20.03.2026
Справа № 522/3729/22
Провадження № 1-кп/522/1069/26
20 березня 2026 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні №12021163510000807, відомості про яке внесено 26.10.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, маючого середню спеціальну освіту, особи з інвалідністю II групи, маючого на утримані неповнолітнього сина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження № 12021163510000807, відомості про яке внесено 26.10.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у тому, що він проживав разом зі своєю сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та трьома неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 , і є учасником сімейних відносин, згідно до ч. 2 ст. 2 Сімейного кодексу України, маючи спільний побут.
Починаючи з початку липня місяця 2021 року ОСОБА_6 знаходячись за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняв по відношенню до своєї сестри ОСОБА_5 фізичне та психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах фізичною розправою, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні та погіршило якість життя потерпілої ОСОБА_5 .
Зокрема, 09.07.2021 року біля 07 год. 00 хв. ОСОБА_4 знаходячись за місцем мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психічного та фізичного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_5 , а саме ображав, принижував, кидався в бійку, що призвело до психологічних та фізичних страждань потерпілої. У зв?язку з чим, ОСОБА_4 відповідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси від 15.09.2021 року у справі №522/15402/21 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України за вчинення домашнього насильства.
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 08.09.2021 року біля 09 год. 30 хв. ОСОБА_4 знаходячись за місцем мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство у психологічній формі відносно своєї сестри ОСОБА_5 , що виразилося в словесних образах у присутності неповнолітніх дітей, що призвело до психологічних страждань потерпілої. У зв?язку з чим, ОСОБА_4 відповідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси від 07.12.2021 року у справі №522/22160/21 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України за вчинення домашнього насильства.
В подальшому, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства 18.11.2021 року приблизно о 14 годині ОСОБА_4 знаходячись за місцем мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насильство в сім?ї відносно своєї сестри ОСОБА_5 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, що призвело до психологічних страждань потерпілої. У зв?язку з чим, ОСОБА_4 відповідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси від 14.02.2022 року у справі №522/24483/21 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України за вчинення домашнього насильства.
В результаті вищеописаних систематичних фактів домашнього насильства ОСОБА_4 , в період часу починаючи з початку липня 2021 року по листопад 2021 року, потерпілій ОСОБА_5 були завдані фізичні та психологічні страждання, які призвели до погіршення якості життя потерпілої.
20 березня 2026 року до суду надійшло клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні №12021163510000807, відомості про яке внесено 26.10.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити заявлене ним клопотання та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Крім того, прокурор надав довідку УІТ ГУНП в Одеській області від 06.02.2026 року щодо відсутності судимостей у обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обвинувачений в повному обсязі підтримав клопотання прокурора і не заперечував проти закриття кримінального провадження. Обвинувачений підтвердив в судовому засіданні добровільність своєї процесуальної позиції, а також обізнаність у нереабілітуючих підставах закриття справи, відповідно до вимог ст. 49 КК України.
В судовому засіданні, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Зазначена правова позиція викладена в рішенні Касаційного кримінального суду Верховного суду від 09.04.2019 року, справа № 760/18016/15-к.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Санкція ст. 126-1 КК України передбачає покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За правилами ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст.ст. 44 і 49 КК України за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує і відсутні підстави, передбачені ч. 5 ст. 49 КК України.
За змістом зазначених норм звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухиляється від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч.1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі №345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Отже, суд встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження у суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі (№ 309/1201/15-к).
Відповідно до довідки УІАП ГУНП в Одеській області від 06.02.2026 року ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався.
В той же час встановлено, що ухвалою суду від 03.05.2022 року судом призначено судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, а ухвалою суду від 21.09.2022 року зупинено судове провадження та обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Розпорядженням керівника апарату суду за №1063/23 від 28.11.2023 року дану судову справу передано на повторний автоматичний розподіл.
Відповідно до листа ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області за № 60.5/339 від 17.02.2025 року встановлено, що 17.02.2025 року на підставі п. 1 ст. 9-2 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» сектором кримінальної поліції Відділу поліції № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області закрито ОРС категорії «Розщук» № 004558 від 12.11.2024 року щодо розшуку підсудного ОСОБА_4 у судовій справі № 522/3729/17 від 21.09.2022 року.
Згідно рапорту о/у СКП ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_7 , доданого до вказаного листа поліції, зазначено, що в ході проведення заходів було встановлено місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_4 та у зв'язку з тим, що стосовно останнього запобіжний захід не обирався, у ОСОБА_4 було відібрано пояснення з зазначенням місця його мешкання та номеру мобільного телефону.
Також встановлено, що на розгляді Приморського районного суду м. Одеси перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022164500000036 від 11.01.2021 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України (судова справа №522/1884/22).
У вказаній справі, ухвалою суду від 25.04.2023 зупинено судове провадження у кримінальному провадженні до звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
В подальшому, ухвалою суду від 23.02.2026 року провадження у справі закрите, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до доданих обвинуваченим документів - довідки військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2023 за № 2935 ОСОБА_4 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період з 20 січня 2023 року.
Таким чином встановлено, що здійснення працівниками поліції розшуку обвинуваченого відбувалось у період з 12.11.2024 по 17.02.2025.
Постановою Верховного Суду від 05.06.2025 у справі № 522/10355/21 зазначено, що наявність в матеріалах кримінального провадження ухвали про оголошення обвинуваченого у розшук, а також даних про заведення оперативно-розшукової справи також не є належним процесуальним засобом підтвердження ухилення особи від суду в розумінні ст. 49 КК України.
В матеріалах справи мають бути відомості про належний виклик обвинуваченого до суду в порядку ст. 135 КПК України - шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля).
Також під час судового провадження має бути підтверджено насамперед направлення судового рішення на виконання; ефективність виконання рішень суду про примусовий привід обвинуваченого або ефективність розшукових заходів.
У обвинуваченого підлягають обов'язковому з'ясуванню наявність умислу на ухилення від явки до суду і вчинення ним відповідних дій, на підтвердження чого зібрані відповідні докази, зокрема: чи змінював він місце проживання, реєстрації, навчання, роботи, анкетні дані; чи вчиняв дії, які фіксуються в електронних реєстрах та базах обліку тощо.
Аналогічні правові висновки відображено у постанові від 20.10.2020 у справі №204/4728/15-к та від 18.09.2018 у справі № 346/883/15-к.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що не ухилявся від суду, мешкав за адресою зазначеною в обвинувальному акті та був мобілізований 20.01.2023 року.
Як встановлено, ОСОБА_4 обвинувачується у нетяжкому кримінальному правопорушенні санкція якого передбачає покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років, а інкриміноване йому кримінальне правопорушення вчинене у період з початку липня 2021 року по 18 листопада 2021 року.
Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 січня 2026 року (справа №454/3997/24) визначено, що передбачений ст. 49 КК інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення зі згодою потерпілої сторони на таке звільнення. У випадку застосування положень ст. 49 КК (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності) є обов'язковим для суду, а тому позиція потерпілих у цьому кримінальному провадженні не є вирішальною.
Таким чином, судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 49 КК України клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв'язку з закінченням строків притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України є обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні №12021163510000807 на залучення експертів відповідно до обвинувального акту відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження №12021163510000807 не застосовувались.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12021163510000807 не обирався.
Речові докази у кримінальному провадження №12021163510000807 відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні №12021163510000807 не заявлявся.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 8, 9, 284, 285, 286, 369-372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у вчиненнікримінального правопуолрушення, передбаченого ст. 126-1 КК України ОСОБА_4 , у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ст. 126-1 КК України, на підставі ст. 49 КК України - у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12021163510000807, відомості про яке внесено 26.10.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_4 за ст. 126-1 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1