Дата документу 18.03.2026 Справа № 334/7262/25
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 334/7262/25 Пр. № 22-ц/807/203/26Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Н.В. Суддя-доповідач: Гончар М.С.
18 березня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.
за участі секретаря Пантюх Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2025 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коцинян Меружана Оганесовича, ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця, акта приватного виконавця
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом (а.в.м.с. 1-3), в якому просила: - визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна М.О. від 06.12.2024 р. про передачу 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 ; - визнати незаконним та скасувати акт приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна М.О складений 06.12.2024 року про передачу 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , - відновити становище, яке існувало до видання постанови та акту приватного виконавця шляхом витребування від ОСОБА_2 на її ( ОСОБА_1 ) користь 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю суду першої інстанції Новікову Н.В. (а.с.12). Ухвалою суду першої інстанції (а.в.м.с. 13) провадження у цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, ОСОБА_1 після відкриття провадження у цій справі подана заява про забезпечення позову (а.в.м.с.15), в якій позивач просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження квартири за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вищезазначеної заяви про забезпечення свого позову позивач зазначала, що на підставі оскаржуваних постанови та акту приватного виконавця відповідачу передано у власність квартири за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим у останньої є можливість відчужити спірне майно, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних її прав чи інтересів.
В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю суду першої інстанції Новікову Н.В. (а.в.м.с.16).
Ухвалою Діпровського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2025 року (а.в.м.с. 17) у задоволенні вищезазначеної заяви позивача про забезпечення позову у вищезазначений спосіб у цій справі відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.в.м.с. 19-20) просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, заяву задовольнити.
В автоматизованому порядку 23.10.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А.(а.в.м.с.23). Ухвалою апеляційного суду від 23.10.2025 року (а.в.м.с.24) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 28.10.2025 року (а.в.м.с.26). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 29.10.2025 року (а.в.м.с.27), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с.28), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та відповідного штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі.
Відповідачі у цій справі не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
Ухвалою апеляційного суду (а.с. 51) розгляд цієї справи був призначений апеляційним судом в режимі відеоконференції лише на 1 (одне) судове засідання 24.12.2025 року в порядку задоволення клопотання відповідача приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коцинян М.О. (а.в.м.с. 45-48).
В силу вимог ст. 212 ч. 5 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву…
Проте, розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 24.12.2025 року не відбувся та був відкладений за відсутності всіх учасників цієї справи (а.в.м.с. 53) через першу неявку відповідача ОСОБА_2 , відносно якої конверт із судовою повісткою апеляційного суду, що надсилався за зареєстрованим в установленому законом порядку місцем проживання останньої: АДРЕСА_2 (а.в.м.с. 40-41) повернувся без вручення з відміткою «адресат відсутній» (ст. 128 ч. 8 ЦПК України - а.в.м.с. 38-39), та лише після повернення цієї судової повістки апеляційним судом 19.12.2025 року було встановлено, що ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою за адресою: АДРЕСА_3 (а.в.м.с. 42-43), тому апеляційним судом за цією адресою також додатково була надіслана судова повістка відповідачу ОСОБА_2 (а.с.44), однак, дані про вручення якої останній були відсутні в апеляційного суду станом на дату судового засідання у цій справі 24.12.2025 року.
У січні 2025 року відповідач ОСОБА_2 через свого представника подала апеляційному суду пояснення у цій справі (а.в.с. 66-80).
Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 28.01.2026 року, не відбувся та був відкладений через перебування судді-члена колегії Онищенка Е.А. в цей день у нетривалій відпустці, яка не давала права його заміни іншим суддею в автоматизованому порядку (довідка а.в.м.с. 84), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, відповідного штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі, а також відпустки судді-доповідача у період з 16.02.2026 року по 02.03.2026 року включно (довідка а.в.м.с. 92).
У дане судове засідання повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи належним чином, у тому числі позивач ОСОБА_1 особисто (а.в.м.с. 98) та додатково через свого представника - адвоката Адоєвцова С.Є. (а.в.м.с. 107), що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України (а.в.м.с. 85-91, 93-101, 105-107), всі учасники цієї справи не з'явились, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
Позивач ОСОБА_1 , представник останньої та відповідач - приватний виконавець Коцинян М.О. про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Гешева Ю.Л. подала апеляційному суду заяву (а.в.м.с. 108-109), в якій просила розглядати дану справу апеляційним судом за відсутності сторони відповідача ОСОБА_2 .
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: заяву сторони відповідача ОСОБА_2 задовольнити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, які не з'явились.
В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи… фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є …ухвали, постанови…
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вищезазначеної заяви позивача про забезпечення позову у цій справі, керувався ст.ст. 151, 153, 260, 261, 353 ЦПК України та виходив із такого.
За наслідками розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суддя відповідно до частин 9-10 ст.153ЦПК України може постановити ухвалу про повернення заяви заявникові, а також про вжиття заходів забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову, вказані ухвали підлягають оскарженню відповідно до статті 353 ЦПК України.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії щодо предмета спору.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" N 9 від 22.12.2006 р. (п. 4), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відчуження майна без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення вищезазначеної заяви про забезпечення позову позивача у цій справі суд першої інстанції правильно не вбачав.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена із додержанням вимог процесуального закону, є правильною та законною.
Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 є такими, що фактично дублюють доводи заяви про забезпечення позову у цій справі у суді першої інстанції, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача, яку вона вважає такою, що є єдино правильною та єдино можливою.
Позивач не надала суду першої інстанції достатнього обґрунтування у заяві та належних доказів до неї на підтвердження цієї заяви в частині існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання ухваленого у справі рішення у майбутньому.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні та зокрема позивачем апеляційному суду не надані.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни ухвали, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті вищезазначеного процесуального питання.
Звідси, доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, ухваленою з додержанням вимог ЦПК України.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або її зміни.
Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні її вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у цій справі, остання не має права на компенсацію за рахунок відповідачів будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає.
Повна постанова апеляційним судом складена 20.03.2025 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Онищенко Е.А. Трофимова Д.А.