19 березня 2026 року місто Київ
справа № 753/15065/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/8609/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторінта витребування доказів,
У липні 2025 року ОСББ "Гмирі 2" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внесках на обслуговування будинку та прибудинкової території.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року позов ОСББ "Гмирі 2" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Гмирі 2" заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 16 050 грн 52 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 8 827 грн 66 коп. та 3% річних від суми боргу у розмірі 2 682 грн 16 коп., що загалом складає 27 560 грн 34 коп., а також судовий збір у розмірі 1260 грн 34 коп.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року заяву представника ОСОБА_1 - Коломійця А.П. про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСББ "Гмирі 2"на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 838 грн. В іншій частині вимог відмовлено.
На зазначені судові рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційні скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 4 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Представник ОСОБА_1 - Коломієць А.П.подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, посилаючись на те, що рішення у справі має істотне значення для відповідача, а також бажання надати обставинам справи публічного розголосу. Одночасно заявник просить витребувати докази, а саме: у ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" - інформацію про наявність або відсутність електропостачання за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, буд. 5-А, протягом робочого дня 27 січня 2026 року (з 10:00 до 18:00); у Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА - інформацію щодо фіксації системних аварій на магістральних чи розподільчих мережах у Дарницькому районі міста Києва (вул. О. Кошиця) у зазначений період; у ТУ ДСА у місті Києві - дані щодо фактичного використання (запуску) генератора за вказаною адресою, а також наявності заявок про технічну неможливість проведення судових засідань 27 січня 2026 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що витребувана інформація може підтвердити причини незабезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні, призначеному на 27 січня 2026 року о 14:00, в режимі відеоконференції.
Однак зазначені клопотання не підлягають задоволенню з таких підстав.
За приписами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Водночас відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є лише ті дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що входять до предмета доказування.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення сторін та мають значення для вирішення спору. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Вимоги статей 79, 80 ЦПК України передбачають, що докази повинні бути достовірними та достатніми для встановлення дійсних обставин справи.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89 ЦПК України).
З урахуванням наведеного колегія суддів виходить із того, що доказуванню підлягають лише ті обставини, які мають значення для правильного вирішення спору по суті.
Як убачається зі змісту клопотання, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить витребувати інформацію з метою з'ясування причин незабезпечення його участі у судовому засіданні 27 січня 2026 року в режимі відеоконференції.
Разом із тим зазначені обставини не входять до предмета доказування у даній справі, не стосуються підстав заявлених вимог чи заперечень сторін та не впливають на вирішення спору по суті. Вони також не мають значення для оцінки правомірності чи обґрунтованості оскаржуваного рішення.
За таких обставин запитувані заявником відомості не можуть вважатися належними доказами у розумінні статей 76-89 ЦПК України, а тому підстав для їх витребування судом не вбачається.
Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
За приписами статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Проте з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Аналіз наведених норм свідчить, що вирішення питання про розгляд справи з викликом сторін належить до дискреційних повноважень суду та залежить від наявності об'єктивної необхідності заслуховування пояснень учасників справи для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Оцінюючи подане клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, колегія суддів враховує, що дана справа є малозначною, її предмет та характер спірних правовідносин не потребують додаткового з'ясування обставин шляхом безпосереднього заслуховування учасників справи, а всі необхідні докази та пояснення сторін вже містяться у матеріалах справи.
Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на значення справи для сторони, а також на намір надання їй публічного розголосу, не є обставинами, які відповідно до норм процесуального права обумовлюють необхідність розгляду справи з викликом сторін, оскільки не стосуються предмета доказування та не впливають на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин підстав для відступу від передбаченого статтею 369 ЦПК України порядку письмового розгляду справи колегія суддів не вбачає.
Ураховуючи наведене, клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 7, 368, 369 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторінта витребування доказів, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді: