20 березня 2026 року м. Київ
Унікальний номер справи № 367/9861/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/7724/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 15 січня 2026 року, постановлену під головуванням судді Кравчук Ю.В., у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -
У грудні 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Морозов О.В. звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу Ірпінського міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року, виданого за заявою КП «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг управління багатоквартирним будинком у розмірі 35 770, 38 грн та судового збору у розмірі 302, 80 грн(а.с. 68-70).
В обґрунтування заяви зазначав, що 30 вересня 2024 року Ірпінським районним судом Київської області було видано судовий наказ у справі № 367/9861/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради заборгованості за надання послуг управління багатоквартирним будинком у розмірі 35 770, 38 грн та судового збору у розмірі 302, 80 грн.
Про наявність судового наказу стало відомо випадково через портал «Судова влада» 30 листопада 2025 року, тому причини пропуску строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу є поважними.
Вказував, що між заявником та стягувачем існує спір щодо фактичного надання послуг, їх обсягу та якості, правильності нарахування заборгованості. ОСОБА_1 не визнає суму боргу, зазначені в наказі, оскільки стягувачем не надано детального розрахунку заборгованості із помісячною розбивкою.
Зауважував, що ймовірно, сума заборгованості включає нарахування за період, що перевищує загальний строк позовної давності.
Крім того, у період активних бойових дій на території м. Ірпінь та тимчасової окупації міста у 2022 році, послуги з управління багатоквартирним будинку фактично не надавались, проте, нарахування, ймовірно, здійснювалось у повному обсязі, що потребує перерахунку.
Також, стверджував, що ОСОБА_1 є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а тому стягнення з неї всієї заборгованості є неправомірним (а.с. 68-70).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Морозова О.В. про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу. Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Морозов О.В. , про скасування судового наказу, виданого Ірпінським міським судом Київської області 30 вересня 2024 року, - повернуто заявникові (а.с. 80-81).
Не погодившись з ухвалою міського суду, 28 січня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Морозов О.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду (вирішення питання про прийняття заяви про скасування судового наказу) до суду першої інстанції (а.с. 85-86).
На обґрунтування скарги зазначила, що суд першої інстанції помилково ототожнив повернення поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» з належним врученням судового рішення, що прямо суперечить сталій практиці Верховного Суду.
Висновок суду про те, що боржник свідомо не отримував судовий наказ, був би правильним лише у разі, якщо було б доведено, що боржник, знаючи, що на його адресу надійшов рекомендований лист з суду, не отримував його. Проте таких доказів у матеріалах справи немає.
Таким чином, у січні 2025 року не відбулося належного вручення копії судового наказу в розумінні ст.ст. 169, 170, 272 ЦПК України. Відповідно, перебіг строку на подання заяви про скасування судового наказу не міг розпочатися з дати повернення конверта (03 січня 2025 року). Строк на подання заяви про скасування судового наказу має відраховуватися з моменту фактичного ознайомлення боржника з наказом, що відбулося 30 листопада 2025 року.
Заява про скасування була подана представником у найкоротші строки, що свідчить про добросовісність скаржника. Повернення заяви без розгляду у даному випадку є надмірним формалізмом та перешкоджає доступу до правосуддя, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (а.с. 85-86).
Відзив від КП «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради на апеляційну скаргу не надходив до апеляційного суду.
При цьому, суд апеляційної інстанції забезпечив право КП «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради подати відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, направивши відповідне повідомлення 20 лютого 2026 року в електронний кабінет, яке доставлено 20 лютого 2026 року, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с. 112, 114).
Таким чином, суд апеляційної інстанції вжив усіх можливих заходів щодо повідомлення іншого учасника про розгляд справи апеляційним судом.
Відповідно до частини другої ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідноз частиною тринадцятою ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи викладене.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у вересні 2024 року представник КП «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради - Скрипник С.звернувся із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради заборгованості по оплаті наданої житлової послуги у сумі 35 770, 38 грн та судовий збір 302, 80 грн(а.с. 1-3).
30 вересня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області, розглянувши заяву КП «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, видав судовий наказ про стягнення заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком у розмірі 35 770, 38 грн та судовий збір у розмірі 302, 80 грн з ОСОБА_1 (а.с. 50).
Згідно з копією супровідного листа від 28 листопада 2024 року копію судового наказу, а також копію заяви про видачу судового наказу з додатками направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку на адресу її проживання ( АДРЕСА_2 ) (а.с. 52, 55).
02 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Морозов О.В. звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із заявою про скасування судового наказу Ірпінського міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року (а.с. 57-58).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 грудня 2025 року повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв представник Морозов О.В., про скасування судового наказу у цивільній справі № 367/9861/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради заборгованості за надання послуг управління багатоквартирним будинком у розмірі 35 770, 38 грн, а також судового збору у розмірі 302, 80 грн (а.с. 65).
Згідно з довідкою про доставку електронного документу документ в електронному вигляді «Ухвала про повернення» від 08 грудня 2025 року надіслано одержувачу Морозову О.В. в його електронний кабінет 22 грудня 2025 року 0:54:33, а ОСОБА_1 - засобами поштового зв'язку за її адресою проживання ( АДРЕСА_2 ) (а.с. 66, 67).
24 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Морозов О.В. повторно звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із заявою про скасування судового наказу Ірпінського міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року, заявивши клопотання про поновлення строку на подання заяви (а.с. 68-70).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Морозова О.В. про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу і повернуто заявникові заяву про скасування судового наказу, виданого Ірпінським міським судом Київської області 30 вересня 2024 року (а.с. 80-81).
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу і повертаючи її заявникові, міський суд виходив з того, що жодних доказів поважності пропуску строку ОСОБА_1 на звернення до суду з вказаною заявою не надано та поважних причин пропуску строку судом не встановлено.
Однак, колегія суддів не погоджуєтьсяз вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 травня 2019 року в справі № 760/6860/17-ц (провадження № 61-31915св18) наказне провадження за своєю сутністю призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наказне провадження, як особливий спрощений вид провадження у цивільному судочинстві спрямоване на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без судового засідання та без виклику заявника (стягувача) і боржника.
Нормою статті 170 ЦПК України передбачено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.
Відповідно до ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої ст. 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може бути також подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (частина друга ст. 171 ЦПК України).
Частиною першою статті 169 ЦПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.
Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, що передбачено частиною другою статті 169 ЦПК України.
Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою ст. 165 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі підприємцю за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною четвертою статті 169 ЦПК України, днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до ст. 272 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, копію судового наказу, а також копію заяви про видачу судового наказу з додатками міський суд направив ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку на її адресу проживання ( АДРЕСА_2 ) (а.с. 52, 55).
В оскаржуваній ухвалі від 15 січня 2026 року міський суд з посиланням на аркуш справи 56 вказав, що згідно з даними, які містяться в КП «Д3», ОСОБА_1 направлялась копія судового наказу, а також копія заяви про видачу судового наказу з додатками засобами поштового зв'язку «Укрпошта» 28 листопада 2024 року і рекомендоване повідомлення про отримання повернулось до суду 03 січня 2025 року.
Разом з тим, матеріали справи не містять рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - копію заяви про видачу судового наказу з додатками - ОСОБА_1 або її уповноваженому представникові.
Також, у матеріалах справи відсутній конверт з рекомендованим повідомленням для ОСОБА_1 про повернення без вручення поштового відправлення або роздруківка відстеження реєстрового поштового відправлення на офіційному веб-сайті «Укрпошта».
Приписи ЦПК України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована в підсистемі «Електронний суд», свідчать про обов'язок суду направити копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення в поштовому повідомленні позначки про вручення судового рішення, на чому наголосила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 січня 2023 року у справі № 591/3717/21, від 07 червня 2023 року у справі № 608/2667/20, вимогами процесуального закону передбачено, що повістка або судове рішення є врученими за наявності відповідної розписки або відмітки Укрпошти про відмову від отримання чи відсутність особи за адресою місця знаходження (місця проживання).
Враховуючи, що матеріали справи не містять належних доказів отримання боржником ОСОБА_1 копії судового наказу та копії заяви про видачу судового наказу з додатками, висновок міського суду про те, що вона отримала у передбаченому законом порядку копію судового наказу, є безпідставним.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження отримання боржником ОСОБА_1 копії судового наказу.
При цьому, в заяві ОСОБА_1 зазначала, що про наявність судового наказу їй стало відомо випадково через портал «Судова влада» 30 листопада 2025 року.
Вперше з заявою про скасування судового наказу представник ОСОБА_1 - адвокат Морозов О.В. звернувся 02.12.2025 року, однак, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 грудня 2025 року заяву повернуто без розгляду.
Копію ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 08 грудня 2025 року заявник отримав 22.12.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Разом з тим, повторно з заявою про скасування судового наказу заявник звернувся 24.12.2025 року.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вказані обставини пропуску строк звернення до суду з заявою про скасування судового наказу є поважними, а відтак, підстав для відмови у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу та повернення такої заяви боржникові у суду першої інстанції не було.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, котру відповідно до пункту 4 частини першої ст. 379 ЦПК України слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 15 січня 2026 року - скасувати.
Справу за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу Ірпінського міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року, виданого за заявою КП «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради про стягнення заборгованості за надання послуг управління багатоквартирним будинком, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов