19 березня 2026 року місто Київ
справа № 369/16898/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/4500/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Гресь Дар'ї Олександрівни на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді Янченка А.В., у справі за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про витребування земельних ділянок,-
У жовтні 2023 року керівник Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про витребування земельних ділянок.
23 липня 2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання у справі.
21 квітня 2025 року представником відповідача ОСОБА_5 - адвокатом Середою А.П. подано заяву про залишення позовної заяви без руху .
01 жовтня 2025 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Середи А.П. про залишення без руху позовної заяви керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області задоволено. Позовну заяву керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області - залишено без руху.
21 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» Ламшиною Оксаною Олександрівною, яка діє в інтересах Обухівської окружної прокуратури Київської області подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що норми ЦПК підлягають застосуванню в редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії , тобто звернення прокурора з позовом до суду, 16 жовтня 2023 року. Оскільки позовна заява відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України в редакції чинній на дату звернення прокурора до суду та дату відкриття провадження у справі, підстав для подання прокурором до суду оцінки земельних ділянок та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів вартості земельних ділянок, на даний час немає.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою суду, заступник керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить ухвала суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 № 4292-ІХ щодо обов'язку внесення на депозитний рахунок суду грошової суми у розмірі оцінки земельних ділянок на дату подання позову не застосовуються у спірних правовідносин, адже ч. 4 ст. 177 ЦПК України не має зворотної дії в часі з огляду на відсутність у законодавстві вказівки про її зворотню дію.
Тобто, норми ЦПК України підлягають застосуванню в редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії - звернення прокурора з позовом до суду 16.10.2023 року.
За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що позовна заява відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України у редакції, чинній на дату звернення прокурора до суду та дату відкриття провадження у справі, вважає, що підстав для подання прокурором до суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі оцінки (експертно-грошової оцінки земельних ділянок), здійсненої в порядку, визначеному Законом України «Про оцінку земель», не має.
Також, вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що вимога ч. 4 ст. 177 ЦПК України щодо обов'язку позивача додати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦПК України) і не підлягає застосуванню до вимог щодо витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦПК України).
В судовому засіданні прокурор Кузьменко К.О. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представники відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кулініченко Г.В., відповідача ОСОБА_11 - адвокат Кузьмічов О.Д., відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_12 проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили відмовити у її задоволенні.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, тому колегія суддів, з урахуванням ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважала за можливим провести розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2023 року керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом, про витребування земельних ділянок.
23 липня 2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання у справі.
21 квітня 2025 року представником відповідача ОСОБА_5 - адвокатом Середою А.П. подано заяву про залишення позовної заяви без руху .
01 жовтня 2025 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Середи А.П. про залишення без руху позовної заяви керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області задоволено. Позовну заяву керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області - залишено без руху.
21 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» Ламшиною Оксаною Олександрівною, яка діє в інтересах Обухівської окружної прокуратури Київської області подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що норми ЦПК підлягають застосуванню в редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії , тобто звернення прокурора з позовом до суду, 16 жовтня 2023 року. Оскільки позовна заява відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України в редакції чинній на дату звернення прокурора до суду та дату відкриття провадження у справі, підстав для подання прокурором до суду оцінки земельних ділянок та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів вартості земельних ділянок, на даний час немає.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року позов залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем по справі № 369/16898/23 у встановлений судом строк не були виконані вимоги ухвали щодо усунення недоліків поданої ним до суду позовної заяви про витребування земельних ділянок, тому наявні підстави для постановлення ухвали про залишення без розгляду вказаної позовної заяви, що не обмежує права позивача на повторне звернення до суду за захистом після усунення умов, які стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абзацом першим та другим частини другої статті 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 263 ЦПК України судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19)).
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року, яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.
Законом України №4292-ІХ статтю 390 ЦК України доповнено частиною п'ятою такого змісту: суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №4292-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України №4292-IX частину четверту статті 177 ЦПК України доповнено абзацом другим такого змісту: у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму (абзац третій частини другої статті 185 ЦПК України у редакції Закону України № 4292-IX).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц підкреслено, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем.
Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Положення частини п'ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. Разом з тим, у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача приписи частини п'ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.
Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.
У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі статті 387 ЦК України без застосування приписів частини п'ятої статті 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві (коли земельна ділянка належала державі (чи територіальній громаді), а останній набувач є добросовісним). Натомість у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі частини п'ятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.
Суд першої інстанції не врахував, що за змістом пункту 2 Розділу ІІ Закону України №4292-IX положення цього Закону мають зворотну дію в часі у частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Подібні висновки у спірних правовідносинах висловлено у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі №127/8274/24 (провадження №61-11478св25), від 01 грудня 2025 року у справі №354/419/25 (провадження №61-11906св25), від 10 грудня 2025 року у справі №354/417/25 (провадження №61-12635св25), від 10 грудня 2025 року у справі №354/1754/24 (провадження №61-12524св25).
Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор посилався на наявність підстав для витребування земельних ділянок, обґрунтував свої вимоги недобросовісністю набувачів спірних земельних ділянок.
Тобто, доводи прокурора та його позиція у спірних правовідносинах зводяться до того, що спірні земельні ділянки вибули з володіння держави внаслідок неправомірних і недобросовісних дій набувачів.
Отже, прокурор у цій справі пред'явив позов про витребування земельних ділянок у недобросовісних набувачів (останніх набувачів), отже приписи частини п'ятої статті 390 ЦК України, частини четвертої статті 177, абзацу третього частини другої статті 185 ЦПК України у такому випадку не підлягають застосуванню до вирішенні позову по суті. Питання про добросовісність/недобросовісність набувачів судом може бути вирішене лише за результатами дослідження доказів у справі на стадії ухвалення судового рішення.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції передчасно застосував приписи частини п'ятої статті 390 ЦК України та відповідні положення статей 177, 185 ЦПК України, не з'ясувавши характеру спірних правовідносин та не надавши оцінки доводам прокурора щодо недобросовісності набувачів спірних земельних ділянок.
Оскільки прокурором заявлено позов саме про витребування майна у недобросовісних набувачів, обов'язок попереднього внесення вартості спірного майна на депозитний рахунок суду не підлягав застосуванню на стадії вирішення питання щодо подальшого розгляду справи. Питання про добросовісність чи недобросовісність набувача може бути вирішене виключно за результатами дослідження доказів під час розгляду справи по суті.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2025 року у справі №354/417/25, від 28 січня 2026 року у справі №363/4768/25, від 25 лютого 2026 року у справі №603/102/25.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без руху та в подальшому залишення його без розгляду є помилковим.
Відтак, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованими.
Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Гресь Дар'ї Олександрівни - задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 19 березня 2026 року.
Головуючий
Судді: