Справа № 583/1307/26
1-кс/583/307/26
"20" березня 2026 р. слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області клопотання слідчої СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене першим заступником керівника Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025200460000982 від 26.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,
встановила:
17.03.2026 до провадження слідчої судді надійшло зазначене клопотання, згідно з яким слідча просить накласти арешт на майно, а саме на мобільний телефон «Motorola Moto G05», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в чохлі з сім-картою НОМЕР_3 .
Вимоги за клопотанням вмотивовані тим, що з 24.11.2025 по 26.11.2025, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , будучи фізичною особою-підприємцем, з метою отримання неправомірної вигоди, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, організував незаконний поруб дерев у полезахисній лісовій смузі в кварталі 102 виділ 1 ДП «Охтирське дочірнє лісогосподарське підприємство «Охтирський лісгосп» (далі - ДП «Охтирський лісгосп») біля сел. Чупахівка Охтирського району Сумської області. З показів свідків встановлено, що ОСОБА_5 організовував здійснення вищевказаного незаконного порубу дерев порід клен, акація та яблуня спільно з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зв'язуючись по телефону та зустрічаючись поряд з місцем скоєння кримінального правопорушення. 17.03.2026 під час обшуку житла за місцем мешкання ОСОБА_6 , що розміщено за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон «Motorola Moto G05», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в чохлі з сім-картою НОМЕР_3 . Оскільки вказане вилучене майно містить доказове значення, визнане речовим доказом, слідча просить накласти арешт на це майно.
Слідча та власник майна ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Від слідчої та від захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Слідча клопотання підтримала, просила його задовольнити.
У даному випадку слідча суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі слідчої та власника майна, а також без здійснення фіксації за допомогою технічних засобів.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Встановлено, що Охтирським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025200460000982 від 26.11.2025 за ч. 4 ст. 246 КК України.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по вказаному кримінальному провадженню, в період з 24.11.2025 по 26.11.2025 в кварталі 102 виділ 1 Охтирського дочірнього лісогосподарського підприємства «Охтирський лісгосп» в сел. Чупахівка Охтирського району Сумської області вчинено незаконний поруб дерев породи клен, акація, яблуня на площі близько 0,5 га в кількості 601 дерев, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді шкоди в розмірі 771249,98 грн, що в шістдесят та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімуму доходів громадян.
Згідно з протоколом обшуку від 17.03.2026, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.03.2026 №583/5625/25 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено мобільний телефон, арешт на який просить накласти слідча.
Постановою слідчої СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області від 17.03.2026 вилучене під час обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025200460000982 від 26.11.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з вимогами п. 7 ч. 3 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями ст.ст. 94, 132, 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
З наведеного вбачається, що розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції.
З огляду на викладене, враховуючи, що вилучене майно, про накладення арешту на яке порушується питання у клопотанні, відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Керуючись ст.ст. 22, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №12025200460000982 від 26.11.2025, що вилучене 17.03.2026 під час обшуку, шляхом обмеження права користуватися та розпоряджатися ним, а саме на мобільний телефон «Motorola Moto G05», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в чохлі з сім-картою НОМЕР_3 .
Виконання ухвали покласти на слідчу СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1