась, про розгляд подання повідомлена належним чином, у поданні просить судове засідання проводити без її участі.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подання та додані до нього документи, суд доходить наступного висновку.
Встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Сікорської О.А. перебуває виконавче провадження ВП №77560247 від 19.03.2025 з примусового виконання виконавчого листа №465/297/23, виданого 22.08.2024 Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» заборгованості по договору №526200100972001/980 про надання овердрафту («Кредитка») від 21.06.2019 в розмірі 55 457,81 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 35 134,59 грн; заборгованість по процентах 20323,22 грн; та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
У ході виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника від 26.03.2025; постанови про арешт майна боржника від 26.03.2025 та від 19.03.2025; постанови про арешт коштів боржника від 17.04.2025, від 18.04.2025, від 31.07.2025, від 08.08.2025, від 13.08.2025, від 26.08.2025.
Також приватним виконавцем на адресу ОСОБА_1 направлені вимоги від 27.01.2026 та 09.02.2026 про подання приватному виконавцю декларації про доходи та майно боржника.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок врегульовано Законом України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (зі змінами), яким визначено випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та встановлено порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п.п.2, 5 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово обмежено право на виїзд з України, зокрема, у тому випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно з ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.
Положеннями ст. 313 ЦК України визначено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню відповідно до положення ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України.
Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання свого зобов'язання.
Згідно зі ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що обмеження у праві виїзду за межі України є тимчасовим заходом, спрямованим на обмеження фізичної особи - боржника у праві вільного перетинання державного кордону України, що має на меті забезпечення виконання зобов'язань, покладених на таку особу відповідним рішенням суду.
При цьому, як застосування такого заходу до фізичної особи - боржника, так і його скасування, відноситься до компетенції суду.
Втручання у право фізичної особи - боржника на свободу пересування, яке ґрунтується на ст.441 ЦПК України та ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» може мати легітимну мету тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено факт ухилення такої особи від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
При цьому, саме по собі невиконання рішення суду не є належною підставою для застосування до боржника - фізичної особи обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки має бути доведено саме ухилення такої особи від його виконання, тобто вчинення умисних дій.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов'язання заходів визначається судом.
Мотивування судового рішення про обмеження права лише двома складовими: наявністю статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу в добровільному порядку, що зумовлюють необхідність у тимчасовому обмеженні права на виїзд за межі України з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчих документів не відповідає вимогам законодавства.
Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені законом саме за ухилення від виконання зобов'язань, а не за наявність факту їх невиконання
При цьому, під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов'язків.
Саме по собі невиконання боржником зобов'язань, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
У поданні приватний виконавець посилається на те, що вона надсилала боржнику вимоги від 27.01.2026 та від 09.02.2026 з'явитися до приватного виконавця, подати декларацію та письмові пояснення, які ОСОБА_1 були проігноровані.
Відправлення вищевказаних вимог приватний виконавець підтверджує списками згрупованих відправлень від 28.01.2026 та від 10.02.2026, з яких вбачається, що ОСОБА_1 направлялася поштова кореспонденція за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, зі змісту списків згрупованих відправлень від 28.01.2026 та від 10.02.2026 не вбачається за можливе встановити, яка саме поштова кореспонденція направлялася на адресу боржника. Доказів, які б достовірно підтверджували направлення боржнику вимог приватного виконавця, та отримання їх боржником, до подання не долучено.
Таким чином, приватний виконавець не довів належними доказами, що боржник ОСОБА_1 належним чином викликався до приватного виконавця, однак такі виклики були проігноровані.
Крім того, приватним виконавцем не надано доказів існування ризику того, що боржник виїде за межі держави саме з метою ухилення від виконання рішення суду.
У поданні приватний виконавець посилається на те, що ОСОБА_1 має оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , орган видачі 1819, дата видачі 23.07.2020, термін дії 23.07.2030, що підтверджується відповіддю на запит від Управління Державної міграційної служби України Житомирської області України вих. 801.2-2827/18.1-25 від 20.06.2025, однак відповідні докази до подання не долучені.
Суд вважає, що надані приватним виконавцем копії матеріалів виконавчого провадження не свідчать про умисне ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні в розумінні ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, надані копії документів виконавчого провадження не містять належних доказів про ухилення боржника від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
«Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в України громадян України» та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльності) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
На думку суду, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні від їх виконання, поки не буде доведено протилежне.
З урахуванням вимог ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Таким чином, суд приходить висновку, що заявником до подання не було долучено жодних належних доказів, які б давали підстави вважати, що боржник ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №77560247 ухиляється від виконання судового рішення, сам факт не виконання в добровільному порядку рішення суду не може вважатися ухиленням від виконання чи перешкоджанням в його виконанні.
За таких обставин, подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржникаОСОБА_1 , з огляду на надані суду письмові докази, вбачається необґрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 12, 81, 258, 260, 261, 268, 354, 441 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Сікорської Ольги Анатоліївни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 у справі за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.А. Воробйова