20.03.26
справа № 521/5825/25
провадження № 2/521/481/26
(заочне)
20 березня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі
Головуючого судді Роїк Д.Я,
При секретарі Каліній П.О.
розглянувши в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Житлово-Будівельного Кооперативу «Китобой-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовною заявою про стягнення заборгованості з оплати внесків, інфляційних витрат, 3% річних та судових витрат звернувся адвокат Касьяненко Юрій Яковлевич, що діє в інтересах Житлово-Будівельного Кооперативу «Китобой-4».
30.05.2025 року судом було прийнято ухвалу про відкриття провадження по справі та проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов та докази, якими він обґрунтовується, у строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.5,9 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем не було подано до суду відзиву на позовну заяву та/або будь-яких інших процесуальних документів.
Повідомлення відповідача було здійснено належним чином.
Від позивача клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
У відповідності до п.3, п.4 ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Житлово-будівельний кооператив «КИТОБОЙ-4» починаючи з моменту прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює утримання (управління) багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Відповідно до абзацу 6 частини 5 статті 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» від 14.05.2015р. № 417-VIII, співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком без обмеження у часі.
На теперішній час співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 не було проведено обрання управителя та не було створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Тому, на виконання зазначеної вище статті ЗУ № 417 ЖБК «КИТОБОЙ-4» продовжує здійснювати утримання цього будинку, а співвласники зобов'язані відшкодовувати ЖБК «КИТОБОЙ-4» витрати на виконання цих функцій.
Також, для забезпечення освітлення місць загального користування та прибудинкової території «23» жовтня 2008 року ЖБК «КИТОБОЙ-4» було укладено договір № 11430 про постачання електричної енергії з ВАТ Електропостачальна компанія «Одесаобленерго» (нинішня назва - АТ «ДТЕК «Одеські Електромережі»).
Крім того, для здійснення вивезення твердих побутових відходів власників квартир багатоквартирного будинку ЖБК «КИТОБОЙ-4» укладено договір №10088м16 на вивезення твердих побутових відходів від «01» січня 2016 року з ТОВ «СОЮЗ» (нинішня назва - ТОВ «КЛІАР-СІТІ»).
Отже, ЖБК «КИТОБОЙ-4» належним чином виконує покладені на нього обов'язки по утриманню (управлінню) багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що співвласники багатоквартирного будинку не мають індивідуальних договорів на послуги з водопостачання та водовідведення.
ЖБК «КИТОБОЙ-4» в рамках укладеного договору на послуги з водопостачання та водовідведення №11012 від 12.07.2023 року здійснює оплату послуг з водопостачання та водовідведення за весь багатоквартирний будинок відповідно до показників загально-будинкових приладів обліку, а співвласники компенсують Кооперативу витрати відповідно до показників індивідуальних приладів обліку.
Співвласники сплачують до ЖБК «КИТОБОЙ-4» за тарифами встановленими Національною Комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за якими ТОВ «Інфокс» філії «Інфоксводоканал» надає відповідні послуги ЖБК «КИТОБОЙ-4».
Також, з метою забезпечення власників квартир та нежитлових приміщень опаленням, між ЖБК «КИТОБОЙ-4» та КП «Теплопостачання міста Одеси» укладено договір №3249 на постачання теплової енергії від 01.11.2006 року.
В рамках цього договору, Кооператив сплачує до КП «Теплопостачання міста Одеси» в опалювальний період за загальний обсяг теплової енергії, що був спожитий багатоквартирним будинком. В свою чергу, співвласники компенсують Кооперативу ці витрати пропорційно до площ належних їм на праві приватної власності квартир (витрати розподіляються пропорційно площі).
Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.203 року № 1087-IV, вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, затвердження річного звіту і балансу кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.
Двадцятого січня 2019 року загальними зборами членів ЖБК «КИТОБОЙ-4» було прийнято рішення затвердити розмір внесків на витрати з управління багатоквартирним будинком ЖБК «Китобой-4» згідно кошторису з 01.01.19 р., у розмірі 6,5 грн., за 1.0 кв.м загальної площі квартири та нежитлових приміщень.
Нарахування членам Кооперативу за вивезення ТПВ здійснюється за тарифами встановленими органами місцевого самоврядування.
Рішенням Виконавчого комітету Одеської Міської Ради №316 від 26.07.2018 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28 травня 2015 року № 143 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення міста Одеси» було встановлено новий розмір тарифу - 17,11 грн за 1 особу.
Рішенням Виконавчого комітету Одеської Міської Ради №258 від 27.10.2022 року «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення міста Одеси» було встановлено новий розмір тарифу - 33,99 грн за 1 особу.
Отже, ЖБК «Китобой-4» належним чином та відповідно до норм чинного законодавства виконує свої обов'язки по утримання багатоквартирного будинку та забезпечення співвласників комунальними послугами.
Судом встановлено, що член Кооперативу, власник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 не сплачує внесків до ЖБК «КИТОБОЙ-4». Станом на «01» березня 2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 44889,57 (сорок чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 57 копійок) гривень.
Як зазначено у ч.2 ст.12 Закону України «Про кооперацію», основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.
Відповідно до п. 7.2.1. Статуту ЖБК «КИТОБОЙ-4» член ЖБК зобов'язаний виконувати вимоги статуту ЖБК, рішення загальних зборів, зборів уповноважених та Правління ЖБК.
Згідно п. 7.2.3. Статуту ЖБК «КИТОБОЙ-4» член ЖБК зобов'язаний вчасно сплачувати оплату житлово-комунальних послуг, вносити платежі в розмірі встановленому загальними зборами.
У пункті 11.2. Статуту ЖБК «КИТОБОЙ-4» встановлено, що внески і платежі на утримання будинків і споруд та прибудинкових території вносяться членами ЖБК, власниками квартир, житлових та/або нежитлових приміщень, які не є членами ЖБК, в порядку і терміни, затверджені загальними зборами членів ЖБК.
Пункт 11.3. Статуту ЖБК «КИТОБОЙ-4» регламентує, що член ЖБК, власник квартири, житлового та/або нежитлового приміщення зобов'язаний вносити внески, (платежі) на утримання спільного майна незалежно від умов користування квартирою, житловими та/або нежитловими приміщеннями чи окремими об'єктами, що знаходяться в спільній власності.
Отже, власниця квартири АДРЕСА_2 систематично порушує вказані положення Статуту, адже не оплачує своєчасно внески передбачені рішеннями органів управління та положеннями чинного законодавства України.
Згідно ст. 162 ЖК України власники квартир повинні своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги відповідно до умов договору з організацією, яка обслуговує будинок, а також приймати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.
У відповідності ст. 68 ЖК УРСР плата за комунальні послуги вноситься своєчасно.
Відповідно до положення ст. 525 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
Як зазначено у ст.. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, позивачем правомірно було нараховано відповідачу інфляційні витрати у розмірі 11 440,84 грн та 3% річних у розмірі 2 820,44 грн.
В постанові ВС по справі №464/5267/16, судом було сформовано наступну правову позицію: «Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, затвердження річного звіту і балансу кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.
Жодним законодавчим актом України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків та платежів, визначених загальними зборами кооперативу.
Виробником у розумінні статті 1 Закону є «суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги», а виконавцем - «суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору».
Кооператив не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону, а тому не надає і не виробляє таких послуг, а відтак і не формує цін чи тарифів на послуги, які б підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування.
Кооперативи, які самостійно (власними силами та/або з залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпечують утримання будинку і прибудинкової території, при визначенні розміру внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території повинні виходити з розміру витрат на утримання будинку і прибудинкової території, передбачених кошторисом кооперативу, який затверджується) загальними зборами».
Відповідна правова позиція, також підтверджується наявною численною практикою Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема: Ухвала Вищого спеціалізованого суду України справа № 344/6846/15-ц від 7 вересня 2016 року, Ухвала Вищого спеціалізованого суду України справа № 756/4537/14-ц від 17 червня 2016 року.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Щодо позовної давності
Загальний строк позовної давності визначений ст. 257 ЦК України та становить 3 роки.
Водночас, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин. Дія карантинних заходів у подальшому неодноразово продовжувалася відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, від 11.03.2020 № 211, від 22.07.2020 № 641, від 09.12. 2020 № 1236, а загалом безперервно до 30.06.2023.
Відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-IX до ЦК України внесені зміни, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Окрім цього на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався (останній раз на підставі Указу Президента України від 14.01.2025 № 26/2025 з 08.02.2025 строком на 90 діб).
Водночас, відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX (зі змінами) до ЦК України внесені зміни, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено. Строк позовної давності продовжив свій перебіг з дати набрання вказаним законом чинності - з 04.09.2025.
Відтак, у період з 12.03.2020 і по 04.09.2025 перебіг строку позовної давності, визначеного ЦК України, було зупинено.
Оскільки розрахунок, зроблений позивачем, охоплює період з 01.01.2019 по 28.02.2025, трирічний строк позовної давності, з урахуванням зазначених приписів ЦК України, не сплинув.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Окрім цього, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем до стягнення заявлено 10 000 грн правничої допомоги, що підтверджується попереднім (орієнтовним) розрахунком, долученим до позовної заяви.
Поряд з цим Позивачем було надано до суду документи, зокрема копії платіжних інструкцій та акт приймання-здачі наданих послуг на суму 6 000 грн. Отже, саме відповідна сума підлягає стягненню з відповідача.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 - 5 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналізуючи подані представником позивача документи про надання правничої допомоги в частині обґрунтованості розміру, заявленого до сплати, суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Позивач повинен підтвердити, що витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Ураховуючи викладене та беручи до уваги обсяг наданих послуг представником, їх складність, наявність усталеної судової практики зі спірного питання, суд уважає, що стягнення з відповідача суми в розмірі 6 000 грн буде пропорційним обсягу та складності наданих послуг, ціні позову, достатнім для відшкодування понесених витрат на правничу допомогу та відповідатиме критеріям розумності та справедливості. Водночас, означена сума відшкодування, не буде нести надмірний тягар для відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд
Позов Житлово-Будівельного Кооперативу «КИТОБОЙ-4» до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ) заборгованість у розмірі 44889,57 гривень, інфляційні витрати у розмірі 11440,84 гривень, 3 % річних у розмірі 2820,44 гривень, судові витрати зі сплати правової (правничої) допомоги у розмірі 6000 гривень, судовий збір у розмірі 3028 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Роїк Д.Я.