Справа № 759/11427/25 Головуючий у 1 інстанції: Мордвінов А.О.
Провадження № 33/824/1853/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.
20 березня 2025 року Суддя Київського апеляційного суду Шебуєва В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 01 березня 2026 року подав апеляційну скаргу, а також порушив питання поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що з квітня 2025 року він перебуває за межами України. Копію оскаржуваної постанови суду він не отримував, про її наявність він дізнався лише 21 лютого 2026 року з автоматизованої системи виконавчих проваджень.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Святошинського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року була ухвалена за відсутності ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутні докази вручення ОСОБА_1 вказаної постанови. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що визначені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, а строк на оскарження підлягає поновленню.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце і час розгляду апеляційної скарги. За заявою ОСОБА_1 апеляційний суд забезпечив розгляд справи в режимі відеоконференції, але ОСОБА_1 не прийняв в ній участь. Апеляційний суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 за його відсутності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення він перебував за межами України, а тому не міг у зазначеному у ньому місці керувати транспортним засобом.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування такої постанови суду першої інстанції.
Відповідно до наданого суду протоколу про адміністративне правопорушення від 12 травня 2025 року серії ЕПР1 № 327668 ОСОБА_1 11 травня 2025 року о 23 год. 15 хв., пр-т Л.Курбаса, 15 у м. Києві, керував транспортним засобом «Peugeot», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено картку обліку адміністративного правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від11 травня 2025 року, письмові пояснення ОСОБА_2 , копію постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та DVD диск з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
З наданих суду документів та відеозапису вбачається, що 11 травня 2025 року о 23 год. 15 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Peugeot», номерний знак НОМЕР_1 по пр-т Л.Курбаса, 15 у м. Києві та був зупинений поліцейськими. Під час спілкування поліцейським виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння. На запитання поліцейського ОСОБА_1 підтвердив вживання ним алкогольних напоїв. Поліцейський пред'явив ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився у категоричній формі.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення він перебував за межами України.
Як вбачається з матеріалів справи, під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення поліцейськими було встановлено особу ОСОБА_1 . ОСОБА_1 особисто поставив підпис у протоколі про адміністративне правопорушення. Особу порушника було зафіксовано на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських.
Оскаржуючи постанову суду першої інстанції, ОСОБА_1 не спростовував факт належності йому підпису у протоколі про адміністративне правопорушення та не надав доказів на підтвердження того, що на відеозаписі зафіксовано іншу особу.
Апелянт ОСОБА_1 долучив до апеляційної скарги копії посвідчень особи отримувача тимчасового захисту, які видані уповноваженими органами Республіки Молдови та Іспанії. Надані апелянтом копії документів не виключають можливості перебування ОСОБА_1 в Україні 11 травня 2025 року. Документів, які б містили повну інформацію про перетин ним кордону України ОСОБА_1 суду не надав.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Святошинського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Шебуєва В.А.