Справа № 522/4257/26
Провадження №1-кп/522/1527/26
20 березня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеські області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Севастополь АР Крим, з середньо спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби, призваного добровольцем, стрільця - санітара 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 запасної стрілецької роти запасного мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження №12026162510000335 від 19.03.2026 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеські області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтоване наступним.
СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026162510000335 від 19.03.2026 року.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан на всій території України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21 січня 2023 року № 21 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця - санітара 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 запасної стрілецької роти запасного мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. ст. 3, 21, 68 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно з ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бездоганно і неухильно додержуватись правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, поважати честь і гідність кожної людини.
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу на посаді стрільця - санітара 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 запасної стрілецької роти запасного мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 37, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 19.03.2026 року приблизно о 08 годині 00 хвилин, перебуваючи у приміщені квартири АДРЕСА_2 , яку він в період з 17.03.2026 по 19.03.2026 винаймав у гр-на ОСОБА_7 , визначив об'єктом свого злочинного посягання особисті речі останнього, а саме: чорну сумку марки «FILLIPPINI», в якій знаходились документи на ім'я ОСОБА_7 - пенсійне посвідчення, довідка акта огляду МСЕК, банківська картка «Банк Південний» № НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, ключі від квартири, які для потерпілого матеріальної цінності не мають, а також мобільний телефон марки «Realme Note 50» моделі «RMX3834», який перебував на комоді у коридорі квартири.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_7 в кімнаті, переконавшись, що його дії залишаться непоміченими для потерпілого, шляхом вільного доступу, власноручно викрав сумку марки «FILLIPPINI», в якій знаходились документи на ім'я ОСОБА_7 - пенсійне посвідчення, довідка акта огляду МСЕК, банківська картка «Банк Південний» № НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, ключі від квартири, які для потерпілого матеріальної цінності не мають, а також мобільний телефон марки «Realme Note 50» моделі «RMX3834» у корпусі чорного кольору, з IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , після чого покинув приміщення зазначеної квартири та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 3889 гривень 61 копійка.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 20.03.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Факт вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання та іншими доказами в сукупності.
У відповідності з вимогами п.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінального покарання, оскільки вчинив тяжкий злочин, покарання якого передбачає від 5 до 8 років.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, встановлено, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, показання яких вказують на причетність до вчинення злочину ОСОБА_5 .
Беручи до уваги викладене, можна зробити висновок, що існують беззаперечні ризики передбачені ст.177 КПК України, таким чином, відносно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші, менш суворі, заходи не забезпечать виконання процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України і його належної поведінки, оскільки лише тримання під вартою передбачає примусову ізоляцію підозрюваного.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити у повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Підозрюваний та його захисник проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, посилаючись на те, що ризики, наведені в клопотанні, прокурором не доведені.
Розглянувши вищевказане клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026162510000335 від 19.03.2026 року.
Так, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу на посаді стрільця - санітара 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 запасної стрілецької роти запасного мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 37, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 19.03.2026 року приблизно о 08 годині 00 хвилин, перебуваючи у приміщені квартири АДРЕСА_2 , яку він в період з 17.03.2026 по 19.03.2026 винаймав у гр-на ОСОБА_7 , визначив об'єктом свого злочинного посягання особисті речі останнього, а саме: чорну сумку марки «FILLIPPINI», в якій знаходились документи на ім'я ОСОБА_7 - пенсійне посвідчення, довідка акта огляду МСЕК, банківська картка «Банк Південний» № НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, ключі від квартири, які для потерпілого матеріальної цінності не мають, а також мобільний телефон марки «Realme Note 50» моделі «RMX3834», який перебував на комоді у коридорі квартири.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_7 в кімнаті, переконавшись, що його дії залишаться непоміченими для потерпілого, шляхом вільного доступу, власноручно викрав сумку марки «FILLIPPINI», в якій знаходились документи на ім'я ОСОБА_7 - пенсійне посвідчення, довідка акта огляду МСЕК, банківська картка «Банк Південний» № НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, ключі від квартири, які для потерпілого матеріальної цінності не мають, а також мобільний телефон марки «Realme Note 50» моделі «RMX3834» у корпусі чорного кольору, з IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , після чого покинув приміщення зазначеної квартири та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 3889 гривень 61 копійка.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 20.03.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Факт вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання та іншими доказами в сукупності.
Враховуючи викладене, з урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного докази, у своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред'явленої йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що згідно з ст. 183 ч. 2 п. 4 КПК України, дозволяє обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та підтверджує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження.
На даний час органом досудового розслідування тільки встановлюються свідки, які можуть дати конкретні покази відносно ОСОБА_5 , досудове розслідування відносно нього лише розпочато та проводиться збір доказової бази, тобто будучи обізнаним про хід досудового розслідування підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків, інших учасників кримінального провадження з метою дачі ними завідомо неправдивих показань/висновків, у зв'язку з чим наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначені обставини, відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, неможливо з причин, які зазначені вище.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Крім того, на підставі наданих матеріалів, з урахуванням майнового стану підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення застави як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеські області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування, а саме до 17.05.2026 року включно.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту затримання підозрюваного а саме з 19.03.2026 року.
Визначити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави як запобіжного заходу, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року, тобто у сумі 66560,00 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: «Прізвище, ім'я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси (номер справи, дата ухвали)».
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді в розумні строки;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) не відлучатися з міста Одеси та Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у зазначеному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 17.05.2026 року, тобто в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1