№522/2421/26, 1-кп/522/2483/26
підготовчого судового засідання
19.03.2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши обвинувальний акт, який надійшов із Приморської окружної прокуратури м. Одеси, який зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025161510001214 від 16.09.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кодими, Одеської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_5 ,
законного представника
неповнолітнього
потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , суд
15.09.2025 року приблизно о 15 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем марки «Toyota Prius V», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в світлий час доби, по сухій, чистій асфальтобетонній проїзній частині вулицею Артура Савельєва (Черняховського), із сторони вулиці Тінистої, в напрямку вулиці Добровольців (Маршала Говорова), із подальшим маневром повороту ліворуч до прибудинкової території будинку N?7, по вулиці Артура Савельєва (Черняховського), та будучи зобов?язаним знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України та розуміючи, що його дії не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявив злочинну недбалість, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно, не реагуючи на її зміну, перед виконанням маневру повороту ліворуч, повинен був переконатись в безпечності виконання даного маневру, а саме переконатись у відсутності транспортних засобів на достатній для виконання даного маневру відстані, що рухаються в зустрічному напрямку по смугах руху, які він має намір перетинати, чим допустив зіткнення з електричним самокатом «Like-Bike», під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по вулиці Артура Савельєва (Черняховського) в правій смузі для руху велосипедів, зі сторони вулиці Дубровольців (Маршала Говорова), в напрямку вулиці Тінистої.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій електричного самокату ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому проксимального епіметафізу основної фаланги другого пальця правої кисті без зміщення уламків, забою м?яких тканин поперекової ділянки зліва, множинних саден тулуба, забою м?яких тканин та саден правої стопи, які згідно п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.) відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Також, під час досудового розслідування встановлено, що у даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «Toyota Prius V», реєстраційний номер НОМЕР_1 , регламентувалися вимогами п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожного руху України.
Водій автомобіля «Toyota Prius V», реєстраційний номер НОМЕР_1 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді належним чином виконуючи вимоги п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України.
Дії водія автомобіля «Toyota Prius V», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України та знаходяться у причинному зв?язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, водій ОСОБА_3 своїми необережними діями у формі злочинної недбалості допустив порушення вимог п.п.1.3, 1.5, 2.3(б), 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N? 1306 від 10 жовтня 2001 року, які вказують на те, що:
п.1.3 «Учасники дорожнього руху зобов?язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;
п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п.2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
п. 10.2 «Виїжджати на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з?їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає» - чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 , тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 були правильно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду із письмовим, та усним клопотанням, у якому просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, у зв'язку із примиренням із потерпілим ОСОБА_5 , та закрити кримінальне провадження за №12025161510001214 від 16.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
У судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він примирився із вище указаним обвинуваченим, та заподіяну шкоду зазначеним обвинуваченим йому відшкодовано у повному обсязі, матеріальних чи моральних претензій, він до нього немає, та просив закрити вище указане кримінальне провадження, та звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку із примиренням, відповідно до вимог ст.46 КК України.
У судовому засіданні законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 звернулась до суду із письмовим та усним клопотанням, у якому просила закрити кримінальне провадження, та звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, у зв'язку із примиренням цього обвинуваченого із потерпілим ОСОБА_5 , та відшкодуванням йому у повному обсязі матеріальних збитків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вважав необхідним звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, та закрити кримінальне провадження, та просив стягнути із указаного обвинуваченого судові витрати за усі проведені експертизи у цьому кримінальному провадженні.
Суд, розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.
Згідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Так як ОСОБА_3 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху не перебуваючи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР за №002142 від 29.09.2025 року), примирився із потерпілим ОСОБА_5 , та відшкодував йому завдані ним збитки, тому це є підставою для його звільнення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України, та є законні підстави для закриття цього кримінального провадження.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Згідно до вимог ч.1 ст.126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави України документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме за проведення судової експертизи за №СЕ-19/116-25/24830-ІТ від 14.11.2025 року у розмірі 5348 грн. 40 коп., за проведення судової експертизи за №СЕ-19/116-25/24829-ІТ від 17.11.2025 року у розмірі 5348 грн. 40 коп., за проведення судової експертизи за №СЕ-19/116-25/27773-ІТ від 22.12.2025 року у розмірі 5348 грн. 40 коп., за проведення судової експертизи за №СЕ-19/116-25/24835-ІТ від 20.11.2025 року у розмірі 17 828 грн., а всього на загальну суму у розмірі 33 873 грн. 20 коп.
Необхідність стягнення процесуальних витрат при винесенні ухвали про звільнення від кримінальної відповідальності узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду, згідно до постанови від 01 лютого 2024 року (справа № 930/497/23, провадження №51-4798км23).
Суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту, який був накладений, згідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2025 року на речові докази, так як у подальшому застосуванні таких арештів відпала потреба, на підставі ст.174 КПК України, та вважає необхідним повернути транспортні засоби власникам за належністю.
Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ч.2 ст.100 КПК України.
Керуючись ст.46 КК України, ст.100, 118, 126, 174, 284, 286, 288, 376, 381, 382, 392, 395 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із примиренням винного із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_5 , за участю законного представника цього неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за №12025161510001214 від 16.09.2025 року за ч.1 ст.286 КК України - задовольнити.
Клопотання законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із примиренням винного із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за №12025161510001214 від 16.09.2025 року за ч.1 ст.286 КК України - задовольнити
На підставі ст.46 КК України, п.1 ч.2 ст.284 КПК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, та закрити кримінальне провадження за №12025161510001214 від 16.09.2025 року (справу №522/2421/26, 1-кп/522/2483/26) за ч.1 ст.286 КК України.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2025 року, із забороною розпорядження та користування, а саме на: - автомобіль «Toyota Prius V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на момент ДТП фактично перебував у володінні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та який перебуває у власності ОСОБА_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого 03.04.2025 року ТСЦ 5141, - електричний самокат марки «Like-Bike», без реєстраційного номер, з номером на задньому електричному двигуні HM52V100010230312322, який фактично перебуває у користуванні та перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Речовий доказ - автомобіль «Toyota Prius V», реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_7 за належністю.
Речовий доказ - електричний самокат марки «Like-Bike», без реєстраційного номер, з номером на задньому електричному двигуні HM52V100010230312322 повернути власнику ОСОБА_5 за належністю.
Речові докази: виписку з медичної карти стаціонарного хворого N?910552, консультативний висновок спеціаліста від 15.09.2025 року, консультативний висновок невролога N?67001 та 2 плівки зі знімками ОСОБА_5 зберігати у матеріалах указаного кримінального провадження.
Стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення експертиз у загальному розмірі 33 873 грн. 20 коп. на користь держави України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
19.03.2026