Справа № 736/2364/25
Номер провадження 1-кп/736/61/26
19 березня 2026 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
провівши у залі судового засідання Корюківського районного суду Чернігівської області судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 27.05.2025 за № 12025270290000111 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Охрамієвичі, Корюківського району, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ,
за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
У провадженні Корюківського районного суду Чернігівської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2025 за № 12025270290000111 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Від обвинуваченого ОСОБА_4 до суду надійшла усна заява, в якій обвинувачений вказав на те, що перед проведенням слідчого експерименту з ним до нього додому приїхали працівники поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та чинили на нього моральний та психологічний тиск, а саме вказали на те, що він має взяти все на себе, а інакше вони будуть з ним розмовляти по іншому. Обвинувачений вказав на те, що «по іншому» він розцінив це як те, що вони його поб'ють. ОСОБА_4 вказав на те, що після цього він зателефонував слідчому у справі для того щоб прийняти участь у слідчому експерименті, який приїхав і після цього було проведено слідчий експеримент, де він детально розповів про вчинення ним кримінального правопорушення. При цьому обвинувачений вказав, що будь якого жорстокого поводження чи взагалі насильства до нього не було застосовано, також йому не було висловлено погроз застосування такого насильства. Про приїзд зазначених вище працівників поліції, захисника, або слідчого він не повідомляв. Також обвинувачений наполягав на тому, що слідчий експеримент був проведений тоді, коли він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Обвинувачений вважає, що в діях працівників поліції наявне кримінальне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні вирішення скарги ОСОБА_4 залишив на розсуд суду.
Захисник підтвердив слова свого підзахисного, що під час проведення слідчого експерименту 31.07.2025 ОСОБА_4 не повідомляв йому будь-яких відомостей щодо тиску з боку працівників поліції, а також про те, що під час проведення слідчої дії ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
За змістом ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
Відповідно до ст. 410, ч. 1 ст. 412 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Виходячи зі змісту статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов'язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішеннях у справах «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 року), «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року), «Олексій Михайлович Захарків проти України» (рішення від 24 червня 2010 року), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 і квітня 2011 року).
Водночас суд вказує на таку ознаку скарги про жорстоке поводження, як її «небезпідставність».
Суд зазначає, що для того, щоб у компетентних органів виник обов'язок провести розслідування за заявою про застосування методів, які порушують статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, така заява має бути «небезпідставною».
Тобто особа, яка заявляє про погане поводження з нею, має навести конкретні обставини такого поводження і надати певне підтвердження цим обставинам або, якщо це не можливо з об'єктивних причин, повідомити інформацію, яка дає можливість перевірити, чи має заява певні підстави. Хоча доведення обґрунтованості заяви про погане поводження не може покладати на заявника настільки надмірний тягар доведення, однак за відсутності інформації, яка дає можливість її перевірити, заява про погане поводження не може бути визнана «небезпідставною» і не створює обов'язку проведення розслідування такої заяви.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.10.2019 у справі № 515/2020/16-к.
Стороною захисту не заперечується, що обвинувачений ОСОБА_4 був представлений захисником від самого початку досудового розслідування. Під час проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 31.07.2025 він жодним чином не повідомляв захисника про вчинення щодо нього тиску, чи будь-якого жорстокого поводження, яке змусило дати його неправдиві викривальні щодо себе покази. Також, під час перегляду відеозапису слідчого експерименту за участі ОСОБА_4 суд не помітив тиску з боку слідчого, обвинуваченим не заносились до протоколу слідчого експерименту будь які зауваження, скарги, він не звертався і усно з такими скаргами на адресу слідчого.
Обвинувачений не заявляв про наявний на нього тиск під час всього досудового розслідування і вперше заявив про тиск на нього під час при розгляді справи судом, тобто через кілька місяців від часу, коли, за його словами, відбулися стверджувані ним події.
Під час розгляду захисник, який представляв обвинуваченого із самого початку досудового розслідування, стверджував, що ОСОБА_4 не повідомляв і йому про будь-який тиск на нього з боку працівників правоохоронних органів.
З огляду на наведене, суд вважає, що заява ОСОБА_4 не відповідає критерію «небезпідставності», а тому суд не вбачає необхідності зобов'язувати уповноважені правоохоронні органи проводити перевірку в порядку ст. 214 КПК України.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відкласти слухання справи та викликати в судове засідання свідків згідно клопотання прокурора.
На підставі викладеного та керуючись статтями 87, 214, 412, 372, 392 КПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_4 про доручення проведення перевірки працівникам Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на місто Київ, Київську, Черкаську та Чернігівську області - відмовити.
Слухання справи відкласти до 08.04.2026 до 11 год. 00 хв.
В судове засідання викликати свідків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1