13.03.2026
Справа № 522/1106/26
Провадження по справі № 1-кп/522/2396/26
13 березня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси № 106 обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023163030000084 від 15.09.2023 року, стосовно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Кірова Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої особи - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,-
В провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 42023163030000084 від 15.09.2023 року, стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
В підготовчому судовому засіданні підлягають вирішенню ряд питань, передбачених ст. 314-315 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні складено відповідно до вимог КПК України, підстав для затвердження угоди та закриття кримінального провадження не має, обвинувальний акт направлено на розгляд до суду з дотриманням правил територіальної підсудності, у зв'язку з чим прокурор просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Представник потерпілої особи не заперечувала проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Сторона захисту не заперечувала проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов висновку про необхідність закінчення підготовчого провадження і можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, виходячи з таких підстав.
Обвинувальний акт підсудний Приморському районному суду м. Одеси.
Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст. 468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України немає.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
За таких обставин суд вважає, що існують достатні підстави для призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Клопотань про призначення досудової доповіді до суду не надходило, судом також не встановлено підстав для її складання.
Крім того, до суду надійшов цивільний позов, поданий процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 , в інтересах держави в особі Департаменту освіти та науки Одеської міської ради, до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у порядку ст. 128 КПК України.
Прокурор просив прийняти цивільний позов до провадження.
Представник потерпілої особи зазначила, що вони не звертались з цивільним позовом до суду, однак не заперечувала проти прийняття цивільного позову до провадження.
Сторона захисту не заперечувала проти прийняття цивільного позову до провадження.
Вирішуючи питання щодо заявленого цивільного позову, суд виходить з норм частин третьої 128 Кримінального процесуального кодексу України, за якою цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.
Прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".
Згідно обвинувального акту потерпілою особою в даному кримінальному провадженні визнано територіальну громаду м. Одеси в особі Департаменту освіти та науки Одеської міської ради.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви до органу досудового розслідування або суду.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Згідно висновку, викладеному в постанові Верховної палати Верховного Суду від 26.05.2020 року (справа №912/2385/18), відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту.
Однак зазначених положень прокурор не дотримався.
Так, прокурор звернувся з цивільним позовом в інтересах держави в особі Департаменту освіти та науки Одеської міської ради відносин до ОСОБА_3 , у якому просив стягнути з останнього матеріальну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням в сумі 276243 гривень 72 копійки.
Поданий позов прокурор мотивував тим, що 19.12.2025 року від Департаменту освіти та науки Одеської міської ради та КУ «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» від 16.12.2025 року, надійшла відповідь на лист прокуратури, щодо пропозиції подачі позовної заяви, в якій зазначено, що відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 128 КПК України, прокурор самостійно пред'являє цивільний позов в інтересах держави. Крім того, 05.01.2026 року отримано листа від Департаменту освіти та науки Одеської міської ради про те, що цивільний позов до вказаних правовідносин Департаментом, не подається.
Однак, прокурором не було долучено до цивільного позову жодних доказів на підтвердження викладених в мотивувальній частині позову обставин з приводу того, що потерпіла сторона не бажає звертатись самостійно із цивільним позовом у рамках даного кримінального провадження.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вказаний цивільний позов прокурора не може бути прийнятий до розгляду та підлягає поверненню особі, яка його подала.
Проте, суд вважає за необхідне роз'яснити прокурору, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з цивільним позовом до суду під час кримінального провадження до початку судового розгляду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову, а також роз'яснити, що він має право пред'явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.
Крім того, від захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 надійшли заперечення на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду від 20.01.2026 року.
В обґрунтування заперечень захисник зазначив, що ухвала слідчого судді суттєво порушує право ОСОБА_3 на захист та прямо суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, обмежуючи обвинуваченого в часі для підготовки захисту.
Інші учасники не заперечували проти прийняття заперечень на вказану ухвалу слідчого судді.
Згідно ч. 3 ст. 309 КПК України, інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч. 3 ст. 309 КПК України, суд вважає за необхідне прийняти вказані заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду від 20.01.2026 року та врахувати їх при ухваленні вироку у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 127, 128, 291, 309, 314-316, 372, 376 КПК України, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023163030000084 від 15.09.2023 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, призначити до судового розгляду на 19.03.2026 року о 15 год. 45 хв., у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань № 106, за участю прокурора, представника потерпілої особи, захисника обвинуваченого, обвинуваченого.
Відмовити в прийнятті до провадження цивільного позову, поданого процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 , в інтересах держави в особі Департаменту освіти та науки Одеської міської ради, до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у порядку ст. 128 КПК України. Поданий цивільний позов повернути особі, яка його подала.
Прийняти до провадження заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду від 20.01.2026 року та врахувати їх при ухваленні вироку у кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Приморського районного
суду м. Одеси ОСОБА_8