20 березня 2026 року м. Київ
Справа № 361/623/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/2738/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Гізатуліної Н.М. 03 вересня 2025 року у м. Бровари, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У січні 2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося в суд із позовом, у якому просило стягнути ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 4223060 від 10 серпня 2021 року у розмірі 25458 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн, заборгованість за відсотками - 13458 грн та судовий збір в сумі 2422,40 грн, й витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.
В обґрунтування позову зазначалось, що 10 серпня 2021 році в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту № 4223060 та уклала договір про споживчий кредит № 4223060 від 10 серпня 2021 року з ТОВ «Мілоан».
На підставі платіжного документа їй було перераховано 12000 грн на картковий рахунок. Відповідач належним чином не виконала зобов'язання за договором, чим порушила умови кредитного договору.
11 листопада 2021 року відповідно до договору відступлення права вимоги № 12Т ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 4223060 від 10 серпня 2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», яке набуло права вимоги до відповідача.
Згідно з договором відступлення сума заборгованості становить 25458 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн, заборгованість за відсотками - 13458 грн.
Позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги та порядок погашення заборгованості, однак останній зобов'язання не виконав і повернення кредиту у встановлені договором строки не здійснив.
З урахуванням того, що відповідач не виконав умов кредитного договору, товариство просило позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2025 року відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення суду мотивовано тим, що ні анкета-заява, ні договір про споживчий кредит від 10 серпня 2021 року № 4223060, ні додаток до договору графік платежів не містять інформації про підписання їх ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять інформації про одноразовий ідентифікатор, який був надісланий позичальнику при укладанні кредитного договору та який нею був використаний.
Крім того, суд вказав, що ТОВ «Діджи Фінанс» не надало суду належних та допустимих доказів надання ОСОБА_1 кредиту за договором про споживчий кредит , оскільки копія платіжного доручення не може вважатися належним доказом надання ОСОБА_1 кредиту, оскільки вона не містить відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу. У матеріалах справи також відсутні докази того, що рахунок, на який згідно з вказаного платіжного доручення здійснювалося перерахування коштів, належить саме - ОСОБА_1 .
Не погодився із вказаним рішенням суду позивач, його представником подано апеляційну скаргу, в якій він вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, а також не належне з'ясування всіх обставин справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує, що відповідачу було направлено електронним повідомленням (SMS) на номер телефону НОМЕР_1 , який особисто вказаний відповідачем у договорі про споживчий кредит 4223060 від 10 серпня 2021 року. Повідомлення містило одноразовий ідентифікатор V40790, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов Договору. Даний Договір також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства за адресою: https://miloan.ua/. Згідно п. 6.1. Договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Пунктом 6.4. Договору укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. У пункті 6.5. Договору зазначено, що цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Вказує, що відповідачем до суду першої інстанції не було подано належних та допустимих документальних доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок № НОМЕР_2 , або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить.
Відповідач правом подачі відзиву не скористався.
У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 серпня 2021 року сформована анкета-заява на кредит № 4223060 сайт: miloan.ua; яка містить персональні дані позичальника ОСОБА_1 ; а також відомості про умови кредитування: сума кредиту: 12000 грн строк кредиту: 15 днів з 10 серпня 2021 року по 25 серпня 2021 року; сума повернення кредиту: 12018 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту - 0,00 грн. проценти за користування кредитом - 18.00 грн, нараховуються за ставкою 0.01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с. 18).
10 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 4223060 (індивідуальна частина), за яким кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений у п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п. 1.1. Договору).
Сума (загальний розмір) кредиту становить 12000 грн (п. 1.2.); кредит надається на строк 15 днів з 10 серпня 2021 року (п. 1.3.). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 25 серпня 2021 року (п. 1.4.).
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 18.00 грн в грошовому виразі та 4,00 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п. п. 1.5.1.-1.5.2. договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 12018 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишається незмінним та, що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема, позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4. договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань (п. 1.5.).
Комісія за надання кредиту: 0,00 грн. яка нараховується за ставкою 0,00 % від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1.). Проценти за користування кредитом: 18.00 грн, які нараховуються за ставкою 0.01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2.). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6.).
Згідно із п. 2.3.1.2. договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації та стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Розділом 2.3. договору сторонами зобов'язання регламентовано домовленість сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної обставини щодо якої невідомо настане вона чи ні, відповідно до статті 212 ЦК України і яка полягає, серед іншого, продовження користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно з п. 1.3., п. 2.3.1.1, п. 2.3.1.2. договору (а.с.47-55).
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 4223060 від 10 серпня 2021 року є графік платежів; додаток № 2 - паспорт споживчого кредиту № 4223060 (а.с. 56-58).
ТОВ «Мілоан» сформовано платіжне доручення № 53396770 від 10 серпня 2021 року про перерахування через ПриватБанк на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 12000 грн призначення платежу: кошти згідно договору 4223060 (а.с. 60).
11 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Діджи Фінанс» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № 12Т, за яким кредитор передає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (п. 1.1. договору) (а.с. 26-34).
На підтвердження відступлення за договором про споживчий кредит № 4223060 надано Акт прийому-передачі Реєстру прав вимог від 11 листопада 2021 року до договору про відступлення прав вимоги № 12Т, витяг з додатку до договору факторингу № 12Т від 11 листопада 2021 року, платіжними інструкціями від 29 грудня 2021 року № 1913, від 23 грудня 2021 року № 1923, від 16 грудня 2021 року № 1893, від 09 грудня 2021 року № 1855, від 02 грудня 2021 року №1777, від 25 листопада 2021 року № 27, від 19 листопада 2021 року № 1756, від 19 листопада 2021 року № 1752 підтверджено оплату ТОВ «Діджи Фінанс» згідно з договором відступлення прав вимоги від 11 листопада 2021 року № 12Т (а.с. 22, 41, 65-68).
27 вересня 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» сформовано досудову вимогу № 3652405365-АВ на ім'я ОСОБА_1 , якою повідомлено про відступлення права вимогу та інформовано, що станом на 30 жовтня 2023 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає оплаті 25458 грн (а.с. 63).
Згідно доданого до позовної заяви розрахунку за Кредитним договором № 4223060 заборгованість розраховано за період з 10 серпня 2021 року по 21 жовтня 2021 року на загальну суму 25458 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 12000 грн, по процентам 13458 грн (а.с. 23-24).
Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1081 ЦК України, визначено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
З наведених обставин справи вбачається, що на підтвердження позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» надало заяву на кредит, копію договору про споживчий кредит, графік платежів, як додаток до договору, паспорт споживчого кредиту, проте із долучених до справи доказів не вбачається, що цей договір та/або датки до нього підписано позичальником.
Ані анкета-заява, ані договір про споживчий кредит, ні додаток до договору - графік платежів не містять інформації про підписання їх ОСОБА_1 , зокрема застосування одноразового ідентифікатора V40790, як на то вказано в доводах апеляційної скарги.
Зазначення у тексті анкети-заяви та договору особистих даних відповідача (прізвище, ім'я, по батькові відповідача, адреса його проживання, серія, номер паспорта та ідентифікаційний код, номер мобільного телефону) не підтверджує підписання нею кредитного договору в електронній формі.
Ні позовна заява, ні вказані вище документи не містять інформації про одноразовий ідентифікатор, який був надісланий позичальнику при укладанні кредитного договору та який ним був використаний.
Більше того ані кредитний договір, ані анкета-заява на кредит від 10 серпня 2021 року не містять номеру рахунку чи картки, на яку мають бути перераховані кошти.
Платіжне доручення, на яке посилається позивач як на доказ переказу коштів на рахунок відповідача, не є належним та допустимим доказом отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, оскільки згідно вказаного платіжного доручення кошти в розмірі 12000 грн були перераховані на кредитний рахунок № НОМЕР_2, між тим доказів того, що вказаний картковий рахунок належить відповідачу, матеріали справи не містять.
До того ж, зазначене вище платіжне доручення не містить таких обов'язкових реквізитів первинного документа як: найменування банку, від імені якого складений документ, посаду особи, відповідальної за здійснення операції та правильність її оформлення (у платіжному дорученні відсутній підпис працівника банку, відповідального за здійснення операції, а також штамп (печатка) відповідної банківської установи про проведення банком означеної операції) та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції (будь-яких підписів, в тому числі електронних цифрових, платіжне доручення не містить).
Таким чином з долучених до матеріалів справи доказів не вбачається, що договір про споживчий кредит підписаний відповідачем.
За відсутності доказів підписання кредитного договору відповідачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що позивачем не доведено факт укладення кредитного договору ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
За вказаних обставин, у зв'язку з не доведенням позивачем факту як укладення між ТОВ «Мілоан»" і ОСОБА_1 кредитного договору, так і факту перерахування останній кредитних коштів, а отже і обставин видачі кредитних коштів, з метою доведення виконання умов кредитного договору, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «Діджи Фінанс».
Під час перевірки матеріалів справи не підтвердилися посилання позивача в апеляційній скарзі на наявність інформації на договорі про споживчий кредит про підписання ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором V40790. Час: 10.08.2021 17:07, оскільки вказаний договір не містить таких даних ні на роздрукованій копії, що міститься в матеріалах справи, ні в електронній справі в Електронному Суді.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди позивача з висновками суду. При цьому, докази та обставини, на які посилається позивач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов'язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об'єктивну оцінку наявним у справі доказам.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасуванні відсутні.
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - залишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук