(Д О Д А Т К О В А)
20 березня 2026 року
м. Київ
провадження №22-з/824/320/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В.,
розглянув заяву адвоката Подольної Ольги Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,
про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі № 759/2615/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року апеляційну скаргу адвоката Подольної Ольги Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 квітня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 15 630 (п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять) грн 15 коп., яка складається з: 6 794 грн 90 коп. заборгованості за Договором № 1186396 від 30.04.2021; 8 727 грн 10 коп. заборгованості за Договором № 3928906 від 01.04.2021; 108 грн 15 коп. нарахувань згідно зі статтею 625 ЦК України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати із сплати судового збору за подання позову розмірі 1 392 грн 38 коп.
У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 544 грн 95 коп.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Подольною О. М. 24.02.2026 подана заява про ухвалення додаткового судового рішення.
В заяві просить стягнути із позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000 грн.
Вказує, що 24.02.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Подольною О. М. укладено договір № б/н про надання правової допомоги.
Зазначає, що копію постанови суду від 16.02.2026 було отримано в електронному кабінеті 18.02.2026. Заяву про розподіл витрат подано протягом п'яти днів, як того вимагає ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Звертає увагу суду на те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які апелянт може понести у зв'язку з розглядом справи витрати в розмірі від 10 000,00 грн на правову допомогу в суді апеляційної інстанції. Однак, представником ОСОБА_1 адвокатом Подольною Ольгою Миколаївною, окрім апеляційної скарги ще додатково підготовлено Додаткове пояснення на відзив на апеляційну скаргу по справі № 759/2615/25, чим збільшився час на виконання та підготовку процесуальних документів при захисті апелянта.
В п. 10 п. 1 Додаткової угоди №1 до Договору № б/н про надання правової допомоги від 24.02.2025 зазначено, що Сторонами узгоджено, що вартість підготовки апеляційної скарги встановлено 15 000 грн.
Пунктом 15 Додаткової угоди №1 до Договору № б/н про надання правової допомоги від 24.02.2025 встановлено, що пояснення, заперечення, відповідь на відзив встановлено вартість від 5 000 грн.
Згідно Акту виконаних робіт за Договором № б/н про надання правової допомоги від 24.02.2025 датованого 30.06.2025 ОСОБА_1 зобов'язується здійснити повний розрахунок за надані послуги в загальній сумі 15 000,00 (П'ятнадцять тисяч) гривень протягом 30 (тридцяти) робочих днів, з моменту підписання даного Акту.
На підставі вищевикладеного просить стягнути 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заява про ухвалення додаткового рішення направлена позивачу.
03.03.2026 від позивача надійшло заперечення на ухвалу про ухвалення додаткового рішення. В запереченнях вказує, що в апеляційній скарзі представник зазначала орієнтовну суму витрат - 10 000 грн. Кінцева вимога у 15 000 грн перевищує цей розрахунок на 50%. Позивач наголошує, що суду надано право відмовити у відшкодуванні суми, яка перевищує попередній розрахунок, якщо сторона не довела непередбачуваність такого зростання.
Вказує, що заявлена сума у 15 000 грн не є деталізованою: у документах не вказано конкретний час, витрачений адвокатом на кожну дію. Позивач вважає суму неспівмірною зі складністю справи, оскільки справа про стягнення заборгованості за кредитом є типовою (малозначною), підготовка документів не потребувала значного обсягу юридичної роботи чи спеціальних знань.
Вказує, що Акт виконаних робіт на суму 15 000 грн датований ще 30.06.2025. Це спростовує твердження адвоката про те, що сума зросла пізніше через підготовку додаткових пояснень. Позивач вважає, що розмір витрат не відповідає критеріям реальності та розумності.
Позивач стверджує, що апеляційний суд у постанові від 16.02.2026 вже вирішив питання судових витрат (зокрема, щодо судового збору та витрат на допомогу позивачу). На думку позивача, повторне звернення з цього приводу суперечить принципу правової визначеності.
Перевіривши законність та обґрунтованість заяви, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 року у справі №178/1522/18.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року (справа № 686/5757/23).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи слідує, що 24 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Подольною О. М. укладено договір № б/н про надання правової допомоги, відповідно до якого гонорар сплачується адвокату на умовах та у порядку, передбаченому додатком № 1 до Договору.
У додатку № 1 до договору, а саме у п. 10.1. вказано, що підготовка апеляційної скарги становить від 15 000 грн, у п. 15.1 зазначено, що підготовка відповіді на відзив. Заперечення, пояснення становить від 5 000 грн.
На підтвердження наданих послуг заявником надано акт виконаних робіт згідно Додатку № 1 до договору № б/н про надання правової допомоги від 24.02.2025 де сторонами підтверджено, що підготовка апеляційної скарги склала 10 000 грн, додаткові пояснення - 5 000 грн.
Наявність договірних відносин між адвокатом та клієнтом у справі, що розглядається, підтверджувалася ордером, договором про надання правничої допомоги, додатком до нього, актом виконаних робіт.
Відтак, надання послуг професійної правничої допомоги адвокатом Подольною О. М. відповідачу ОСОБА_1 й витрати на таку допомогу підлягають відшкодуванню позивачем.
Визначаючи розмір відшкодування, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті справи сторона подає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 134 ЦПК України, у разі перевищення суми фактичних витрат над орієнтовним розрахунком, суд може відмовити у стягненні такого перевищення, якщо сторона не доведе, що не могла передбачити його на момент подання скарги.
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга була подана представником у травні 2025 року із визначенням орієнтовних витрат у розмірі 10 000,00 грн. Разом з тим, вже 30.06.2025 сторонами було підписано Акт виконаних робіт, яким зафіксовано фактичну вартість послуг у сумі 15 000,00 грн.
Таким чином, станом на червень 2025 року представнику апелянта було достеменно відомо про перевищення фактичних витрат над орієнтовними. Проте, в порушення вимог ч. 2 ст. 134 ЦПК України, уточнювальний розрахунок до суду подано не було. Така бездіяльність не відповідає принципу добросовісного користування процесуальними правами, оскільки приховування реальної вартості послуг до моменту ухвалення судового рішення створює ситуацію правової невизначеності для іншого учасника справи щодо його потенційних фінансових зобов'язань. За таких обставин, витрати понад 10 000,00 грн відшкодуванню не підлягають.
Крім того, вирішуючи питання про розподіл витрат, суд має застосувати принцип пропорційності. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного суду від 16.02.2026 позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково. Враховуючи, що в частині позовних вимог позивачу було відмовлено (що складає 42,52% від первісного предмету спору), витрати на правничу допомогу апелянта підлягають стягненню з позивача також пропорційно - у розмірі відсотків, що відповідають частині вимог, у задоволенні яких позивачу було відмовлено.
Таким чином, виходячи з межі орієнтовного розрахунку (10 000,00 грн) та застосовуючи коефіцієнт успішності апеляційного оскарження (42,52%), стягненню з ТОВ «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 4 252,00 грн.
Виходячи із викладеного вище, колегія суддів вважає за обґрунтоване задовольнити заяву адвоката Подольної Ольги Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , частково, стягнувши із Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 252 грн.
Керуючись ст. ст. 246, 270, 381 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Подольної Ольги Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 252 грн.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної додаткової постанови.
Судді Є. П. Євграфова
Б. Б. Левенець
В. В. Саліхов