Справа № 308/15807/21
Провадження № 22-ц/4806/278/26
про відмову у відкритті апеляційного провадження
20 березня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Мацунича М.В.,
суддів - Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року про відмову у розстроченні виконання рішення суду, постановлену головуючою суддею Голяна О.В., в справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ОСОБА_1 подала 03.03.2026 апеляційну скаргу на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року про відмову у розстроченні виконання рішення суду. Просила поновити строк для апеляційного оскарження рішення, оскільки такий пропущений з поважних причин. Як на підставу для поновлення строку вказала, що про оскаржувану ухвалу дізналася, коли на її рахунки було накладено арешт виконавцем 05.02.2026 та здійснено перші відрахування із заробітної плати.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 11 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для сплати судового збору у розмірі 605,60 гривень та надання інших, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
16.03.2026 ОСОБА_2 подала заяву про усунення недоліків до якої додала апеляційну квитанцію про сплату судового збору у визначеному судом розмірі. Також, подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. Щодо поважності пропуску строку зазначила, що оскаржувану ухвалу не отримувала та просила врахувати форс-мажорні обставини такі як відключення світла та постійні повітряні тривоги.
Апеляційний суд перевіривши подане апелянткою клопотання вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, з огляду на наступне.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 вересня 2022 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 20.02.2012 в загальному розмірі 30 786,59 гривень та судовий збір у розмірі 2 270 гривень.
17.04.2025 ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 21 квітня 2025 року задоволена, поновлено відповідачці процесуальний строк для подання такої заяви, відстрочено сплату судового збору та прийнято таку заяву до розгляду.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено, заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 вересня 2022 року скасовано та призначено справу до розгляду по суті.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 червня 2025 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором б/н від 20.02.2012 в загальному розмірі 26 869,78 гривень та судовий збір у розмірі 2 270 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 гривень судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення.
08.07.2025 ОСОБА_1 подала заяву про відстрочення виконання рішення.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 21 липня 2025 року заяву ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 червня 2025 року на 4 місяці до 03.10.2025.
23.09.2025 ОСОБА_2 подала клопотання про відстрочення виконання рішення.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
29.09.2025 ОСОБА_1 повторно подала заяву про розстрочення виконання рішення.
07.11.2025 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду відмовлено.
Згідно п. 4 ч. 1. ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкриття апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З матеріалів справи слідує, що під час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 07.11.2025 апелянтка була присутня в залі судового засідання, тобто знала про результат вирішення її заяви про розстрочення виконання рішення. Згідно відомостей ЄДРСР оскаржувана ухвала надіслана судом 07.11.2025 та забезпечено надання загального доступу 10.11.2025. Судом першої інстанції надсилалась оскаржувана ухвала на адресу апелянтки, однак така повернулася 05.12.2025 на адресу суду. Апеляційну скаргу подано 03.03.2026, тобто на п'ятий місяць після постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 знала про оскаржувану ухвалу від 07.11.2025, однак не вживала необхідних заходів для її оскарження, то така пасивна поведінка апелянтки не є об'єктивною підставою для поновлення апеляційного строку оскарження ухвали суду першої інстанції.
Посилання апелянткою на те, що вона дізналася про оскаржувану ухвалу 05.02.2026, коли на її рахунки було накладено виконавцем арешт та здійснено перші відрахування є неспроможним в контексті вищезазначеного.
Щодо посилання апелянтки на введення на території України воєнного стану, постійні повітряні тривоги та відключення світла, як форс-мажорні обставини то слід зазначити наступне.
У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Частиною 2 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine) наголосив на тому, що зацікавлені сторони зобов'язані проявляти особливу старанність у захисті своїх інтересів і вживати необхідних заходів для того, щоб бути в курсі подій у провадженні.
В іншому рішенні, у справі «Крупник проти України» (Krupnyk v. Ukraine) від 20 березня 2025 року, Європейський суд з прав людини вказав, що сторонам провадження необхідно проявляти цікавість до своєї судової справи.
Таким чином, навіть з урахуванням наведених апелянткою причин, зокрема: збройної агресії рф проти України, постійними відключеннями світла, то такі не є об'єктивно непереборними, не пов'язані з труднощами, які б унеможливили подання апеляційної скарги у визначений законом строк, оскільки саме неналежна та пасивна поведінка та необачність апелянтки призвела до пропущення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Слід зазначити, що доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка була досягнута.
Зважаючи на вищезазначене колегія суддів приходить до обґрунтованих висновків, що наведені апелянткою причини пропуску строку для апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції слід вважати неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року про відмову у розстроченні виконання рішення суду- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя-доповідач:
Судді: