Справа № 163/297/26
Провадження № 3/163/258/26
19 березня 2026 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,
з участю представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0538/UA205000/2025 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника ПП «ЮАКАРГО» у період з 25.07.2023 по даний час (код ЄДРПОУ 44479171) , що проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
ОСОБА_1 , як декларант та керівник ПП «ЮАКАРГО» (код ЄДРПОУ 44479171), під час митного оформлення товарів «транспортні засоби…..» вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 549684,19 гривень, шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, які не є автентичними документами, не були видані та завірені Митницею Міхаловіце, та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в п'ятнадцяти митних деклараціях типу ІМ40ДЕ, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.
ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з'явився, хоча про час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, про причини неявки не сповістив, будь-яких клопотань щодо суті протоколу та процедури розгляду справи не подав, тому перешкоди для розгляду справи за його відсутності немає.
Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.
Дослідженням доказів по справі встановлено таке.
Факт ввезення на митну територію України в адресу ПП «ЮАКАРГО» товарів «транспортні засоби…» і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу митними деклараціями типу ІМ40ДЕ: №№ 23UA205140098059U6 від 22.11.2023, 23UA205140098080U8 від 22.11.2023, 23UA205140098087U1 від 22.11.2023, 23UA205140098358U9 від 23.11.2023, 23UA205140098447U2 від 23.11.2023, 23UA205140098874U8 від 24.11.2023, 23UA205140098321U1 від 23.11.2023, 23UA205140098366U5 від 23.11.2023, 23UA205140098387U3 від 23.11.2023, 23UA205140098676U1 від 24.11.2023, 23UA205140098733U3 від 24.11.2023, 23UA205140099056U2 від 25.11.2023, 23UA205140099424U0 від 27.11.2023, 23UA205140099442U01 від 27.11.2023, 23UA205140098682U0 від 24.11.2023.
Відправником товарів виступала компанія «VERTEX SALE Kft.» (Угорщина).
Декларантом у митних деклараціях зазначений ОСОБА_1 , який згідно облікової картки ЗЕД одночасно є керівником отримувача товарів ПП «ЮАКАРГО».
У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).
Преферанція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1 № А 984048 від 20.11.2023, № А984042 від 22.11.2023, № А984045 від 20.11.2023, № А 984051 від 21.11.2023, № А 984060 від 20.11.2023, № A 984057 від 24.11.2023, № A 984066 від 21.11.2023, № А984069 від 21.11.2023, № A 984090 від 21.11.2023, № A 984078 від 21.11.2023, № A 984072 від 21.11.2023, № A 984093 від 21.11.2023, № A 984081 від 21.11.2023, № A 984075 від 21.11.2023, № A 984126 від 22.11.2023.
На ініційований митницею в порядку перевірки заявленої преференції уповноважений митний орган Республіки Словаччина надав відповідь від 03.09.2025 № 459402/2025-2000801/67Не про те, що проведеною ними перевіркою не підтверджено автентичність сертифікатів. Сертифікати з перевезення товару: EUR.l не були видані та завірені Митницею Міхаловіце, як зазначено у графі 11, що свідчить про підробку таких сертифікатів.
З огляду на таку інформацію начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці від 12.09.2025 № 15/15-03/9982 констатувала, що указані сертифікати з перевезення товару EUR.1 не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а зазначені у сертифікатах транспортні засоби не мають преференційного походження. Управлінню проведення митного аудиту визначено здійснити контрольно-перевірочні заходи у відповідності до положень статей 345-354 МК України до платника податків ПП «ЮАКАРГО».
Актом документальної невиїзної перевірки від 14.11.2025 № 92/25/7.13-19/44479171 встановлено порушення ПП «ЮАКАРГО» вимог:
- ст.15 Розділу V Доповнення І до Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, ч.1 ст.257, ч.ч.4-5 ст.280, ч.1 ст.281 МК України, в результаті чого за вище вказаними митними деклараціями занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 458070,16 грн;
- п.187.8 ст.187, пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого за вище вказаними митними деклараціями занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 91614,03 грн.
Загальна сума недоплачених до Державного бюджету України митних платежів становить 549684,19 грн.
Згідно з ч.1 ст.41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.
Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.
За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частина восьма статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.
Стаття 485 МК України визначає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.
Згідно із ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:
1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;
2) поясненнями свідків;
3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;
4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності;
5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Стаття 336 МК України визначає, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу (п.8).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.
Досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ПП «ЮАКАРГО» і випуск у вільний обіг товару «транспортні засоби» за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, видача яких за результатами проведеної перевірки компетентним органом Словацької Республіки підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірне звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.
Заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_1 ПП «ЮАКАРГО».
Про такий висновок також свідчить досить значний розмір недоплачених митних платежів.
Жодної економічної вигоди у використані указаних сертифікатів для продавця товару компанії «VERTEX SALE Kft.» (Угорщина) по справі не вбачається.
Від дня складання протоколу про порушення митних правил (11 грудня 2025 року) та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцю товару з приводу не підтвердження компетентним органом сертифікатів з перевезення товару ПП «ЮАКАРГО» не пред'являло, хоча для цього мало реальну можливість та більш як достатньо часу.
Така пасивна поведінка керівника ПП «ЮАКАРГО» ОСОБА_1 лише підтверджує його умисність дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, автентичність яких не підтверджена.
Відповідь митних органів Республіки Словаччина здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.
Жодного прямого чи непрямого доказу, який би ставив під сумнів указану відповідь іноземного митного органу, по справі не здобуто.
Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.
Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
В силу вище наведених норм митного законодавства ОСОБА_1 , будучи на момент подання аналізованих по справі митних декларацій типу ІМ40ДЕ керівником ПП «ЮАКАРГО», є належним суб'єктом відповідальності за вчинення порушення митних правил.
Таким чином, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил є повністю доведеною поза будь-яким розумним сумнівом.
Враховуючи конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.
З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 549684 (п'ятсот сорок дев'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 19 копійок.
Штраф у розмірі 549684 (п'ятсот сорок дев'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 19 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області А.Л.Гайдук