апеляційне провадження №22-ц/824/851/2026
справа №754/14178/24
20 березня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Зотько Т.А., повне рішення складено 25 лютого 2025 року,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У жовтні 2024 року ТОВ "Глобал Спліт" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості.
Вимоги позову мотивує тим, що 08 вересня 2020 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг №696431/3988816. Відповідно до умов укладеного договору Банк надає клієнту банківські послуги, а клієнт зобов'язується належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, зокрема своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за отримані послуги.
11 вересня 2020 року відповідач подав заяву про надання банківської послуги «Кредитна картка», на підставі якої йому було відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт у розмірі 45 000 грн строком на 36 місяців із сплатою 36 % річних, реальна річна процентна ставка - 36,83%, загальна вартість кредитної лінії - 66 668,38 гривень, максимальний розмір кредитного ліміту 250 000,00 гривень. Підписанням заяви відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами договору, тарифами банку та правилами банківського обслуговування.
29 серпня 2023 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір №4-2023 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до боржників за кредитними договорами. 15 вересня 2023 року право вимоги за кредитним договором №696431/3988816 передано ТОВ «Глобал Спліт», що підтверджується даними реєстру прав вимоги. Того ж дня відповідача повідомлено про відступлення права вимоги та необхідність погашення заборгованості.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 08 серпня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 72 234,53 грн, що складається із: простроченої заборгованості за кредитом - 54 294,85 грн, нарахованих процентів - 856,82 грн та прострочених процентів - 17 082,86 грн.
Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, у позивача виникло право вимагати у судовому порядку стягнення заборгованості за кредитним договором.
Мотивуючи наведеним, просить:
стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Глобал Спліт" заборгованість за кредитним договором у розмірі 72 234,53 гривень;
стягнути судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Глобал Спліт" заборгованість за кредитним договором №696431/3988816 від 08 вересня 2020 року у загальному розмірі 72 234,53 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції вказав, що в укладеному між сторонами Кредитному договорі визначені чіткі умови виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Банком зобов'язання за договором виконані у повному обсязі, в свою чергу ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по своєчасному здійсненню платежів для погашення суми заборгованості по кредиту, не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 08 серпня 2024 року становить 72 234,53 грн та підлягає стягненню.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушенням норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.
Уважає, що суд першої інстанції надав неправильну оцінку доказам та фактичним обставинам, що призвело до помилкових висновків щодо наявності та розміру заборгованості.
Зокрема, не враховано, що 24 лютого 2022 року Банк безпідставно та без повідомлення відповідача скасував кредитний ліміт, попри відсутність заборгованості, чим порушив умови договору та власні Правила.
Нарахування процентів у період після скасування кредитного ліміту є безпідставним, оскільки фактично заборгованість була створена штучно. Додані до основного боргу проценти у сумі 9582,82 грн, а також подальші нарахування 856,82 грн і 17082,86 грн не підтверджені належними доказами та не відповідають умовам договору та Правилам комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Скаржник уважає, що кредитодавець незаконно скасував кредитний ліміт, створив штучну заборгованість, на яку згодом нарахував проценти.
Відповідно до статті 526, 629 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та відповідно до умов договору, однак Банк сам порушив договірні умови, що виключає правомірність його вимог. Крім того, відповідно до правових позицій Верховного Суду у спірних правовідносинах сумніви мають тлумачитися на користь споживача як слабшої сторони.
Суд не дослідив належним чином обставини щодо законності формування заборгованості, не перевірив підстави нарахування процентів та не надав оцінки порушенням Банком умов договору, що свідчить про неповне з'ясування обставин справи та неправильне застосування норм права.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.
5. Позиція учасників справи.
21 травня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 .
В обґрунтування пояснень вказує, що після 24 лютого 2022 року Банк без попередження припинив кредитний ліміт у розмірі 45 000 грн, що призвело до виникнення від'ємного балансу та подальшого нарахування процентів. У подальшому процентів були включені до тіла кредиту, внаслідок чого його розмір збільшено до 54 294,85 грн, а також додатково нараховано 17 939,68 грн процентів.
Скаржник визнає обов'язок повернення фактично використаних кредитних коштів у сумі 45 000 грн. Водночас проценти, нараховані внаслідок односторонніх дій Банку, уважає безпідставними та такими, що підлягають списанню.
Зазначає, що відкрито виконавче провадження №77943420, що призвело до арешту рахунків та додаткових витрат у розмірі 7 834,69 грн. З урахуванням наявності апеляційного провадження та відсутності наміру ухилятись від виконання рішення, вказує на наявність підстав для скасування заходів примусового виконання, зняття арештів та надання можливості добровільно виконати рішення.
26 травня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення ТОВ "Глобал Спліт" на апеляційну скаргу.
Зазначає, що твердження скаржника про скасування ліміту 24 лютого 2022 року є безпідставними та не підтверджені доказами. Банк продовжував обслуговування до 17 жовтня 2022 року, після чого рахунок закрито, а заборгованість перенесено на прострочену.
Стверджує, що заборгованість сформована правомірно: 54 294,85 грн - тіло кредиту, 17 939,68 грн - проценти. Заборгованість виникла через систематичне невиконання обов'язкових платежів, що спричинило прострочення, списання коштів із ліміту та виникнення несанкціонованого овердрафту відповідно до Правил.
Зазначає, що згідно пункту 4.8.6 Правил нараховані проценти погашаються за рахунок залишку коштів, які обліковуються на Картрахунку, шляхом їх договірного списання Банком або у інший спосіб, перебачений Договором або Правилами. За користування Кредитною лінією Банк щоденно нараховує, а Власник рахунку щомісячно, в терміни, передбачені пунктом 4.8.12 Правил, сплачує проценти за ставкою, що визначена Тарифами та вказана у Заяві про надання Банківської послуги.
Банк діяв у межах договору, а нарахування процентів здійснювалось згідно умов. Після відступлення права вимоги новим кредитором нарахування не проводились.
Виписки та розрахунок заборгованості є належними доказами наявності заборгованості. Посилання скаржника на судову практику є нерелевантними, оскільки стосуються штрафних санкцій, які в даній справі не застосовувались.
Отже, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.
28 травня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли додаткові письмові пояснення ТОВ "Глобал Спліт" на апеляційну скаргу.
В обґрунтування пояснень зазначає, що доводи ОСОБА_1 про скасування кредитного ліміту з 24 лютого 2022 року та відсутність заборгованості є недостовірними. На підтвердження цього ТОВ "Глобал Спліт" отримано додаткову виписку АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за період 24 лютого 2022 року ? 17 жовтня 2022 року.
Вказує, що АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» надало додаткову Виписку по рахунку приватного клієнта №140000-2025/0526 за розрахунковий період з 24 лютого 2022 року по 17 жовтня 2022 року, відповідно до якої позичальник ОСОБА_1 з березня 2022 року не погашав кредит, а станом на 17 жовтня 2022 року у клієнта сформувалась заборгованість у розмірі 54 294,55 грн.
Вказує, що з 24 лютого 2022 року по вересень 2022 року діяла заборона НБУ на будь які дії з простроченою кредитною заборгованістю, а отже, жодних дій щодо дострокового припинення кредитної лінії Банк не вчиняв, оскільки був обмежений у вчиненні таких дій. З жовтня 2022 року обмеження НБУ були зняті.
Надана Виписка сформована за період з 24 лютого 2022 року по 17 жовтня 2022 року; завірена підписом відповідального представника АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та печаткою Банку; в заглавній частині документу зазначено «Залишок заборгованості на початок періоду» в сумі 44 998,38 гривень, що відповідає поточній заборгованості Позичальника станом на 24 лютого 2022 року. Таким чином, станом на 24 лютого 2022 року у ОСОБА_1 існувала заборгованість перед Кредитором, а отже, заявлені в апеляційній скарзі твердження стосовно відсутності заборгованості на зазначену дату не відповідають дійсності.
Просить долучити до матеріалів справи копію виписки по рахунку, у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Щодо клопотання позивача про прийняття додаткової Виписки по рахунку приватного клієнта №140000-2025/0526 за розрахунковий період з 24 лютого 2022 року по 17 жовтня 2022 року, колегія суддів уважає, що таке підлягає задоволенню, оскільки долучена до письмових пояснень виписка із банківського рахунку є уточнюючою та подана на спростування доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі.
З урахуванням викладеного, подана виписка з банківського рахунку безпосередньо стосується предмета доказування у справі, спрямована на перевірку доводів апеляційної скарги та не змінює підстав чи предмет позову, а тому її долучення відповідає засадам змагальності сторін та забезпечує реалізацію права на справедливий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
08 вересня 2020 року між AT «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг №696431/3988816 від 08 вересня 2020 року.
Відповідно до пункту 1 Договір про надання Банківських послуг Банківська послуга - всі та/або будь-яка з послуг/дій Банку, яка замовлена Клієнтом та надається Банком Клієнту, на підставі Договору та Заяви, відповідно до умов чинного законодавства України, банківської ліцензії Банку, до яких, зокрема належить але не виключно: 1) відкриття та обслуговування поточного (карткового) рахунку у національній та іноземних валютах. Випуск платіжних карток та обслуговування операцій з платіжними картками; та/або 2) відкриття та обслуговування поточних та вкладних рахунків у національній та іноземних валютах; та/або 3) надання в оренду індивідуального сейфа для зберігання цінностей в Банку; та/або 4) обслуговування Клієнтів через систему «i-Bank»; та/або 5) надання послуги дистанційного обслуговування за допомогою засобів телефонного банкінгу; якщо інше прямо не вказано в Договорі.
Згідно пункту 3.1. Договору про надання Банківських послуг правил та Заяви про надання Банківської послуги, Банк надає на вимогу Клієнта Банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в Договорі та Правилах відносно такої Банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за отримані Банківські послуги. Кількість Банківських послуг, що надаються за Договором, необмежена. Якість Банківської послуги відповідає стандартам Банку та Законодавству. Розмір грошових вимог Банку визначається на підставі Договору у чітко встановленій сумі або шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановлювати розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії Договору.
Відповідно до пункту 3.2 Договору про надання Банківських послуг ціною Договору є сума грошових коштів, яку Клієнт зобов'язаний сплатити Банку згідно умов Договору що складається з суми плати за Банківську послугу.
Відповідно до пункту 3.3 Договору про надання Банківських послуг строк дії Договору дорівнює визначеному Заявою про надання Банківських послуги максимальному строку (терміну) для належного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за Договором, за обставинами, що відсутній Випадок невиконання умов Договору. За обставини наявності Випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним доти, поки всі зобов'язання Сторін за Договором не будуть виконані в повному обсязі.
Відповідно до пункту 3.4 Договору про надання Банківських послуг Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватись Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору та згідно Тарифів Банку. Залежно від виду Банківської послуги видами оплати можуть бути проценти та/або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і Сторонами можуть бути погоджені інші види оплати.
Згідно пункту 4.1 Договору про надання Банківських послуг Банк здійснює надання кожної Банківської послуги Клієнту відповідно до Заяви про надання Банківської послуги, яка кожного разу надається Клієнтом Банку в письмовому вигляді.
Відповідно до пункту 6.1 Договору про надання Банківських послуг, взаємні права і обов'язки Банку та Клієнта виникають з моменту підписання Сторонами Договору. Договір є дійсним до припинення всіх Боргових зобов'язань шляхом їх повного виконання.
Відповідно до пункту 6.5 Договір про надання Банківських послуг шляхом підписання Договору Клієнт підтверджує, що він в день укладення Договору особисто отримав свій примірник Договору, з Тарифами Банку ознайомлений і згодний; умови Договору йому зрозумілі; з Правилами, що розміщені на Офіційному сайті Банку, ознайомлений, приймає та погоджується з їх положеннями (а.с. 18-19 зворот).
11 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ "Креді Агріколь Банк" із заявою про надання банківських послуг "Кредитна картка", у якій просив відкрити поточний (картковий) рахунок та видати кредитну картку із встановленим кредитним лімітом на таких умовах: кредитний ліміт 45 000,00 гривень; строк кредитування - 36 місяців; процентна ставка - 36,00%; реальна процентна ставка 36,83; загальна вартість кредитної лінії - 66 668,38 грн; максимальний розмір Кредитного ліміту -250 000,00 грн; орієнтовна реальна процентна ставка за кредитною лінією (розрахована виходячи з максимального розміру Кредитного ліміту) - 37,24% річних; орієнтовна загальна вартість кредитної лінії (розрахована виходячи з максимального розміру Кредитного ліміту) - 369 846,50 гривень (а.с. 25).
Підписанням вказаної заяви клієнт підтвердив, що отримав від банку необхідну інформацію, передбачену статтею 9 Закону України "Про споживче кредитування", з тарифами банку щодо обслуговування поточного (карткового) рахунку і супутніх банківських послуг, Правилами комплексного банківського обслуговування фізичних осі, що розміщені на офіційному сайті банку, та умовами договору ознайомлений (а.с. 25).
Згідно даних розписки від 11 вересня 2020 року ОСОБА_1 отримав картку № НОМЕР_1 у непошкодженому стані, ознайомився із правилами користування карткою та зобов'язався їх дотримувати.
Матеріали справи містять виписку по рахунку приватного клієнта ОСОБА_1 №1400000-2023/1219 за період з 08 вересня 2020 року по 19 жовтня 2022 року, із даних якої убачається, що 17 жовтня 2022 року прострочена заборгованість становить 54 294,85 гривень.
Відповідно до вказаної виписки убачається, що відповідач активно користувався картковим рахунком, зокрема, здійснював оплати послуг та періодично поповнював рахунок (а.с.28-34).
29 серпня 2023 року між ТОВ "Глобал Спліт" та АТ "Креді Агріколь Банк укладено договір №4-2023 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимог до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором №696431/3988816 від 08 вересня 2020 року.
Відповідно до пункту 2.1. Договору №4-2023 від 29 серпня 2023 року, у відповідності до умов Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені Договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Права вимоги за цим Договором не є забезпечувальними відступленнями. Разом з Правом вимоги до Нового кредитора переходять всі інші права та обов'язки Первісного кредитора за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог. Кожен наступний Реєстр прав вимог доповнює, а не замінює попередній (а.с. 9-12 зворот).
Відповідно до реєстру прав вимог №1від 15 вересня 2023 року (Додаток №1 до вище вказаного договору) ТОВ «Глобал Спліт» набуло право грошової вимоги до відповідача (а.с.47, 79).
Відповідно до даних розрахунку заборгованості, складеного начальником управління аналізу та автоматизації процесів Департаменту по роботі з проблемною заборгованістю АТ "Креді Агріколь Банк" заборгованість відповідача за кредитним договором №696431/3988816 (1326674) від 11 вересня 2020 року становить 72 234,53 гривень, з яких: прострочена заборгованість 54 294,85 гривень; нараховані проценти - 856,82 гривень; прострочені проценти 17 082,86 гривень (а.с. 17).
Із даних листа АТ "Креді Агріколь Банк" №12410/820 від 16 квітня 2025 року убачається, що з 24 лютого 2022 року Банком встановлено спеціальні умови для клієнтів власників кредитних карток. Так, до 01 червня 2022 року обов'язковий платіж по кредитній картці складав 0 гривень, з 01 червня 2022 року по 01 вересня 2023 року - 3% від фактично використаної суми кредитного ліміту, а з 01 вересня 2023 року - 5%. Також, з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2022 року не сплачені платежі по кредитним карткам, строк оплати яких настав, не вважалися простроченими. Однак, вже з 01 серпня 2022 року всі платежі, які не були погашені протягом дії спеціальних умов обслуговування та наступні платежі, що непогашені у строки, передбачені умовами укладених договорів, вважалися простроченими. Інформація про зміни надавалась клієнтам шляхом її розміщення на Офіційному сайті Банку.
Непогашення Клієнтом основної суми кредиту, несплата процентів, нарахованих за користування кредитними коштами, призвело до перенесення заборгованості на рахунки простроченої заборгованості. Так, 17 жовтня 2022 року ОСОБА_2 Клієнта закрито, а суму боргу у розмірі 54 294,85 гривень перенесено на рахунок простроченої заборгованості (далі - Рахунок простроченої заборгованості) зі збереженням первинної відсоткової ставки, а саме 36% річних, за тим же номером договору, за яким обліковувався Кредитний Картрахунок, № 1326674 (а.с. 94-95).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частини 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19 (провадження №61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Згідно з пунктами 61,62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 (яке є чинним на час вирішення справи судом апеляційної інстанції), форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер клієнтського рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; сума вхідного залишку за рахунком; код ID НБУ банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписка за рахунком може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 20 жовтня 2020 року у справі №456/3643/17 (провадження №61-9882св20), від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Судом першої інстанції установлено, що між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, на підставі якого відповідачу відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт у розмірі 45 000 грн. Відповідач, підписавши заяву про надання банківської послуги, підтвердив ознайомлення з умовами договору, тарифами банку та правилами обслуговування.
З матеріалів справи, зокрема виписки по рахунку, убачається, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснював операції за картковим рахунком, а також частково здійснював погашення заборгованості. Разом із тим, починаючи з певного періоду, належне виконання зобов'язань припинено, у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість, яка станом на 17 жовтня 2022 року становила 54 294,85 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що 24 лютого 2022 року Банк безпідставно скасував кредитний ліміт, що призвело до штучного формування заборгованості, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Так, відповідно до наданої позивачем та дослідженої судом виписки за рахунком станом на 24 лютого 2022 року за відповідачем уже обліковувалась заборгованість, а в подальшому будь-яких дій, які б свідчили про обнулення кредитного ліміту або припинення дії кредитної лінії саме з цієї дати, матеріали справи не містять. Навпаки, рух коштів по рахунку та поступове збільшення заборгованості свідчать про продовження дії кредитних правовідносин та користування кредитними коштами.
Крім того, листом банку підтверджено, що з 24 лютого 2022 року були запроваджені спеціальні умови обслуговування, зокрема тимчасове звільнення від обов'язкового мінімального платежу, що не може розцінюватися як скасування кредитного ліміту або припинення зобов'язань за договором.
Посилання скаржника на те, що проценти нараховані безпідставно, також є необґрунтованими.
Відповідно до умов договору та правил банківського обслуговування, проценти за користування кредитними коштами нараховуються щоденно на фактичну суму заборгованості та підлягають сплаті у строки, визначені договором.
Доводи про те, що заборгованість сформована штучно, спростовуються наявними у справі доказами, зокрема випискою по рахунку, яка відображає фактичний рух коштів, використання кредитного ліміту та відсутність належного погашення заборгованості.
Колегія суддів приймає до уваги, що відповідач фактично визнає отримання та використання кредитних коштів у межах встановленого ліміту, однак не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про повне або часткове погашення заборгованості у спірному розмірі чи про неправомірність її нарахування.
Щодо посилань скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 колегія суддів зазначає наступне.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження № 12-79гс19) викладено висновок про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв суд може зменшити загальний розмір процентів річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Разом з цим, у постанові №903/602/24 від 02 липня 2025 року Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: "…135. З огляду на наведені у цій постанові висновки, для забезпечення передбачуваності правозастосовчої практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати правовий висновок, викладений в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та зазначити, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом…".
З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку, що правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, підлягає застосуванню з урахуванням його подальшої конкретизації та уточнення, здійсненого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі №903/602/24. Така конкретизація спрямована на забезпечення єдності та передбачуваності судової практики, а відтак має пріоритет при вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру процентів річних.
Відтак суд зазначає, що встановлений статтею 625 Цивільного кодексу України розмір процентів річних є мінімально гарантованим рівнем відповідальності боржника, який не підлягає зменшенню судом. У зв'язку з цим доводи скаржника про можливість зменшення такого розміру процентів річних є необґрунтованими та такими, що не відповідають актуальній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в межах цієї справи позивачем не заявлено вимог про стягнення інфляційних втрат та процентів річних на підставі статті 625 ЦК України.
Щодо тверджень скаржника про штучне створення заборгованості, колегія суддів зазначає про таке.
Із даних виписки по рахунку приватного клієнта №140000-2023/1219 у частині «Витрати по рахунку», що міститься в матеріалах справи убачається, що ОСОБА_1 активно користувався кредитною карткою з лімітом. Із транзакцій убачається, що операції з використання кредитних коштів здійснювались на більші суми, ніж операції з поповнення картки. Крім того, боржник здійснював періодичні поповнення картки на певні суми, які використовував у той же день.
Таким чином, заборгованість за кредитною лінією існувала фактично протягом усього періоду користування кредитною карткою.
У разі, якщо суми поповнення, яке здійснює (або не здійснює) позичальник, недостатньо для погашення заборгованості за розрахунковий період, неоплачені проценти погашаються автоматично шляхом списання відповідної суми за рахунок невикористаного залишку кредитного ліміту. Відповідно, сума кредитного ліміту зменшується на розмір таких списань.
Такі умови передбачені пунктом 4.8.6 Правил, згідно з яким нараховані проценти погашаються за рахунок коштів, що обліковуються на картрахунку, шляхом їх договірного списання Банком або іншим способом, передбаченим Договором чи Правилами. За користування кредитною лінією Банк щоденно нараховує проценти, а власник рахунку щомісячно, у строки, визначені пунктом 4.8.12 Правил, сплачує їх за ставкою, встановленою Тарифами та зазначеною у Заяві про надання банківської послуги.
Користування кредитною лінією передбачає постійний рух коштів по рахунку, що включає як використання кредитного ліміту, так і обов'язкове поповнення у визначені строки. У разі відсутності поповнення після використання коштів у пільговий період виникає прострочена заборгованість, у тому числі проценти набувають статусу прострочених.
Такі прострочені та несплачені проценти погашаються автоматично шляхом списання частини коштів із невикористаного залишку кредитного ліміту.
Як убачається з виписки, ОСОБА_1 здійснював нерегулярні та несистематичні платежі за кредитним лімітом, які не відповідали умовам кредитування та призвели до виникнення простроченої заборгованості. Відповідно до Правил, Банк списував суми в рахунок погашення прострочених процентів за рахунок невикористаного залишку кредитного ліміту. Сума 54 294,85 грн за тілом кредиту утворилась унаслідок перенесення заборгованості за простроченими процентами на несанкціонований овердрафт, який виник через перевищення ліміту кредитної лінії внаслідок списання коштів із основної суми кредитного ліміту на погашення таких процентів. Оскільки коштів ліміту було недостатньо, на картрахунку виник несанкціонований овердрафт.
За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо штучного створення заборгованості.
Таким чином, наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором та обов'язок її погашення.
За установлених обставин, колегія суддів робить висновок, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду першої інстанції, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до підпункту в пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
У зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова