Справа № 461/1052/24 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.
Провадження № 22-ц/811/934/26 Доповідач: Копняк С. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
18 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Копняк С.М., вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 16 січня 2026 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
13 березня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» повторно подала апеляційну скаргу, яка підписана представником Винниченком М. П., на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 16 січня 2026 року.
На підставі апеляційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття апеляційне провадження, виходячи з такого.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вимоги до форми і зміст апеляційної скарги врегульовано положеннями статті 356 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення зазначеної норми до скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі або документа, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому в апеляційній скарзі міститься клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору, або відстрочення, розстрочення, зменшення такого, мотивоване тим, що розмір судового збору, належного до сплати перевищує 5 відсотків її річного доходу та становить вагому частину річного прибутку заявника, який вона не має фінансової змоги оплатити такий. На підтвердження даних обставин до клопотання заявником додано довідки форми ОК-5 та ОК-7, сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, звітним періодом в яких вказаний 2016 рік.
Вирішуючи дане клопотання суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частина третя статті 136 ЦПК України).
Згідно зі частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Як зазначено в частині третій цієї статті Закону, при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Частиною п'ятою статті 136 ЦПК України визначено, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року в справі № 821/1896/15-а).
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року в справі № 338/158/19 зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо) (див., зокрема, ухвали Верховного Суду від 13 січня 2026 року в справі № 446/1561/24 та від 15 січня 2026 року в справі № 756/189/22).
Наведені у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за подання апеляційної скарги, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, так як не містить доведеної інформації, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, тобто не доведено обставин, які перешкоджають їй виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору, або відстрочення, розстрочення, зменшення такого належить відмовити, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
При цьому, додані заявником докази не підтверджують його доходів за попередній календарний рік, тобто за 2025 рік.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред'явлення позову - 2025 рік) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Аналіз змісту апеляційної скарги, зокрема, її прохальної частини свідчить, що рішення суду першої інстанції оскаржується повністю.
Таким чином, ураховуючи ціну позову та дату його подання, а також те, що такий подано юридичною особою, з огляду на подання апеляційної скарги в електронній формі, та межі оскарження, за її подання розмір судового збору становить 2 906 грн 88 коп. (2 422,40 * 150 % *0,8)
Судовий збір у визначеному розмірі має бути перерахований або доплачений до ГУК Львiв/Личаківський р-н/22030101; код за ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA808999980313131206080013954; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Львівський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, визначений статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення наведених недоліків.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 356, 357, 381 ЦПК України Львівський апеляційний суд,
в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, або відстрочення, розстрочення, зменшення такого за подання апеляційної скарги, відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 16 січня 2026 року, залишити без руху.
Встановити для усунення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків строк п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати заявнику в порядку, визначеному статтею 272 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, касаційному оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 18 березня 2026 року.
Суддя С.М. Копняк