20 березня 2026 року місто Київ.
Справа № 753/12636/24
Апеляційне провадження № 22-з/824/334/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Желепи О.В.
суддів Поліщук Н.В., Соколової В.В.
розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 5 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 5 серпня 2025 року (з урахуванням виправлення описки ухвалою від 30 грудня 2025 року) задоволено позов частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля маки «MAZDA» моделі «CX-5 Black Edition», номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , у розмірі 404 691 гривня 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4 954 гривні 95 копійок.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог, представник позивача 28 серпня 2025 року подала засобами поштового зв'язку до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить рішення у цій частині скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача 15 вересня 2025 року подав через систему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким залишити позов без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 5 серпня 2025 року - змінено.
Збільшено стягнуту з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 (однієї другої) частини автомобіля маки «MAZDA» моделі «CX-5 Black Edition», номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 до 513 262 грн 21 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 7 972,39 грн.
26 лютого 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду заяву про стягнення понесених судових витрат, якою просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 16 500 грн.
Зазначає, що у апеляційній скарзі ОСОБА_2 попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції визначено у розмірі 40 000 грн та зроблено заяву щодо подання до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду доказів розміру судових витрат у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.
Вказує, що станом на дату судового засідання 24.02.2026 року у позивача була відсутня об'єктивна можливість сформувати та подати остаточний розрахунок судових витрат, оскільки обсяг подальших процесуальних дій, необхідність підготовки додаткових пояснень та інших процесуальних документів, а також тривалість розгляду справи залежали від перебігу судового процесу та не могли бути визначені заздалегідь. З огляду на відсутність визначеності щодо обсягу правничої допомоги, яка підлягала наданню до завершення розгляду справи, остаточний розмір судових витрат не міг бути сформований та документально підтверджений до ухвалення рішення суду
16 березня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшли заперечення представника відповідача - ОСОБА_3 , якими просив зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції до 5 000 грн.
Вважає визначений стороною позивача розмір понесених витрат завищеним та не достатньо обґрунтованим, оскільки правова позиція при цьому не змінилася, доводи та аргументи є ідентичним, викладеним у суді першої інстанції, що свідчить про відсутність потреби адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтували свої вимоги.
Також просить врахувати ту обставину, що у відповідачки на утриманні є двоє малолітніх дітей, а позивач постійно ухиляється від сплати аліментів на спільну дитину.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина 2 статті 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (частина 3 статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О.В., обговоривши доводи заяви та заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У частині першій статті 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що у апеляційній скарзі представником позивача було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який планує понести позивач у апеляційному суді складає 40 000 грн. Заявлено, що докази понесених судових витрат будуть надані у відповідності до ст. 141 ЦПК України. До апеляційної скарги було долучено копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та електронний ордер.
До заяви про розподіл судових витрат на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у апеляційному суді було додано Договір про надання правової допомоги « 275-24/ЦС від 15.04.2024 року, укладений між адвокатом Сокол Д.В. та ОСОБА_2 , відповідно до п. 7 якого передбачено, що розмір гонорару адвокату за юридичне супроводження справи Клієнта визначається у Додаткових угодах до цього Договору.
Згідно Додаткової угоди від 25 лютого 2026 року та розрахунку робіт (наданих послуг) виконаних для надання правової допомоги від 25 лютого 2026 року надана правова допомога полягала в наступному: підготовка апеляційної скарги Рибальченка Є.Ю. (2 год.; 5 000 грн); підготовка відзиву на апеляційну скаргу Дмітрієвої В.О. (3 год.; 7 500 грн); участь в судовому засіданні в Київському апеляційному суді 24.02.2026 р. (4 000 грн (фіксована вартість)).
Відтак апеляційний суд констатує надання адвокатом Сокол Д.В. послуг з правничої допомоги ОСОБА_2 та понесення останнім витрат у зв'язку з цим.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу та, розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, колегією суддів апеляційного суду враховується, що суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15).
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вказав, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише як такі, що були дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п'ятій, дев'ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, від 25 січня 2025 року у справі № 369/849/18.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у справах № 756/2114/17 і № 911/3386/17 підготовка справи в суді не вимагає великого обсягу юридичної й технічної роботи в разі незмінності правової позиції сторони у судах попередніх інстанцій, з огляду на що, не підтверджується наявність об'єктивної необхідності для адвокатів, які надавали правову допомогу відповідачу в судах попередніх інстанцій, вивчати додаткові джерела права, бо відповідач не міг бути необізнаним із позицією позивача, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи й доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини.
Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що стороною позивача дотримано визначений процесуальним законом порядок, а саме, заява про відшкодування судових витрат подана у встановлений процесуальним законом строк, до неї додані підтверджуючі документи.
Загальна вартість послуг, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції, оцінена позивачем в сумі 16 500,00 грн, яку сторона позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 .
Колегія суддів зазначає, що для відшкодування всієї суми гонорару за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на оплату послуг адвоката в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду приймає заперечення представника ОСОБА_4 та враховує, що представництво інтересів позивача ОСОБА_2 в суді першої та апеляційної інстанцій здійснювалося тим самим адвокатом. Правова позиція сторони позивача в цій справі не змінювалась в судах першої та апеляційної інстанцій, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги, та інші обставини.
Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, врахувавши суть спору, результат розгляду справи, характер наданих послуг в суді апеляційної інстанції, а також подані представником відповідача заперечення щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та його доводів щодо їх неспівмірності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , до 10 000 грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, кількості судових засідань, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом в суді апеляційної інстанції.
З огляду на наведене, заява представника позивача ОСОБА_2 адвоката Сокол Д.В. про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Прийняти в даній справі додаткову постанову.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді в розмірі 10 000 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції .
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова