Дата документу 11.03.2026 Справа № 331/395/24
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 331/395/24 Пр. № 22-ц/807/243/26Головуючий у 1-й інстанції: Світлицька В.М. Суддя-доповідач: Гончар М.С.
11 березня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.
за участі секретаря Камалової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» (надалі - ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ»), треті особи: НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (надалі - КОМІСІЯ), ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (надалі - ПАТ НЕК «УКРЕНЕРГО»), ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (надалі - ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО») про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з вищезазначеним позовом до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя (т.с.1 а.с.1-24), в якому просив стягнути з відповідача ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» 92838,39 грн. заборгованості, яка складається з: основної заборгованості - 80312,79 грн.; пені - 10339,29 грн.; інфляційних витрат - 1308,48 грн.; 3% річних - 877,83 грн., а також понесені судові витрати.
В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 737470-ДСГ від 01.11.2019, який є додатком 2 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 737470 від 01.11.2019 р. За договором, споживач бере на себе зобов'язання продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики (генеруючи ми установками) приватного домогосподарства, величина встановленої потужності становить: з енергії сонячного випромінювання 30,0 кВт, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов'язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим договором. Так, розрахунковим періодом є календарний місяць. За період з липня по грудень 2022 року у відповідача виник борг перед позивачем за електроенергію, вироблену з альтернативних джерел енергії генеруючими електроустановками приватного домогосподарства. Однак, ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» не вчиняють дії щодо погашення наявної заборгованості. Загальний розмір заборгованості по оплаті «зеленого» тарифу, тобто вартості виробленої електричної енергії, за період з липня по грудень 2022 р. складає 80312,79 грн. Крім того, враховуючи неналежність виконання зобов'язань відповідача щодо строків оплати вартості виробленої та переданої електричної енергії за «зеленим» тарифом, з останнього підлягає стягненню на користь позивача пеня, 3% річних та інфляційні втрати.
В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю першої інстанції Світлицьку В.М. (т.с.1 а.с.66). Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.67) провадження у цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Жовтневого суду першої інстанції від 03 квітня 2024 року (т.с.1 а.с.145) в задоволенні клопотання ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» про зупинення провадження у цій справі відмовлено.
Ухвалою Жовтневого суду першої інстанції від 14 травня 2024 року (т.с.1 а.с.224) залучено до участі у цій справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - НАЦІОНАЛЬНУ КОМІСІЮ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «НАЦІОНАЛЬНУ ЕНЕРГЕТИЧНУ КОМПАНІЮ «УКРЕНЕРГО», ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО».
Ухвалою Жовтневого суду першої інстанції від 26 вересня 2024 року (т.с.2 а.с.97) в задоволенні клопотання ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» про зупинення провадження у цій справі відмовлено. Ухвалою Запорізького апеляційного суду (т.с.2 а.с.139-141) (головуючий суддя (суддя-доповідач) Поляков О.З., судді: Кочеткова І.В., Кухар С.В.) апеляційну скаргу ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2024 року повернуто скаржнику.
Ухвалою суду першої інстанції від 20 січня 2025 року (т.с.2 а.с.174) в задоволенні клопотання ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» про зупинення провадження у цій справі відмовлено.
25 квітня 2025 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів" № 4273-IX, за змістом якого: - внесено до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» такі зміни: «1. Пункт 3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено підпунктом 3 такого змісту: «3) змінити найменування місцевих загальних судів, перелік яких визначається додатком до цього Закону. Зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду»; Доповнено додатком такого змісту: «Додаток до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ Перелік місцевих загальних судів, що перейменовуються Змінити найменування таких місцевих загальних судів… 7) у Запорізькій області: Куйбишевський районний суд Запорізької області на Кам'янський районний суд Запорізької області; Жовтневий районний суд м. Запоріжжя на Олександрівський районний суд м. Запоріжжя; Ленінський районний суд м. Запоріжжя на Дніпровський районний суд м. Запоріжжя; Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя на Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя…». Державна реєстрація змін до відомостей про місцеві загальні суди, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, які випливають із цього Закону, здійснена 30 квітня 2025 року (ст. 82 ч. 3 ЦПК України).
Рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2025 року (т.с.2 а.с.235-238) в задоволенні позову позивача у цій справ відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с.3 а.с.1-10) просив поновити строк на апеляційне оскарження, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.
В автоматизованому порядку 04.11.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (т.с.3 а.с.95). Ухвалою апеляційного суду від 05.11.2025 року (т.с.3 а.с.96) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 11.11.2025 року (т.с.3 а.с.99). Ухвалою апеляційного суду від 17.10.2025 року клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі задоволено, строк поновлено, апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 12.11.2025 року (т.с.3 а.с.100), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (т.с.3 а.с.101), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та відповідного штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі, а також відпустки судді-доповідача у період з 16.02.2026 року по 02.03.2026 року включно (довідка - т.с.3 а.с.124).
Відповідач ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» подало апеляційному суду письмові пояснення на вищезазначену апеляційну скаргу сторони позивача у цій справі (т.с. 3 а.с. 125-138),у тому числі з посиланням на судову практику Запорізького апеляційного суду з подібних правовідносин без додавання копій відповідних судових рішень в іншій справі (т.с. 1 а.с. 129, витяг постанови Запорізького апеляційного суду від 26 лютого 2026 року (головуючий суддя Трофимова Д.А., судді Гончар М.С. та Кухар С.В.) у справі ЄУН № 331/1253/25 отриманий апеляційним судом з Д-3 в порядку ст. 81 ч. 7 ЦПК України - т.с. 3 а.с. 139-149). Інші учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу сторони позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
У дане судове засідання повідомлені апеляційні судом про дату, час і місце розгляду цієї справи належним чином (а.с.118-123) всі учасники цієї справи не з'явились, окрім представників сторін - адвокатів: Стадніченко Я.М. (позивача ОСОБА_1 т.с. 3 а.с. 11) та ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» - Скупої Н.О.(т.с. 3 а.с. 132), про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, які не з'явились, за присутності представників сторін - адвокатів: Стадніченко Я.М. (позивача ОСОБА_1 т.с. 3 а.с. 11) та ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» - Скупої Н.О.(т.с. 3 а.с. 132).
Оскаржуване рішення у цій справі ухвалено суддею першої інстанції ОСОБА_3 , яка приходиться рідною племінницею вітчима судді ОСОБА_4 , з яким у судді ОСОБА_4 відносини припинені з 2016 року після смерті матері, з ОСОБА_3 у судді ОСОБА_4 робочі відносини. В силу вимог ст. 36 ч. 4 ЦПК України … рішення судді в інших справах … не може бути підставою для відводу. Самовідводи відсутні, відводів у цій справі не заявлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін - адвокатів: Стадніченко Я.М. (позивача Люцканова В.П. т.с. 3 а.с. 11) та ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» - Скупої Н.О.(т.с. 3 а.с. 132), перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є …рішення, постанови…
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі, керувався ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, та виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог позивача у цій справі.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.
Так, суд першої інстанції при вирішенні цієї справи правильно виходив із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що 01.11.2019 року між ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» та ОСОБА_1 було укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 737470-ДСГ, який є додатком 2 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (т.с.1 а.с.31-48).
Відповідно до умов договору, споживач бере на себе зобов'язання продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , величина встановленої потужності становить: з енергії сонячного випромінювання 30,0 кВт, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов'язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим договором, що не оспорюється сторонами.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 655 ЦК України).
Судом першої інстанції було правильно встановлено, ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» є постачальником електричної енергії та постачальником універсальної послуги на території Запорізької області, діє на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 31.07.2018 № 807 та постанови НКРЕКП № 1268 від 26.10.2018 (загально доступною інформація, розміщена на сайті НКРЕКП: https://www.nerc.gov.ua).
На постачальників універсальної послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 покладене спеціальний обов'язок забезпечувати загальносуспільний інтерес у процесі функціонування ринку електричної енергії, а саме забезпечувати побутових та малих непобутових споживачів електричною енергією.
Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).
Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, серед яких і договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р., договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом - домовленість між індивідуальним побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг, яка спрямована на врегулювання цивільних прав та обов'язків під час купівлі-продажу за «зеленим» тарифом електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючими установками приватного домогосподарства (пункт 1.1.2. глави 1.1. розділу І).
Згідно із пунктом 3.3.4. глави 3.3. розділу III ПРРЕЕ договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством укладається між постачальником універсальних послуг та власником (одним із власників за згодою інших співвласників) цього приватного домогосподарства і є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил).
В силу пункту 11.3.18. глави 11.3. розділу ХІ ПРРЕЕ умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені цими Правилами, зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством. Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства. Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку.
Плату за придбану у побутового споживача електричну енергію, вироблену генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, постачальник універсальних послуг має перераховувати на рахунок побутового споживача відповідно до договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством.
Розрахунковим періодом для встановлення постачальнику універсальних послуг розміру оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, є календарний місяць (пункти 11.3.19., 11.3.20. глави 11.3. розділу ХІ ПРРЕЕ).
Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.
Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст.атті 82 ч. 3 ЦПК України є обставина, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, і триває по теперішній час.
Домогосподарство позивача знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена територія відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 року, який прийнятий на заміну наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, є тимчасово окупованою територією.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на акт звірки взаємних розрахунків за період: 9 місяців 2023 р. за договором № 737470-ДСГ від 01.11.2019 р. (т.с.1 а.с. 28-30) та на лист ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» № 11996 від 18.12.2023 року (т.с.1 а.с.52), в якому відповідач повідомив інформацію, що станом на 14.12.2023 року розмір заборгованості перед ОСОБА_1 складає 80312,79 грн., а також на те, що в отриманому листі відповідач визнає вищезазначений розмір заборгованість по виплатам за «зеленим» тарифом за договором № 737470-ДСГ від 01.11.2019 року. Зазначена заборгованість виникла з липня 2022 року по грудень 2022 року.
Разом з тим, на даний час ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» проводить перерахунки за договорами купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством у відповідності до Постанов НКРЕКР від 03.11.2023 № 2059 та № 2061 за 2 та 3 квартали 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 31.05.2022 № 555 «Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану» постановлено, що у період дії в Україні воєнного стану та протягом 60 днів після його припинення чи скасування постачальникам послуг комерційного обліку (далі - ППКО), операторам систем розподілу та оператору системи передачі електричної енергії (далі - оператори систем), забезпечувати комерційний облік електричної енергії для здійснення розрахунків на організованих сегментах ринку електричної енергії із дотриманням Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14 березня 2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ), Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженого постановою НКРЕКП від 28 грудня 2018 року № 2118, вимог підпункту 11 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», з урахуванням таких особливостей, зокрема: - оператори систем, територія ліцензованої діяльності яких частково знаходиться на тимчасово окупованій території України, до 15.06.2022 мають забезпечити створення (у межах домену обліку кожного оператора системи) додаткових областей комерційного обліку електричної енергії та їх реєстрацію в Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) для чого необхідно: - визначити межі районів електричних мереж та додаткових областей комерційного обліку на території провадження ліцензованої діяльності з передачі/розподілу електричної енергії; - створити та/або визначити на межі між районами електричних мереж фізичні точки комерційного обліку (далі - ТКО) для фіксації обсягів прийому/віддачі електричної енергії; - забезпечити у визначених ТКО функціонування вузлів обліку електричної енергії з можливістю погодинного обліку, дистанційного зчитування та передачі даних до відповідних автоматизованих систем ППКО; - створити додаткові області та відповідні ТКО, а також сформувати алгоритми визначення погодинних обсягів прийому/віддачі електричної енергії до/з додаткових областей комерційного обліку відповідно до форм, розроблених АКО; - створити в межах власної території ліцензованої діяльності віртуальну точку комерційного обліку для фіксації обсягів прийому/віддачі електричної енергії на адміністративній межі та/або лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України; - узгодити переліки ТКО та додаткових областей комерційного обліку з усіма суміжними операторами мереж, яких це стосується, та надати ці переліки разом із алгоритмами розрахунку обсягів електричної енергії до АКО. У разі відсутності погодження суміжним оператором мереж переліку ТКО та додаткових областей комерційного обліку протягом десяти днів з дня звернення оператора системи вони вважаються погодженими суміжним оператором без зауважень тощо.
Також відповідно до зазначеної Постанови від 31.05.2022 № 555 НКРЕКП встановив: якщо відповідні дані від відповідних сторін не отримані, неповні або не пройшли валідацію, ППКО формує оціночні дані комерційного обліку в ТКО з використанням результатів вимірювання за попередню декаду або інших періодів, коли режим роботи електроустановок у ТКО відповідав режиму роботи електроустановок у розрахунковий день (з відповідним підтвердженням даних стосовно фактичного режиму роботи), або розрахунковим шляхом на основі балансу електричної енергії для відповідної площадки або області комерційного обліку. ППКО повинен зберігати всі вхідні дані, застосовані алгоритми та критерії подібності, що використовувалися при формуванні оціночних даних, та самі оціночні дані не менше строку позовної давності.
Обсяги споживання електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії для об'єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях України, визначаються з урахуванням особливостей, встановлених наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану».
Після отримання фактичних показів лічильників ППКО повинен скоригувати відповідні оціночні дані комерційного обліку за всі періоди їх формування та протягом трьох днів надати скориговані дані АКО та іншим заінтересованим сторонам.
Згідно із ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції (п.1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88). До первинних документів належать такі документи, як видаткова накладна, товарно - транспортна накладна, акт виконаних робіт, прибутковий та видатковий касовий ордер, та інші. Мета складання первинних документів зафіксувати факт господарської операції. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі... (ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 737470-ДСГ від 01.11.2019 р., який укладений між сторонами, є додатком №2 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що є публічними та розміщені на офіційному сайті товариства.
Відповідно до п. 4.6. договору, постачальник універсальних послуг щомісячно до 5 числа місяця наступного за розрахунковим, формує Звіт про обсяги та напрямки перетоків електричної енергії (додаток 1) на основі даних, отриманих від оператора системи розподілу, та разом з Актом приймання-передавання товару (електроенергії) (додаток 2) надає Споживачу, у тому числі в електронному вигляді, для підписання.
Стороною позивача не було надано суду першої інстанції у цій справі підписані між сторонами Акти приймання-передавання товару (електроенергії) на суму 80312,79 грн., які необхідні для здійснення розрахунку, тобто відсутні первинні документи на підставі яких здійснюється розрахунок, а наданий акт звірки та лист ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» № 11996 від 18.12.2023 року не є належними та допустимими доказами на підтвердження наявної заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи та сукупність наданих сторонами доказів в їх взаємозв'язку і достатності, їх належність та допустимість, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача про стягнення основної заборгованості у розмірі 80312,79 грн. (первісних) у цій справі.
Також, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних є похідними від вищезазначених первісних позовних вимог позивача до відповідача про стягнення основної заборгованості, а тому в разі відмови судом першої інстанції у цій справі у задоволенні вищезазначених первісних позовних вимог позивача - похідні від них позовні вимоги позивача у цій справі також не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги сторони позивача є такими, що фактично дублюють доводи його позову у цій справі у суді першої інстанції, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію сторони позивача, яку він та його представник вважають такою, що є єдино правильною та єдино можливою.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування позивача ОСОБА_5 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Позивач та представник останнього не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування позову позивача у цій справі.
Також, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони позивача. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні та зокрема стороною позивача апеляційному суду не надані.
Докази, надані стороною позивача вперше лише апеляційному суду, які хоча й датовані датою до ухвалення оскаржуваного рішення від 04.09.2025 року (- копії без підпису сторін договору актів приймання - передавання товару (електроенергії) від 31.08.2022 року, 30.09.2022 року, 31.10.2022 року - т.с. 3 а.с. 14-18, - копії без підпису сторін договору актів купівлі-продажу електричної енергії від 30.11.2022 року, 31.12.2022 року - т.с. 3 а.с. 15-17, - копії без підпису сторін договору звітів про обсяги та напрямки перетоків електричної енергії від 01.09.2022 року, 01.10.2022 року, 01.11.2022 року, 01.12.2022 року, 02.01.2023 року - т.с. 3 а.с. 30-33, 45, - копії листів без підпису відповідача на ім'я позивача № б/н від 03.11.2022 року, 02.12.2022 року, 03.03.2023 року, 19.10.2023 року та 31.10.2023 року - т.с. 3 а.с. 34-38), - копії листів ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» без підпису на ім'я позивача від 20.10.2023 року та 27.11.2023 року - т.с. 3 а.с. 39-42, - копія лише з підписом відповідача звіту про обсяги та напрямки перетоків електричної енергії від 01.08.2022 року - т.с. 3 а.с. 43, копію лише з підписом відповідача звіту про обсяги та напрямки перетоків електричної енергії від 01.08.2022 року - т.с. 3 а.с. 43, - копія лише з підписом відповідача акту приймання - передавання товару (електроенергії) від 31.07.2022 року - т.с. 3 а.с. 44, - копія скарги позивача від 13.11.2023 року на адресу третьої особи - НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ - т.с. а.с. 46-47, - копія скарги позивача від 17.11.2023 року на адресу відповідача - т.с. 3 а.с. 48) не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі. Оскільки, в силу вимог ст. 367 ч. 6 ЦПК України апеляційний суд не може надавати оцінку доказам (переглядати по суті докази) у цій справі, які суд першої інстанції у цій справі не досліджував (не розглядав), так як позивач ОСОБА_1 не надавав їх суду першої інстанції для долучення до матеріалів цієї справи на свій власний розсуд, тобто без поважних причин. Так як за змістом ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Однак, при вищевикладених обставинах, у матеріалах цієї справи відсутні та стороною позивача апеляційному суду не були надані докази того, що позивач чи його представник не мали об'єктивної можливості надати такі докази суду першої інстанції у цій справі з причин, що об'єктивно не залежали від нього (тобто поважних причин).
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального права судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті цієї справи.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги сторони позивача не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
Крім того, судом першої інстанції, правильно, з додержанням вимог ст. 141 ЦПК України було вирішено питання по розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі.
Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова апеляційним судом складена 19.03.2026 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Онищенко Е.А. Трофимова Д.А.