Справа № 580/1565/16-к
Номер провадження 1-кс/950/143/26
20 березня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-Інвест» в особі директора ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 30.01.2025 про закриття кримінального провадження № 12012200090000222, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
До Лебединського районного суду Сумської області надійшла скарга ТОВ «Надія-Інвест», у якій скаржник просить скасувати постанову дізнавача від 30.01.2025 про закриття кримінального провадження № 12012200090000222, посилаючись на те, що досудове розслідування фактично проведено формально, не в повному обсязі, а висновок про відсутність у діях службових осіб ВАТ «Лебединське ХПП» складу кримінального правопорушення є передчасним та необґрунтованим. У скарзі також зазначено, що копію постанови про закриття кримінального провадження скаржник отримав лише 03.03.2026 після звернення до дізнавача, у зв'язку з чим просив поновити строк на оскарження.
Скарга обґрунтована тим, що ще з 2012 року у провадженні неодноразово приймалися рішення про відмову у відкритті або про закриття кримінального провадження, які у подальшому скасовувалися прокурором та слідчими суддями через неповноту перевірки, невиконання обов'язкових вказівок прокурора та неприйняття всіх необхідних процесуальних рішень. Зокрема, ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 29.09.2020 уже було скасовано попередню постанову про закриття цього ж кримінального провадження, а орган досудового розслідування був зобов'язаний виконати всі дії, вказані прокурором, та вчинити інші дії, необхідні для прийняття законного й обґрунтованого рішення.
У судове засідання скаржник, дізнавач та прокурор не з'явилися. Скаржник подав заяву, в якій просив розглянути скаргу за його відсутності, скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні. Відомостей про поважні причини неявки суб'єкта оскарження та прокурора суду не надано.
Дослідивши доводи скарги, додані до неї документи, письмові вказівки прокурора, попередню ухвалу слідчого судді у цьому ж кримінальному провадженні, а також перевіривши застосовні норми кримінального процесуального закону, слідчий суддя доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб. Аналогічна гарантія закріплена у ст. 24 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження. Частина перша ст. 304 КПК України передбачає, що скарга на таке рішення подається протягом десяти днів, а якщо рішення оформлене постановою, перебіг строку починається з дня отримання особою її копії. Крім того, ч. 6 ст. 284 КПК України покладає обов'язок надіслати копію постанови про закриття кримінального провадження заявнику та іншим визначеним законом особам.
Із поданої скарги вбачається, що копію постанови від 30.01.2025 скаржник отримав 03.03.2026, після чого 09.03.2026 звернувся до суду зі скаргою. Доказів того, що копія постанови була вручена або надіслана скаржнику раніше, матеріали, подані до суду, не містять, а прокурор та дізнавач, будучи належним чином повідомленими, таких доказів суду не надали. За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що строк на оскарження скаржником не пропущено, а тому клопотання про його поновлення є таким, що не потребує окремого вирішення.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду; скарга на рішення про закриття кримінального провадження розглядається не пізніше п'яти днів з моменту її надходження; відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. З огляду на письмову заяву скаржника про розгляд скарги без його участі, а також відсутність дізнавача і прокурора, слідчий суддя визнав можливим провести судовий розгляд за наявними матеріалами.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є, серед іншого, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування. Частина перша ст. 9 КПК України зобов'язує суд, прокурора, слідчого суддю, слідчого, дізнавача та інших службових осіб неухильно додержуватися вимог Конституції України та цього Кодексу. За ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані вживати всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Обставини, які підлягають доказуванню, визначені у ст. 91 КПК України, а обов'язок доказування цих обставин покладається на слідчого та прокурора згідно зі ст. 92 КПК України. Стаття 94 КПК України вимагає оцінювати кожний доказ і їх сукупність за критеріями належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження може бути закрите лише тоді, коли встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення. Саме слово «встановлена» у наведеній нормі означає, що орган досудового розслідування має не припустити, а процесуально підтвердити таку обставину за наслідками повного та всебічного дослідження всіх істотних даних, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати наявність складу кримінального правопорушення. Передчасне закриття провадження без вичерпання необхідних слідчих і процесуальних можливостей суперечить завданням кримінального провадження та вимогам статей 2, 9, 91, 92, 94, 284 КПК України.
Як убачається з письмових вказівок прокурора Лебединського відділу Сумської окружної прокуратури від 03.01.2025, наданих у порядку ст. 36 КПК України у кримінальному провадженні № 12012200090000222, дізнавачу було прямо вказано: скласти розгорнутий план слідчих (розшукових) дій; встановити та допитати головного бухгалтера ПАТ «Лебединське ХПП»; допитати працівників АТ «Укрпошта» у м. Лебедині; допитати представника ПАТ «Лебединське ХПП» ОСОБА_5 ; встановити та допитати членів наглядової ради товариства; встановити та допитати працівника Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_6 ; про хід виконання вказівок інформувати прокурора до 03.02.2025. У самих вказівках окремо зазначено, що перелік дій не є вичерпним і мають бути виконані й інші дії, спрямовані на повне та об'єктивне дослідження обставин кримінального правопорушення.
Зі змісту ст. 36 КПК України випливає, що прокурор уповноважений доручати слідчому чи органу досудового розслідування проведення у встановлений ним строк слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення. Частина третя ст. 40-1 КПК України прямо передбачає, що дізнавач зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, надані у письмовій формі, а їх невиконання тягне встановлені законом наслідки. Таким чином, письмові вказівки прокурора від 03.01.2025 були обов'язковими для виконання дізнавачем і не могли бути проігноровані або замінені припущенням про достатність уже зібраних матеріалів.
Судом також установлено, що ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 29.09.2020 у цьому самому кримінальному провадженні вже було скасовано попередню постанову про його закриття. У тій ухвалі суд прямо виходив із того, що попередні ухвали суду та вказівки прокурора не були виконані, а також зобов'язав осіб, які здійснюватимуть досудове розслідування, виконати всі дії, вказані прокурором, і вчинити інші дії, необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Отже, на момент прийняття оскаржуваної постанови орган досудового розслідування вже був обізнаний не лише з позицією прокурора, а й із процесуальною оцінкою слідчого судді щодо неповноти розслідування.
Особливо істотним є те, що оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження дізнавач виніс 30.01.2025, тобто до спливу встановленого прокурором строку виконання письмових вказівок, який закінчувався 03.02.2025. За такої часової послідовності подій твердження про виконання всіх необхідних слідчих дій або про завершеність перевірки не узгоджується з об'єктивними письмовими матеріалами. Сам факт прийняття рішення про закриття провадження до закінчення строку, наданого для виконання конкретних процесуальних дій, свідчить про передчасність такого рішення.
Оцінюючи довід скаржника про невиконання письмових вказівок прокурора, слідчий суддя визнає його обґрунтованим. Перелік дій, визначений у вказівках від 03.01.2025, стосувався саме тих обставин, які мають істотне значення для перевірки версії заявника про умисне неналежне повідомлення акціонерів, встановлення кола причетних осіб, з'ясування маршруту поштових відправлень, а також розміру можливої шкоди. Без з'ясування цих обставин висновок про відсутність складу кримінального правопорушення не може вважатися належно встановленим у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Довід викладений в оскарженій постанові, про те, що обставини кримінального провадження були «всебічно, повно і неупереджено досліджені», слідчий суддя відхиляє. Такий висновок спростовується самим існуванням невиконаних письмових вказівок прокурора, повторністю попередніх скасувань постанов про закриття цього ж провадження та відсутністю даних про проведення всіх визначених прокурором дій до моменту винесення постанови від 30.01.2025. За ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови має містити зміст обставин, підстави прийняття рішення, мотиви такого рішення, їх обґрунтування та посилання на положення закону. Формальне констатування повноти розслідування без реального виконання обов'язкових процесуальних дій цим вимогам не відповідає.
Довід про те, що саме по собі існування господарських чи корпоративних спорів, а також судових рішень щодо правомірності рішень загальних зборів акціонерів, начебто виключає можливість кримінально-правової оцінки дій службових осіб, також не може бути прийнятий слідчим суддею. Предметом цього судового контролю є не остаточне вирішення питання про винуватість чи невинуватість будь-якої особи і не переоцінка рішень господарських судів, а перевірка того, чи було досудове розслідування повним, неупередженим і достатнім для закриття кримінального провадження. Навіть якщо певні корпоративні рішення були предметом судового розгляду в іншій юрисдикції, це саме по собі не усуває необхідності перевірити, чи не мали місця обман, введення в оману або інші обставини, на які посилається заявник, оскільки ці обставини входять до предмета доказування у кримінальному провадженні.
Посилання на те, що неможливість встановлення окремих свідків або тривалість провадження сама по собі виправдовує закриття справи, слідчий суддя також відхиляє. Закон пов'язує можливість закриття провадження не з тривалістю розслідування як такою, а з наявністю передбачених ст. 284 КПК України підстав, які мають бути встановлені належним процесуальним шляхом. Коли ж прокурор прямо вказує на необхідність проведення нових слідчих дій і встановлює строк для їх виконання, а дізнавач закриває провадження до спливу цього строку, висновок про вичерпання процесуальних можливостей є юридично неспроможним.
Слідчий суддя враховує й те, що ст. 129-1 Конституції України встановлює обов'язковість судового рішення та покладає на суд контроль за його виконанням. Ухвала слідчого судді від 29.09.2020, якою вже надавалися обов'язкові орієнтири для продовження досудового розслідування в цьому провадженні, підлягала безумовному врахуванню органом досудового розслідування та прокурором. Повторне закриття провадження за відсутності даних про виконання раніше визначених дій свідчить про те, що вимоги попереднього судового рішення не були реалізовані належним чином.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що оскаржувана постанова дізнавача від 30.01.2025 про закриття кримінального провадження № 12012200090000222 винесена передчасно, без повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин, що мають значення для кримінального провадження, без належного виконання письмових вказівок прокурора та без достатнього мотивування у розумінні ст. 110 КПК України. Відтак така постанова підлягає скасуванню.
Разом з тим, вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права, слідчий суддя виходить із положень ст. 307 КПК України, згідно з якими за результатами розгляду скарги може бути постановлена ухвала, зокрема, про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора та зобов'язання вчинити певну дію. З огляду на встановлені обставини, належним способом судового контролю у даному випадку є не лише скасування постанови про закриття провадження, а й покладення обов'язку на уповноважених осіб органу дізнання та процесуального керівника забезпечити виконання письмових вказівок прокурора від 03.01.2025, а також здійснити інші необхідні слідчі й процесуальні дії для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 55, 129-1 Конституції України, ст.ст. 2, 9, 24, 25, 36, 40-1, 91, 92, 94, 110, 284, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-Інвест» в особі директора ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 30.01.2025 про закриття кримінального провадження № 12012200090000222 задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 30.01.2025 про закриття кримінального провадження № 12012200090000222, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_7