Справа № 761/26472/25Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2388/2026Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
10 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарях ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (у режимі відеоконференції),
захисників - ОСОБА_14 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_15 (у режимі відеоконференції)., ОСОБА_16 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_17 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_18 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024000000000481 від 01.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024000000000481 від 01.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою суду зі стадії підготовчого судового засідання обвинувальний акт повернутий прокурору для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Мотивуючи ухвалу, суд послався на порушення вимог ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення є неконкретним та не зрозумілим.
Зазначає, що ОСОБА_8 обвинувачується , зокрема, в умисному встановленні та поширенні в суспільстві злочинного впливу за відсутності ознак, зазначених у ч.5 ст.255 КК України, вчиненим у слідчому ізоляторі, тобто, у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.255-1 КК України.
У формулюванні обвинувачення ОСОБА_8 зазначено, що останній, маючи серед ув'язнених авторитет як особи, яка веде «правильний» для «злодійських» традицій спосіб життя, був визначений статусом «бродяга» та призначений «смотрящим».
Вказані в обвинувальному акті терміни як «правильний», «злодійських», «бродяга», «смотрящий», «общак», «за непорядними статтями» в цілому ускладнює розуміння змісту обвинувачення, і як наслідок може позбавити можливості обрання ефективних засобів захисту.
Також суд виснував, що прокурором не були перевірені доводи захисника про повернення обвинувального акту прокурору, які були заявлені до винесення ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 07.07.2025 року про повернення вказаного обвинувального акту прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначено повний та послідовний виклад фактичних обставин вчинення інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення, анкетні відомості кожного судового розгляду.
Також зазначає, що всупереч висновку суду першої інстанції, прокурором були перевірені доводи захисника, які висловлені до ухвалення судового рішення Шевченківським районним судом м. Києва від 07.07.2025, проте свого підтвердження не знайшли.
Крім того, на переконання сторони обвинувачення, використання жаргонних термінів саме по собі не створює невизначеності чи непорозуміння для обвинувачених, навпаки, відображення у тексті обвинувального акту фактичної мови кримінального середовища є необхідним для правильного розуміння ролі обвинувачених у вчиненні інкримінованих правопорушень.При цьому, жоден із учасників сторін не зазначив, що терміни як «правильний», «злодійських», «бродяга», «смотрящий», «общак», «за непорядними статтями» в цілому ускладнюють розуміння змісту обвинувачення.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_8 подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинувачених та їх захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт може бути повернений прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Вимоги до обвинувального акта у кримінальному провадженні викладені у ст. 291 КПК України, отже, обвинувальний акт може бути повернуто прокурору лише з мотивів його невідповідності вказаній статті.
Ухвалюючи рішення про повернення обвинувального акту у вищевказаному кримінальному провадженні, суд першої інстанції послався в ухвалі, зокрема, на те, що у формулюванні обвинувачення ОСОБА_8 , зазначено, що останній, маючи серед ув'язнених осіб авторитет, як особи, яка веде «правильний» для «злодійських» традицій спосіб життя, був визначений статусом «бродяга» та призначений «смотрящим», тобто вищезазначені слова в цілому ускладнюють розуміння змісту обвинувачення, і як наслідок може позбавити можливості обрання ефективних засобів захисту, а тому виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення є некоректним.
Так, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Питання про те, яким чином мають бути викладені фактичні обставини кримінального провадження, врегульовано у п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, якою встановлено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у такому виді, як прокурор вважає їх встановленими.
Оскільки формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті слідчим, з наступним затвердженням прокурором, або самим прокурором, то в цій частині обвинувального акта викладається позиція сторони обвинувачення у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.
Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація обставин провадження та правової кваліфікації кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового розгляду провадження суд не вправі входити в оцінку вказаних обставин.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України і повернення обвинувального акту може мати місце, лише у випадках, коли обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Як випливає зі змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України він складений з дотриманням вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України та містить усі необхідні елементи, визначені правовою нормою.
При чому, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, так і формулювання обвинувачення є достатньо чітким та зрозумілим та не мають істотних суперечностей, які б процесуально та організаційно перешкоджали забезпеченню проведення судового розгляду відповідно до положень кримінально процесуального законодавства.
Твердження суду про те, що вказані в обвинувальному акті терміни як «правильний», «злодійських», «бродяга», «смотрящий», «общак», «за непорядними статтями» в цілому ускладнює розуміння змісту обвинувачення, і як наслідок може позбавити можливості обрання ефективних засобів захисту, не свідчить про неконкретність висунутого ОСОБА_8 обвинувачення.
Також не може свідчити про необхідність повернення обвинувального акту прокурору і висновок суду про не перевірку прокурором доводів захисника, висловлених до судового рішення від 07.07.2025року , яким обвинувальний акт був повернутий прокурору.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора є слушними, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Також прокурором подані клопотання про продовження дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою без визначення застави обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.09.2025 року обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 продовжений строк тримання під вартою до закінчення апеляційного розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22.07.2025 року про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків.
В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 прокурор зазначає, що останній може переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_8 неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими, може шляхом погроз, вмовлянь, як особисто так і спільно з іншими невстановленими особами, незаконно вплинути на свідків, продовжує також існувати ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_8 не має постійного місця роботи та стабільного доходу, що може спонукати його до продовження протиправної діяльності.
В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 прокурор зазначає, що залишається ризик переховуватися від суду, оскільки останній неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими, може шляхом погроз, вмовлянь як особисто, так і спільно з іншими невстановленими особами, незаконно вплинути на свідків, з метою зміни їх показів. Також існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки ОСОБА_9 не має постійного місця роботи та стабільного доходу, що може спонукати його до продовження протиправної діяльності.
В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_12 прокурор зазначає, що продовжують існувати ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України а саме: ризик переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_12 неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, може незаконно впливати на свідків шляхом погроз, вмовлянь як особисто, так і спільно з іншими невстановленими особами, незаконно вплинути на свідків, з метою зміни їх показів, існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки ОСОБА_12 не має постійного місця роботи та стабільного доходу, що може спонукати до продовження протиправної діяльності, окрім того, протоколами НСРД підтверджується, що ОСОБА_12 систематично займається незаконним обігом наркотичних засобів, сильнодіючих лікарських засобів.
В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_10 прокурор зазначає, що ОСОБА_10 неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими, наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилитися від суду, незаконно впливати на свідків шляхом погроз, вмовлянь як особисто, так і спільно з іншими невстановленими особами з метою зміни їх показів, існує також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується,оскільки ОСОБА_10 не має постійного місця роботи та стабільного доходу, що може спонукати до продовження протиправної діяльності, окрім того, протоколами НСРД підтверджується, що ОСОБА_10 систематично займається незаконним обігом наркотичних засобів, сильнодіючих лікарських засобів.
В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_11 прокурор вказує, що наявний ризик переховуватися від суду оскільки останній неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими, з високим рівнем можливості може незаконно впливати на свідків шляхом погроз, вмовлянь як особисто, так і спільно з іншими невстановленими особами з метою зміни їх показів, існує також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується,оскільки ОСОБА_11 не має постійного місця роботи та стабільного доходу, що може спонукати до продовження протиправної діяльності, окрім того, протоколами НСРД підтверджується, що ОСОБА_11 систематично займається незаконним обігом наркотичних засобів, сильнодіючих лікарських засобів.
В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_13 прокурор зазначає, що наявний ризик переховуватися від суду, оскільки останній неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими ,може шляхом погроз вмовлянь як особисто, так і спільно з іншими невстановленими особами, незаконно вплинути на свідків, з метою зміни їх показів, існує також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується,оскільки ОСОБА_13 не має постійного місця роботи та стабільного доходу, що може спонукати до продовження протиправної діяльності, окрім того, протоколами НСРД підтверджується, що ОСОБА_13 систематично займається незаконним обігом наркотичних засобів, сильнодіючих лікарських засобів.
Вважає, що обрання більш м'якого запобіжного заходу щодо обвинувачених у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки та домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а визначення альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою у вигляді застави на даній стадії кримінального провадження є недоцільним.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_8 подано заперечення на клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, в якому він просить змінити запобіжний захід на альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі, визначеному згідно із п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема , 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 242 240 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 спливає з моменту закінчення апеляційного провадження, розгляд обвинувального акту не розпочатий, то ,з врахуванням даних про осіб обвинувачених, колегія суддів вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити запобіжний захід обвинуваченим у вигляді тримання під вартою без визначення застави строком на 60 діб.
На думку колегії, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою на даній стадії судового розгляду зможе гарантувати належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання ними процесуальних обов'язків, оскільки прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4,5 ст. 177 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 з тримання під вартою на особисте зобов'язання, особисту поруку та домашній арешт та вважає доцільним не визначати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з урахуванням вимог ч.4 ст.183 КПК України.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024000000000481 від 01.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків - скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 189 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 08 травня 2026 року включно, без визначення застави.
Продовжити ОСОБА_9 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 08 травня 2026 року включно, без визначення застави.
Продовжити ОСОБА_10 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 08 травня 2026 року включно, без визначення застави.
Продовжити ОСОБА_11 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 08 травня 2026 року включно, без визначення застави.
Продовжити ОСОБА_13 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів , до 08 травня 2026 року, включно без визначення застави.
Продовжити ОСОБА_12 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів , до 08 травня 2026 року включно, без визначення застави.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Суддя Суддя