Справа № 443/1049/25 Головуючий у 1 інстанції: Равлінко Р.Г.
Провадження № 22-ц/811/4506/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
20 березня 2026 року м. Львів
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2025 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
в червні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , у якому просили стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 4892300 від 11.01.2022 у розмірі 39 680, 00 грн, судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000, 00 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги вказували, що 11.01.2022 між ТзОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір № 4892300. Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000, 00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 5 280,00 грн, які нараховуються за ставкою 0, 88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5, 0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок. Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо. Договір передбачає, що Позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором. 26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТзОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4892300. Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4892300. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4892300 від 11.01.2022, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості, становить 39 680,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 20 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18 280, 00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0, 00 грн; заборгованість за комісіями - 1 400, 00 грн. Просили позов задовольнити.
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2025 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» задоволено.
Вирішено:
стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за кредитним договором № 4892300 від 11.01.2022 в розмірі 39 680 гривень 00 копійок, витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 гривень 00 копійок, а всього разом стягнути 46 102 гривні 40 копійок.
Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 , подавши в грудні 2025 року апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 в якій міститься прохання скасувати оскаржуване рішення та постановити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, в поданій апеляційній скарзі заявник просить стягнути з позивача судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 3 633 грн 60 коп. та витрат на правову допомогу.
В поданій апеляційній скарзі заявник зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт волевиявлення апелянта на укладення кредитного договору 11.01.2022 в електронній формі у спосіб, визначений Законом України «Про електронну комерцію». Відсутність у договорі електронного підпису одноразовим ідентифікатором унеможливлює ідентифікацію особи позичальника та свідчить про недодержання письмової форми кредитного договору, що відповідно до статті 1055 ЦК України є підставою для визнання такого договору нікчемним.
Крім того, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про наявність у апелянта заборгованості за відсотками за кредитним договором № 4892300 від 11.01.2022 у розмірі 18 280 грн та задовольнив позовні вимоги в цій частині у повному обсязі.
Проте, із таким висновком суду першої інстанції апелянт не погоджується, оскільки він не відповідає умовам кредитного договору, який міститься в матеріалах справи, та фактичним обставинам справи. Так, кредитний договір № 4892300 від 11.01.2022 відповідно до його умов було укладено строком на 30 календарних днів, а саме з 11 січня 2022 року по 10 лютого 2022 року. За вказаний строк користування кредитними коштами загальний розмір заборгованості за відсотками мав становити 5 280, 00 грн, а розмір комісії - 1 400, 00 грн. Однак, на визначений договором строк кредитування, позивачем безпідставно заявлено до стягнення заборгованість за відсотками у розмірі 18 280, 00 грн, яка була нарахована за період з 11.01.2022 по 04.03.2022, тобто поза межами строку дії кредитного договору відповідно до його умов. Відтак, в нього виникають сумніви щодо правомірності формування суми заборгованості за процентами у розмірі 18 280, 00 грн. Відсутність розрахунку та пояснення щодо механізму її утворення викликає сумніви в її законності та прозорості.
В січні 2026 року зареєстровано відзив товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому міститься прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Відзив обґрунтований законністю рішення суду першої інстанції та необґрунтованістю доводів апеляційної скарги.
Крім того, 07 січня 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» подало клопотання про розгляд справи з викликом сторін. Обгрунтовуючи таке винятковістю даної справи для позивача, просить таке задовольнити.
Перевіривши доводи клопотання, колегія суддів доходить такого висновку.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Справи розглядаються судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями встановленими Главою 3 «Апеляційний розгляд» Розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України (частина перша статті 368 ЦПК України).
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частина третя статті 368 ЦПК України).
Частиною першою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною другої цієї статті визначено перелік ухвал суду, апеляційні скарги на які розглядаються без повідомлення учасників справи.
Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій статті 369 ЦПК України, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Щодо участі учасників справи в розгляді справи в судовому засіданні неодноразово висловлював свою позицію Верховний суд (постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі № 182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі №496/5051/19 та ін.), зазначаючи у постановах при розгляді справ, які згідно вимог процесуального закону розглядаються з повідомленням сторін, зокрема, що якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Враховуючи, що у справі, яка переглядається, ціна позову становить менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, і в наданні додаткових пояснень сторонами колегія суддів потреби не вбачає, категорія даної справи підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення буде надіслана у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
За приписами частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
11.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ «Мілоан» з метою отримання кредитних коштів, у зв'язку з чим підписав у електронному вигляді анкету - заяву на кредит № 4892300 (а.с. 41-42).
Позичальник ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційни номер НОМЕР_1 .
Погоджені умови кредитування по заявці 4892300: Замовлена сума: 20000,00 грн. Замовлений строк: 30 днів Погоджена сума: 20 000,00 грн. Погоджений строк: 30 днів. Комісія за надання: 7, 00 % одноразово. Ставка процентів: 0, 88 % за кожен день користування.
11.01.2022 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 4892300 (а.с. 29-37).
Відповідно до п. 1.1 даного Договору, Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000, 00 грн у валюті: Українські гривні.
1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 11.01.2022 (строк кредитування).
1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 10.02.2022.
1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 6 680, 00 грн в грошовому виразі та 3, 232. 00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 26 680, 00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1 400, 00 грн, яка нараховується за ставкою 7, 00 відсотків від суми кредиту одноразово.
1.5.2. Проценти за користування кредитом: 5 280, 00 грн, які нараховуються за ставкою 0, 88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5, 00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
1.7. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього Договору.
2.2.1. Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору.
2.2.2. Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.
2.2.3. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.
2.3. Пролонгація строку кредитування:
2.3.1. Продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: 2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від поточного залишку кредиту.
2.3.1.2. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.
У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
2.4.1. Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4. Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
2.4.4. Позичальник має право достроково повернути кредит у повному обсязі або частково.
3.4.5. Позичальник має право відмовитись від цього Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, у випадку виконання наступних умов: а) письмово повідомити про це Кредитодавця не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання цього Договору. Якщо Позичальник подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій; б) протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від цього договору Позичальник зобов'язаний повернути Кредитодавцю грошові кошти, одержані ним відповідно до п.п. 1.2, 2.1. Договору, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставками, встановленими п. 1.5.2, 1.6. Договору.
6.1. Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
6.3. Приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору; він не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання Кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність Позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього Договору про які він не повідомив Товариство (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо), зокрема Позичальник підтверджує, що він не подавав до суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, стосовно нього відсутнє відкрите провадження у справі про неплатоспроможність (банкрутство) та, що на момент укладення цього договору підстав передбачених Кодексом України з питань банкрутства для відкриття такого провадження не існує; вся інформація надана Товариству, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; він відповідає вимогам Заявника, що встановлені розділом 2 Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору; він не є військовослужбовцем та не проходить один з видів військової служби, визначених ч.6 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в момент укладення цього Договору.
7.1. Цей Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 Договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені Товариством та/або не будуть отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 4892300 від 11.01.2022, ідентифікований ТзОВ «Мілоан», шляхом введення одноразового ідентифікатора U52153 (а.с.52).
Як вбачається із Додатку № 1 (графік платежів) до договору про споживчий кредит № 4892300 від 11.01.2022 та Додатку №2 (паспорту споживчого кредиту) до договору про споживчий кредит № 4892300 від 11.01.2022 (а.с.38, 39-40), ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту.
Також позивачем до матеріалів справи долучено правила надання коштів, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Мілоан» зазначено: загальні положення, терміни та визначення, що використовуються у цих правилах, порядок надання кредиту та підписання електронного договору, порядок погашення кредиту та сплати процентів, захист персональних даних, звільнення від відповідальності форс-мажор, порядок вирішення спорів, внесення змін та доповнень у правила та електронний договір, порядок доступу клієнта до електронних договорів, додаткових угод, додатків до електронних договорів та іншої інформації, заключні положення (а.с.43-51).
ТзОВ «Мілоан» свої зобов'язання за Договором про споживчий кредит №4892300 від 11.01.2022 виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу грошові кошти в сумі 20 000, 00 грн на картку 516875*22, що підтверджується квитанцією № 1880488254 (а.с.53).
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4892300, ТОВ «Мілоан» було нараховно кредит у сумі 20 000, 00 грн, комісію за надання кредиту 1 400, 00 грн, а також відбулось нарахування процентів у строк 45 днів, та загальна сума заборгованості за договором про споживчий кредит становить 39 680,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту: 20 000, 00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 18 280, 00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту - 1 400, 00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитим договором станом на 17.06.2025 (а.с.54-55, 56).
Встановлено й те, що 26.07.2024 між ТзОВ «Мілоан» (Клієнт) та ТзОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор) було укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до умов якого за цим Договором Клієнт - Первісний Кредитор відступає за плату своє право грошової вимоги до Боржників строк виконання зобов'язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому у сумі 287 052 895, 25 грн, а Фактор, здійснивши Фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, приймає право грошової вимоги до Боржників, що 2 належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між Клієнтом і Боржниками.
2.2. Відповідно до умов цього Договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників, а Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором суми виявляться меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнтові.
2.3. До Фактора переходять права Клієнта як первісного кредитора за договорами про споживчий кредит в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зокрема Фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за користування кредитом та/чи процентів, за порушення грошового зобов'язання (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України) за договорами про споживчий кредит (в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені Клієнтом) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення неустойки (штраф, пеня) за порушення Боржниками грошових зобов'язань, нарахування будь яких платежів і комісій відповідно до умов договорів про споживчий кредит (а.с.57-75).
Згідно з платіжною інструкцією №448090005 від 26.07.2024 ТОВ «Фактринг партнерс» перерахувало ТОВ «Мілоан» 3 310 395, 81 грн згідно договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 (а.с.77).
Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників до Договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 від ТзОВ «Мілоан» (Клієнт) до ТзОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до 21 979 боржників (а.с.78).
Відповідно до Витягу з Додатку № 3 до Договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 на момент відступлення прав вимоги залишок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 4892300 від 11.01.2022 складає 39680,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту: 20 000, 00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 18 280, 00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту - 1 400, 00 грн (а.с.80- 84).
На виконання ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 22.09.2025 про витребування доказів, АТ КБ «Приват банк» надано запитувану інформацію стосовно ОСОБА_1 , а саме: виписку по банківському рахунку за договором б/н за період 11.01.2022 - 11.02.2022, згідно якої 11.10.2022 відбулося зарахування переказу на карту у розмірі 20 000, 00 грн (а.с.182).
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 31.03.2025, ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с.132).
Відповідно до відповіді на адвокатський запит № 9270-2025 від 14.05.2025, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0010236), відряджено в райони проведення активних бойових дій, де він бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно з наказами ДПП від 23.03.2024 № 31дск з 28.03.2024 до 29.07.2024, від 17.08.2024 № 111дск з 17.08.2024 до 14.12.2024, від 28.12.2024 № 182дск з 28.12.2024 до 31.03.2025, від 01.04.2025 № 53дск з 02.04.2025 до цього часу. Згідно з відомостями з особової справи безпосередньої участі в антитерористичній операції ОСОБА_1 не брав ( а.с. 133-134).
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно частини першої цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина перша статті 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Згідно частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами статей 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із частиною першою статті 513 цього Кодексу правочин щодо заміни кредитора у зобов'язані вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наведеного слідує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Із копії наявного у матеріалах справи кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 як позичальник за кредитним договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, надавши останньому персональні дані, а саме: ПІБ, РНОКПП, дані паспорта, місце проживання, номер телефону, електронну пошту, рахунок (номера банківської картки), необхідні для укладення договору та формування одноразового ідентифікатора.
Анкета-заява на кредит також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви, зокрема про такі дії: заповнення заяви, автоматичну перевірку, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, перевірку у базі кредитних історій, обробку, підписання договору.
Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «Мілоан» подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним у заяві номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використав для підтвердження підписання договору.
Відповідач ОСОБА_1 , як позичальник шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір (здійснив акцепт пропозиції товариства), тобто відповідний договір вважається укладеним у відповідності до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та, відповідно, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 з яким укладено договір № 4892300 від 11.01.2022 ідентифікований ТОВ «Мілоан», одноразовий ідентифікатор U52153.
При цьому суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, зазначений кредитний договір не був би укладений.
В матеріалах справи відсутні докази щодо наявності фактів неправомірного заволодіння та використання Кредитодавцем персональними даними відповідача, вибуття з володіння останнього паспорта, РНОКПП, телефону.
За аналогічних обставин у інших справах до таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).
З огляду на викладене, колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції про те, що кредитний договір № 4892300 від 11.01.2022 укладений в електронній формі саме з ОСОБА_1 , шляхом підписання останнім його за допомогою одноразового ідентифікатора, відповідав внутрішній волі сторін та був спрямований на набуття сторонами цивільних прав та обов'язків.
Кредитний договір недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак такий є дійсним, і відповідно до статті 629 ЦК України підлягає обов'язковому виконанню його сторонами.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором порушив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем як правонаступником Кредитодавця становить 39 680,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту: 20 000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом- 18280,00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту - 1 400, 00 грн.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина перша статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов'язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов'язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.
Щодо доказів перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 20000,00 грн.
З матеріалів справи убачається, що на виконання ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 22.09.2025 про витребування доказів, АТ КБ «Приват банк» (не заінтересованої у результатах розгляду даної справи юридичної особи) надано запитувану інформацію стосовно ОСОБА_1 , а саме: виписку по банківському рахунку за договором б/н за період 11.01.2022 - 11.02.2022, згідно якої 11.10.2022 відбулося зарахування переказу на карту у розмірі 20 000, 00 грн, що повністю підтверджує дані, які наведені позивачем у розрахунку заборгованості, який долучено до позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог.
У матеріалах справи також міститься квитанція № 1880488254, відповідно до якої 11.01.2022 позивачем перераховано кошти у сумі 20 000,00 грн.
З урахуванням вищенаведених обставин в їх сукупності доводи представника відповідача про те, що «в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують перерахування коштів згідно договору» судом до уваги не приймаються. .
Представник відповідача вказує лише на недоведеність факту перерахування ОСОБА_1 кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. При цьому суд констатує, що відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку, вказану в договорі, чи іншу картку, якою він користується, не надходили. Зокрема, він мав можливість здійснити запит до банку про наявність чи відсутність у нього карткового рахунку, вказаного в заяві на отримання кредиту, та отримати виписку по вказаному рахунку за період кредитування.
Щодо нарахування відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
На момент укладення кредитного договору відповідач не звертався до ТОВ «Мілоан» із заявою про надання роз'яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився з усіма умовами такого договору.
З розрахунку заборгованості, наявного у матеріалах справи, вбачається, за який період нараховується заборгованість та за якою відсотковою ставкою (відповідно до визначених пунктів кредитного договору).
Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови.
Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. Так, з розрахунку заборгованості первинного кредитора слідує, що відповідач не вносив платежі на погашення суми заборгованості за тілом кредиту та процентів по кредиту, у результаті чого строк кредитування було продовжено на стандартних умовах та після завершення первісного строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, нарахування процентів відбувалося на підставі п. 2.3.1.2 Договору, за відсотковою ставкою, яка передбачена п. 1.6 Договору (5, 00 % від фактичного залишку).
З розрахунку заборгованості за договором № 4892300 від 11.01.2022 слідує, що з 12.01.2022 по 10.02.2022 нарахування процентів відбувалось відповідно до п. 1.5.2 Договору за ставкою 0, 88 % від фактичного залишку кредиту, тобто 0, 88 % від 20 000 грн (тіло кредиту) = 176, 00 грн. Відповідачем не було повернуто кредитні кошти та не сплачено комісії за надання кредиту, процентів за користування кредитом. Тому, починаючи з 11.02.2022 до 04.03.2022 нарахування процентів відбувалось відповідно до п. 2.3.1.2, 1.6. Договору за ставкою 5, 00 % від фактичного залишку кредиту, тобто 5, 00 % від 20 000 грн (тіло кредиту) = 1 000 грн. А відтак, стягувачем було правомірно та у відповідності до домовленостей між Сторонами, що викладені в даному Договорі, нараховано відсотки в межах дії даного Договору з урахуванням погоджених умов щодо строку договору та його пролонгації.
Нормою частини п'ятнадцятої статті 14 Закону № 2011-XII встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 31.03.2025, ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Відповідно до відповіді на адвокатський запит № 9270-2025 від 14.05.2025, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0010236), відряджено в райони проведення активних бойових дій, де він бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно з наказами ДПП від 23.03.2024 № 31дск з 28.03.2024 до 29.07.2024, від 17.08.2024 № 111дск з 17.08.2024 до 14.12.2024, від 28.12.2024 № 182дск з 28.12.2024 до 31.03.2025, від 01.04.2025 № 53дск з 02.04.2025 до цього часу. Згідно з відомостями з особової справи безпосередньої участі в антитерористичній операції ОСОБА_1 не брав.
Водночас встановлено, що проценти за користування кредитом нараховувались у період з 12.01.2022 по 04.03.2022 включно, тобто коли відповідач ОСОБА_1 не був ще військовослужбовцем, а відтак відсутні підстави для звільнення останнього від сплити процентів за користування кредитними коштами.
Тобто нарахування відсотків в розмірі 18 280,00 грн відбулось у строк, передбачений кредитним договором, а відтак позовна вимога про стягнення заборгованості за процентами підлягає до задоволення.
Щодо стягнення з відповідача у розмірі 1 400,00 гривень комісії.
Відповідно до кредитного договору п. 1.5.1. 1.5.1. комісія за надання кредиту: 1 400,00 грн, яка нараховується за ставкою 7, 00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Отже, чинним законодавством України кредитодавцю надано право отримувати плату за обслуговування кредиту, оскільки таке право прямо передбачено Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавцю встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовна вимога про стягнення з ОСОБА_1 комісії у розмірі 1 400, 00 грн підлягає до задоволення.
Колегія суддів визнає надані позивачем докази належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки такі містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
Таким чином, встановивши, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, як правонаступником Кредитодавця, і така становить 39 680,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту: 20 000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом- 18 280,00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту - 1 400,00 грн, суд першої інстанції діийшов вірного висновку про підставність заявлених позовних вимог, а відтак і про їх задоволення.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Відповідно до вимог статтей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач усупереч вимогам статті 81 ЦПК України, не спростував розрахунку заборгованості, наданого позивачем. Разом з цим, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження погашення ним тіла кредиту та відсотків, чи контррозрахунку.
Доводи апеляційної скарги є неспроможними, оскільки спростовуються вищевстановленими обставинами справи.
Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстави вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 20 березня 2026 року.
Головуючий С. М. Копняк
Судді: С. М. Бойко А. В. Ніткевич